Рішення № 10319854, 28.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2010Справа №2-1/1-2010 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (98111, АДРЕСА_1),

до відповідача Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1),

про стягнення 2164624,18 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_2, паспорт,

від відповідача Вальваков С.В. представник, довіреність від 25.12.2009р. №13/3310,

Суть спору: підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Кримавтодор» про стягнення заборгованості у сумі 2092720,11 грн., річних - 30621,84грн. та збитків в сумі 19733,48грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договорами поставки товарів, в частині своєчасної оплати поставлених товарів.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що з представлених підприємцем документів неможливо встановити яку саме заборгованість має ДП «Кримавтодор» перед підприємцем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладених 23.01.2006р. (№03), 16.03.2006р. (№7), 03.03.2009р. (№15/14), 19.05.2009р. (№28), 01.06.2009р. (№42), 01.07.2009р. (№45), 03.08.2009р. (б/н), 01.09.2009р. (б/н), 01.10.2009р. (б/н), між підприємцем ОСОБА_2 та відповідачем в особі філії «Нижньогірський Райавтодор» договорів поставки продукції, між сторонами у справі виникли правовідносини, за якими одна сторона (позивач у справі) зобовязується передати у власність іншої сторони (відповідача) товар, а останній, в свою чергу, зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання вищезазначених договорів, підприємцем ОСОБА_2 відповідачу поставлено товару на загальну суму 2469199,28грн., що зокрема підтверджується долученими до матеріалів справи накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, (аркуш справи 28-139).

У порушення умов договорів, відповідач свої зобовязання в частині оплати вартості поставленого товару виконав частково, у звязку із чим станом на час звернення позивача до суду заборгованість ДП становить 2092720,11грн. що й стало підставою для звернення підприємця ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

У порушення вимог ст. ст. 33, 34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договорами поставки щодо оплати товару в сумі 2092720,11грн., суду не надано.

Втім, в судовому засіданні 28.01.2010 року сторонами представлений підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2009р., відповідно до якого відповідач має заборгованість перед підприємцем в сумі 1487908,56грн.

Вказаний акт звірки суд розцінює як, по-перше визнання відповідачем заборгованості за отриманий від підприємця товар, а по-друге, як доказ часткового виконання ДП «Кримавтодор» договірних зобовязань.

У звязку із чим, вимоги підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2092720,11грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1487908,56грн., при цьому провадження у справі в частині стягнення 604811,55грн. (2092720,11-1487908,56) підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення річних в сумі 30621,84грн., а також збитків в сумі 19733,638грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, підприємцем не надано суду належним чином обґрунтованого розрахунку річних за прострочення відповідачем зобовязань за договорами поставки із конкретним зазначенням сум заборгованості, періоду її виникнення, кількість днів прострочення, тощо, що унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення річних.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, які відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України є втратами, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 2 статті 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Втім, жодних доказів обґрунтованості заявлених вимог суду не представлено, що тягне відмову в позові в цій частині.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, банківські реквізити: рахунок 2600607004118 в КФ АБ «Експрес-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31829422) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (98111, АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1487908,56грн., 20927,20грн. державного мита та 115,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 604811,55грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.