Рішення № 10319853, 18.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2010Справа №2-21/694-2010 за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі

Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь

до відповідача Фірми «Пассат-Онікс», м. Сімферополь

про стягнення 1343,48 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Велієв Р.Ш., д/п № 01 від 31.12.2009 р., представник,

Від відповідача не з’явився;

Прокурор Куртбедінова Л.Х., посвідчення № 09134;

Сутність спору: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим із позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь, до відповідача - Приватного підприємства фірми «Пассат-Онікс», у якому просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету збиток, заподіяний порушенням природоохоронного законодавства у сумі 1343,48 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач при проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства 18.08.2009 р. встановив, що відповідачем було порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04 березня 2010 р. було здійснено заміну найменування відповідача на Фірма «Пасат-Онікс».

У засідання суду представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання суду не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, висновок прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища і використовування природними ресурсами, здійснює серед інших функцій державний контроль в області охорони навколишнього середовища.

18 серпня 2009 р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища було проведено перевірку Фірми «Пассат-Онікс» по дотриманню вимог природоохоронного законодавства.

У результаті перевірки встановлено порушення статті 44 Водного кодексу України, яке виразилось у здійснюванні самовільного забору підземної води зі свердловин без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2009 р. по 18.09.2009 р.

За результатами перевірки складений акт від 18.08.2009 р.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь, підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкті, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України - спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Пункт 9 статті 44 Водного кодексу України визначає, що водокористувачі зобов’язані здійснювати водокористування лише за наявністю дозволу.

З матеріалів справи убачається, що Фірма «Пасат-Онікс» у період з 01.01.2009 р. по 18.09.2009 р. здійснювала самовільний забір підземної води у об’ємі 1050 кубометрів води, а дозвіл на спеціальне водокористування за даний період був відсутній.

Вина відповідача підтверджується: постановою про притягнення посадової особи відповідача до адміністративної відповідальності, протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Крім того, вищевказаний акт підписаний посадовою особою Фірми «Пасат-Онікс», заперечень на нього не надходило та у судовому порядку вони не були оскаржені.

Таким чином відповідачем була порушена стаття 44 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до наданого розрахунку позивача який був виконаний за Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державним комітетом України по водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332, державі заподіяні збитки на суму 1343,48 грн.

Однак, суд вважає, що при розрахунку суми збитків позивачем неправильно застосоване діюче законодавство.

Так, розрахунок збитків по самовільному забору води виконувався з застосуванням п’ятикратного коефіцієнту на підставі «Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державним комітетом України по водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332.

У пункті 4 Наказу № 290 від 29.12.2001 р. вказується, що органи Держводгоспу дотримуються порядку та розрахунків, визначених вищевказаною Методикою.

Таким чином, наказ який затвердив дану Методику, стосується органів Держводгоспу.

Крім того, у пункті 1.3. вказаної Методики вказується, що вона обов’язкова для застосування органами Держводгоспу України.

У цьому же пункті відображено, що Методика може застосовуватися й іншими органами.

Однак таке формулювання не носить обов’язкового характеру для інших органів та одно відомство не має право спонукати інші відомства у обов’язковому порядку застосовувати Методику свого відомства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадови особи зобов’язані діяти тільки на підставі і у межах своїх повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, з наступними змінами внесеними наказом Мінекоресурсів, затверджена Методика розрахунку розміру відшкодування збитку, заподіяного державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Даний наказ та методика зареєстровані у Міністерстві юстиції України.

У пункті 1 методики вказується, що вона обов’язкова для інспекторів інспекційних підрозділів Мінекоресурсів.

Крім того, відповідні зміни про те, що дана методика обов’язкова для інспекторів інспекційних підрозділів Мінекоресурсів прийняті наказом Міністерства екології та природних ресурсів 31.01.2002 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. № 155/6443, тобто після прийняття та реєстрації методики Державного комітету України по водному господарству.

Отже, методика Міністерства екології та природних ресурсів обов’язкова для виконання посадовими особами вказаного відомства.

Таким чином, збиток по самовільному забору води складає 268,70 грн., відповідно до вимог діючого законодавства – Методики розрахунків розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, якою застосування п’ятикратного розміру не передбачено.

Крім того, відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 р. «Про судову практику у справах про злочин та інші правопорушення проти довкілля», у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, статтею 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 (із змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 січня 2002 р. N 48; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698).

При вказаних обставинах позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища підлягають частковому задоволенню у сумі 268,70 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з сплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 50, 110, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фірми «Пассат-Онікс», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 3-а; код ЗКПО 24505213, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь, код 24062100, банк отримувача - Управління державного казначейства АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 31513921700002, призначення платежу 7, ЗКПО 24740405, збитки по екології) збитки у зв’язку із порушенням природоохоронного законодавства в розмірі 268,70 грн.

Стягнути з Фірми «Пассат-Онікс», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 3-а; код ЗКПО 24505213, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь) 20,40 грн. державного мита.

Стягнути з Фірми «Пассат-Онікс», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 3-а; код ЗКПО 24505213, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 47,20грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу (одержувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення 1074,78 грн. – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.