Рішення № 10319742, 11.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2010Справа №2-21/509-2010 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 1;

до відповідача Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», м. Сімферополь, вул.. Міллера, 58;

про розірвання договору оренди та повернення майна.

За зустрічним позовом Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», м. Сімферополь,

До відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь,

про визнання договору оренди підвальних приміщень недійсним.

Суддя Господарського Суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

23.02.2010 р.

Від позивача Мельников І.В., головний спеціаліст, д/п № 132-Д від 31.12.2009 р.

Від відповідача Лібман Д.М., директор, паспорт ЕС № 086391 від 12.05.1996 р., Міндіч М.О., представник, д/п № б/н від 20.01.2010 р.

11.03.2010 р.

Від позивача Мельников І.В., головний спеціаліст, д/п № 132-Д від 31.12.2009 р.

Від відповідача Лібман Д.М., директор, паспорт ЕС № 086391 від 12.05.1996 р., Міндіч М.О., представник, д/п № б/н від 20.01.2010 р.

Сутність спору: Позивач - Фонд майна АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», у якому просить розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, – підвальних приміщень загальною площею 185, 6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103б; зобов’язати відповідача повернути балансоутримувачу – Кримському республіканському підприємству «ЖКП «Побутфон» орендоване нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, – підвальні приміщення загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103б, за актом приймання - передачі.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15 січня 2010 р. справу № 2-31/509-2010 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Приваловою А.В.

27 січня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим від Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» надійшла зустрічна позовна заява до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання договору оренди підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103 б, від 24.10.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним.

Згідно резолюції Заступника голови Господарського суду АР Крим від 28 січня 2010 р. до розгляду справи № 2-31/509-2010 замість судді Господарського суду АР Крим Привалової А.В. залучено суддю Господарського суду АР Крим Чонгову С.І., справі привласнено номер 2-21/509-2010.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02 лютого 2010 р. справу № 2-21/509-2010 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І., також прийнято до провадження зустрічну позовну заяву Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» до Фонду майна АР Крим про визнання договору оренди підвальних приміщень недійсним, об'єднавши зустрічний позов в одне провадження із первісним позовом Фонду майна АР Крим до відповідача - Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» про розірвання договору оренди та повернення майна, привласнивши № 2-21/509-2010; та призначено справу до слухання на 23 лютого 2010 р.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, вимоги первісного позову не визнає, зустрічний позов підтримав.

Сторонами у засіданні суду було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У засіданні суду 23.02.2010 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11 березня 2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2008 р. між Фондом майна АР Крим та Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», м. Сімферополь, був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до умов укладеного договору - Орендодавець (позивач за первісним позовом) на підставі наказу Фонду майна АР Крим від 14.10.2008 р. № 628 «Про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії від 11.09.2008 р. та результатів конкурсу на право оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, - підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103б, що знаходяться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд» та не увійшли до його статутного фонду при приватизації», передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, - підвальні приміщення загальною площею 185,6 кв. м., розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103б, що знаходяться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд» та не увійшли до його статутного фонду при приватизації, а Орендар (відповідач за первісним позовом) приймає його у строкове платне користування за актом приймання-передачі.

Актом приймання-передачі нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, - підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. руська, 103б, що знаходяться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд» та не увійшли до його статутного фонду при приватизації, Орендар прийняв майно, обумовлене договором) у строкове платне користування.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір укладено терміном на 2 роки 364 дні, діє з 24.10.2008 р. до 22.10.2011 р.

Фонд майна АР Крим листом від 02.07.2009 р. № 08-23/5255 повідомив відповідача, що мешканці будинку, надали до Фонду майна АР Крим інформацію про те, що квартири в даному будинку належать їм на праві приватної власності та повідомив відповідача за первісним позовом про необхідність надання до Фонду у двох тижневий термін погодження мешканців будинку про передачу в оренду відповідачу підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103б.

Посилаючись на відсутність погодження відповідачем з мешканцями будинку передачі спірного підвального приміщення в оренду, позивач – Фонд майна АР Крим вважає, що відповідачем невиконані його зобов’язання за договором, що позивач за первісним позовом вважає підставою для розірвання договору оренди.

Суд вважає таке обґрунтування позову безпідставним, виходячи з наступного.

Як визначено статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За спірним договором оренди майно отримано відповідачем за первісним позовом в оренду на підставі результатів конкурсу на право оренди нерухомого майна. Умовами спірного договору не передбачено обов’язків відповідача після укладення договору узгоджувати з мешканцями будинку право оренди зазначеного договором приміщення. Таким чином, умови договору щодо зазначених підстав його розірвання, відповідачем за первісним позовом не є порушеними.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають, оскільки не є обґрунтованими та заснованими на нормах чинного законодавства.

Вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) щодо визнання договору оренди підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103 б, від 24.10.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним, підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, що визначено частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Спірним договором передано в оренду підвальне приміщення, через яке проходять інженерні комунікації, що підтверджено висновком про вартість об’єкту оренди. Тобто, приміщення, орендоване позивачем за зустрічним позовом за спірним договором, відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

Згідно статті 1 Закону України «Про об’єднання власників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Аналогічне положення міститься у частині 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якої власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р. допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», стають об’єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом – свідоцтвом про право власності на квартиру. Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним.

У пункті 1.3. резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р. зазначено, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

08.07.2009 р. згідно інформації Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», вказаній у відповіді Фонду майна АР Крим на запит мешканців будинку щодо узгодження з ними спірного договору, право власності на об’єкт нерухомого майна по вул.. Руська, 103б, в м. Сімферополь, зареєстроване по 41 квартирі, при цьому приватизація квартир проводилася починаючи з 1999 року, про що мав знати Орендодавець.

Таким чином, всі нежитлові приміщення, які знаходяться в будинку 103б, по вул.. Руська, м. Сімферополь, належать на праві спільної власності власникам квартир та Автономній Республіці Крим пропорційно своїх часток і будь-які дії стосовно допоміжних приміщень (переулаштування, ремонт, здача в оренду та інше) повинні здійснюватися Фондом майна АР Крим виключно за згодою всіх власників квартир – співвласників цих допоміжних приміщень.

Отже, за спірним договором оренди підвал, через який проходять загально будинкові мережі будинку № 103б по вул.. Руська в м. Сімферополі, був переданий Фондом майна АР Крим позивачу за зустрічним позовом незаконно, без згоди всіх власників квартир, що є порушенням статей 358, 382 Цивільного кодексу України, ч. 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Рішення Конституційного Суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р.

Частинами 1, 3 статті 207 Господарського кодексу України обумовлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє..

Приймаючи до уваги, що сторони користувалися правами за спірним договором оренди на протязі його дії та виходячи з умов спірного правочину, судом визнається спірний договір недійсним на майбутнє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 12 березня 2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 651, 215, 203 Цивільного Кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 33, 34, ст. ст. 49, 69, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Продовжити строк розгляду спору.

У задоволені первісного позову – відмовити.

Вимоги зустрічного позову задовольнити.

Визнати договір оренди підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул.. Руська, 103 б, укладений 24.10.2008 р. між Фондом майна АР Крим та Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», м. Сімферополь, недійсним на майбутнє.

Стягнути з Державного бюджету України (код ЗКПО, банківські рахунки та реквізити не відомі) на користь Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Міллера, 58; код ЄДРПОУ 26400702, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.