Рішення № 10319725, 01.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2010Справа №2-31/310-2010 За позовом – Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15),

до відповідача – Приватного підприємства «ВОЛ-КОМ» (95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 144; ЗКПО 34636685),

про стягнення 21433,50 грн.

Суддя А.В. Привалова

Представники:

Від позивача – Халаімов В.Г., дов. у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду АРК з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛ-КОМ», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛ-КОМ» на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради борг в сумі 19485,00грн., який утворився внаслідок невиконання відповідачем умов договору від 16.03.2009 р. про участь у розвитку соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста, а також просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1948,50грн. згідно п. 4.3 договору за невиконання його умов, судові витрати.

Позивач в порядку ст.22 ГПК України заявою про уточнення позовних вимог вказав вірну організаційно-правову форму відповідача, яку помилково у позовній заяві зазначив як ТОВ «ВОЛ-КОМ». Заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором зі сплати пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста за договором від 16.03.2009 року. В правове обґрунтування посилається на ст..526, 629 ЦК України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не представив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У довідці ГУ статистики в АР Крим від 28.01.10 р. № 05.3-8.1/240 та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.02.2010р. вказано, що ПП «Вол-ком» значиться за адресою: 95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 144.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання доказів та відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2009 року між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та Приватним підприємством «ВОЛ-КОМ» укладений договір про участь у розвитку соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста (далі Договір).

Згідно п.1.1 Договору, предметом договору є участь у розвитку соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста по земельній ділянці, наданій рішенням 43-ї сесії 5-го скликання міської ради від 27.11.08 р. № 680 у довгострокову оренду строком на 5 років до 27.11.2013р. площею 0,1452га по вул. М.Залки, 17 «в» для реконструкції нежилих приміщень із збільшенням площі забудови та поверховості.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору ПП «ВОЛ-КОМ» зобов’язався на протязі місяця з дня підписання даного договору перерахувати кошти на розвиток соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста в сумі 19485,00 грн. до місцевого (міського) бюджету.

Пунктом 3.1.6 Договору ПП «ВОЛ-КОМ» узяв на себе зобов’язання представити Виконавчому комітету на протязі 10 днів з моменту оплати завірені копії платіжних доручень по внесенню коштів, згідно п. 2.1.1 Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору усі спори, котрі виникають в процесі виконання даного договору, вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або зміни його умов, отже суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи договір від 16.03.2009 року є чинним саме в такій редакції.

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії (від 18.05.09 р. та від 21.08.09 р.) з вимогою про сплату суми заборгованості у зв’язку з невиконанням умов договору від 16.03.2009 року, проте відповідачем вказана сума боргу сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 р. №509-VI, який набрав чинності 14.10.2008р., було доповнено ст.27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», якою встановлено, зокрема, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею. Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом.

Договором про участь у розвитку соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури міста від 16.03.2009р. сторони визначили пайову участь підприємства у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Сімферополя, яка складає 19485,00грн. і яку відповідач зобов’язався перерахувати до місцевого бюджету протягом місяця зі дня підписання даного договору.

Проте, відповідач свого зобов’язання не виконав, суму пайового внеску до бюджету не перерахував, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 19485,00грн.. Доказів сплати суми боргу відповідачем суду не надано.

Стаття ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума боргу за договором у розмірі 19485,00грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного коедксу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору від 16.03.2009р. передбачена відповідальність ПП «ВОЛ-КОМ» за несвоєчасне внесення платежу, передбаченого п.2.1.1 даного договору, у вигляді сплати штрафу в розмірі 10% від суми платежу (п.4.3 договору).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, то в силу наведеного пункту договору зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми платежу, що складає 1948,50 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте доказів, яки б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги виконавчого комітету Сімферопольської міської ради обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 01.03.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 09.03.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «ВОЛ-КОМ» (95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 144; ЗКПО 34636685) на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; р/р 31514931700002 в Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, код платежу 50110000, ЗКПО 04055630) 19485,00грн. боргу за договором від 16.03.2009р. про участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, 1948,50 грн. штрафних санкцій, 214,34 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.