Рішення № 10319835, 04.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010Справа №2-1/1221-2010 за позовом фізичної особи – підприємця Вороніної Людмили Євдокимівни, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 99, кв. 175),

до відповідачів:

1.          Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),

2.          Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого,15),

про визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача - Вороніна Л.Є.,

від відповідачів - не з’явились, повідомлені належним чином,

Суть спору: підприємець Вороніна Людмила Євдокимівна звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» та Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання торгівельного кіоску літер «А» загальною площею 10,9 кв.м., розташованого за адресою: в м. Сімферополь, вул. Гавена, 36 капітальною спорудою; визнання права власності на торгівельний кіоск літер «А» загальною площею 10.9 кв.м. Крім того, позивач просить зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право власності на вищевказане майно. Також, позивач просить призначити у справі будівельно – технічну експертизу для з’ясування питання щодо належності спірного об’єкту до об’єктів нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи статті 331 Цивільного кодексу України.

Відповідачі письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представили. Явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про день розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Справу розглянуто у порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідив надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В :

На підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.12.2001р. №2435 підприємцю Вороніній Л.Є. передана в оренду земельна ділянка площею 12 кв.м., яка розташована по вул. Руська/вул. Гавена в м. Сімферополі під розміщеного торгового кіоску.

На вказаній земельній ділянці підприємцем Вороніною Л.Є. збудований спірний об’єкт.

01.03.2007р. між фізичною особою – підприємцем Вороніною Л.Є. (орендатор) та Сімферопольською міською радою (орендодавець) укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0012га (далі – договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що орендодавець надає, а орендатор приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для розміщення торгівельного кіоску, який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська/вул. Гавена.

У пункті 2.1. договору зазначено, що в оренду надається земельна ділянка площею 0,0012га, з метою несільськогосподарського використання згідно статті 19 пункту б Земельного кодексу України, а саме: для розміщення торгівельного кіоску.

У пункті 3.1. договору сторони обумовили строк його дії - 5 років до 23.02.2011р.

Факт реєстрації договору оренди посвідчений виконавчим комітетом міської ради та зареєстрований у комітеті по управлінню земельними ресурсами міської ради від 15.03.2007р. № 1263.

Вказаний договір пройшов державну реєстрацію у Кримській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 16.08.2007р. зроблений запис за № 040700100053.

Згідно листа Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 05.08.2005р. № 911а торгівельному кіоску привласнено адресу: м. Сімферополь, вул. Гавена,36.

Як свідчать матеріали справи, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» проведено інвентаризацію спірного об’єкту та виданий технічний паспорт від 17.08.2005р.

При цьому, у повідомленні Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зазначено, що торгівельній кіоск не є капітальною спорудою, його будівництво здійснено без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, отже кіоск є самочинним будівництвом.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2001р. за № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

За загальним правилом, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 4 ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта.

З огляду на наявність рішення органу місцевого самоврядування, яким позивачу надана у користування земельна ділянка для розміщення торгівельного кіоску, суд доходить висновку про наявність згоди власника земельної ділянки на здійснення будівництва на ній спірного об’єкту.

Крім того, відповідно до технічного паспорту, виданого Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації, спірний об’єкт відносяться до об’єктів нерухомості. У зв’язку із чим, суд не вбачає підстав для призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Діючим законодавством передбачено, що право власності на нерухоме майно (житлові будинки, споруди та інше) набувається або з моменту закінчення будівництва, або з моменту вводу нерухомого майна в експлуатацію, якщо договором або законом передбачений ввід нерухомого майна в експлуатацію, або з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно, якщо право власності відповідно з законом повинно реєструватись.

В той же час, відповідно с ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Тому право власності на нерухоме майно може бути лише з моменту державної реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснено будівництво спірного об’єкту за власні кошти на земельній ділянці, що надана для відповідної мети – розміщення торгівельного кіоску.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається наявності спору стосовно майна по якому заявлено вимоги позивачем зі сторони третіх осіб, що свідчить про правомірність володіння майном.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Зазначена норма кореспондується із приписами статті 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Рішення суду про визнання права власності відповідно до додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 7\5 від 07.02.2002 р. із змінами та доповненнями (п. 10 додатку – переліку) відноситься до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідні положення містяться і у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Також, суд приходить до висновку, що відсутність реєстрації прав власності на зазначене майно тягне порушення прав позивача відносно володіння, розпорядження, користування майном.

Пунктом 1.3 Тимчасового положення визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати торгівельний кіоск літер «А» загальною площею 10,9 кв.м. розташований в м. Сімферополі по вул. Гавена, 36 капітальною спорудою.

Визнання за фізичною особою – підприємцем Вороніною Людмилою Євдокимівною, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 99, кв. 175, ідентифікаційний номер 1951817149) право власності на торгівельний кіоск літер «А» загальною площею 10,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Гавена, 36.

Зобов’язати Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95000, АР Крим м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 03347537) зареєструвати за фізичною особою – підприємцем Вороніною Людмилою Євдокимівною, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 99, кв. 175, ідентифікаційний номер 1951817149) право власності на торгівельний кіоск літер «А» загальною площею 10,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Гавена, 36.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.