Рішення № 10319786, 15.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2010Справа №2-18/885-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 у м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Євпаторія (пр. Перемоги, 34, м. Євпаторія, 97400)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз», м. Сімферополь (вул. Зовнішня, 2, м. Сімферополь, 95493).

Про стягнення 1188,68 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Волкова Ж.М. – ю/к., дов. ід 29.12.2009 року.

Від відповідача – Федотова Г.С. –гол. бух., дов. від 28.01.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 у м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Євпаторія – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 1188,68 грн., з яких 1162,26 грн. – сума основного боргу, 10,63 грн. – сума пені, 1,65 грн. – сума 3% річних, 14,14 грн. – сума індексу інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525-527, 530, 623, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 12.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 691778. Згідно з умовами Договору, позивач зобов’язався надавати послуги ADSL – підключення до мережі INTERNET відповідачу, а відповідач – розраховуватися перед позивачем за надані послуги. Відповідач не виконав свої зобов’язання належним чином, у зв’язку з чим, станом на 01.10.2009р., за ним склалася заборгованість у розмірі 1162,26 грн., що і стало підставою звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.

15.03.2010 року представник відповідача у судовому засіданні надав суду письмову заяву, в якій визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 1188,68 грн., з яких 1162,26 грн. – сума основного боргу, 10,63 грн. – сума пені, 1,65 грн. – сума 3% річних, 14,14 грн. – сума індексу інфляції.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз» укладено договір № 691778 про надання послуги ADSL – підключення до мережі INTERNET.

Згідно пункту 1.1 договору, Укртелеком надає Споживачу на платній основі послугу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які Споживач може самостійно замовити через систему самообслуговування.

Відповідно до пункту 5.3 договору, Споживач проводить оплату за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що Укртелеком починає нарахування абонентської плати за послуги з дня початку дії активного тарифного плану, який обраний Споживачем через систему самообслуговування.

Відповідно до пункту 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації», споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Судом встановлено, що позивач направляв на адресу відповідача рахунки на оплату наданих послуг за період з 01.03.2009 року по 31.07.2009 року, проте станом на 01.10.2009 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 1162,26 грн.

Пунктами 5.7 та 5.8 договору передбачена можливість відповідача протягом 5 днів з дня отримання рахунку, опротестувати його. Якщо рахунок протягом 5 днів опротестований не буде, то він вважається прийнятим до сплати.

Доказів опротестування виставлених позивачем рахунків відповідач суду не представив, у зв’язку і з чим, вони вважають прийнятими відповідачем до сплати.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 1162,26 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, заборгованість відповідача, що документально підтверджена становить 1162,26 грн. і підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач у своєму розрахунку ціни позову просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1,65 грн. за період з 21.06.2009 року по 31.07.2010 року (що є правом позивача).

Враховуючи те, що відповідач у порушення пункту 5.3 договору не сплатив кошти за надані йому послуги, то з нього підлягає стягненню 3% річних у сумі 1,65 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 14,14 грн. за період з 21.06.2009 року по 01.10.2009 року.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня».

Таким чином, строк нарахування інфляційних витрат починає перебіг з липня 2009 року. Враховуючи те, що у липні та серпні 2009 року інфляція була відсутня, то інфляційні витрати розраховуються лише за вересень 2009 року, в якому інфляція становила 100,8%.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню інфляційна сума лише у розмірі 9,30 грн. за вересень 2009 року.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Дослідивши договір від 12.09.2008 року № 691778 про надання послуги ADSL – підключення до мережі INTERNET, суд звертає увагу, що такий договір взагалі не містить правових наслідків у вигляді пені, які виникають у разі порушення відповідачем зобов’язань за договором.

Оскільки сторони не передбачили у договорі штрафну санкцію у вигляді пені, яку учасник господарських відносин – відповідач, зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, то позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 10,63 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

15.03.2010р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.03.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз», м. Сімферополь (вул. Зовнішня, 2, м. Сімферополь, 95493; код ЄДПРОУ 24869333) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030; код ЄДПРОУ 21560766) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 у м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Євпаторія (пр. Перемоги, 34, м. Євпаторія, 97400; п/р 2600116580 в КРД ВАТ «Раффайзен банк Аваль», МФО 324021, код ЄДПРОУ 22236588) 1162,26 грн. боргу; 3% річних у сумі 1,65 грн.; суму інфляції у розмірі 9,30 грн.; 100,67 грн. державного мита та 232,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.