Рішення № 10319723, 11.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2010Справа №2-22/6253-2009 За позовом – ДП «Лівадія», м. Ялта, вул. Виноградна, 2

до відповідача – ТОВ «Сонячний беріг», м. Сімферополь, вул. Глинки, 63; м. Сімферополь, вул. Самокиша, 18, офіс 402

про визнання недійсним договору

за зустрічним позовом – ТОВ «Сонячний беріг», м. Сімферополь, вул. Глинки, 63; м. Сімферополь, вул. Самокиша, 18, офіс 402

до - ДП «Лівадія», м. Ялта, вул. Виноградна, 2

про визнання права власності

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача за первісним позовом – не з'явився

від відповідача за первісним позовом - не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ДП «Лівадія» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Сонячний беріг», просить суд визнати недійсним інвестиційний договір від 07 липня 2008 року, укладений між ТОВ «Сонячний беріг» та ДП «Лівадія», мотивуючі позовні вимогами посиланнями на приписи ч. 1 ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

22 грудня 2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов зустрічний позов ТОВ «Сонячний беріг» до ДП «Лівадія», відповідно до якого ТОВ «Сонячний беріг» просить суд визнати за ТОВ «Сонячний беріг» право власності на об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, зобов’язати КП Ялтинської міської ради «Ялтинське БТІ» зареєструвати за ТОВ «Сонячний беріг» право власності на об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 грудня 2009 року у справі № 2-22/6253-2009 прийнятий до спільного розгляду з первісним зустрічний позов ТОВ «Сонячний беріг» до ДП «Лівадія».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 грудня 2009 року у справі призначено проведення судової будівельно – технічної експертизи, провадження по справі зупинено.

04 лютого 2010 року до суду надійшов висновок судового експерта № 400 від 02 лютого 2010 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08 лютого 2010 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні 04 березня 2010 року було оголошено перерву до 11 березня 2010 року до 11 години 00 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

11 березня 2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини відсутності суду не повідомили.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

07 липня 2008 року між ТОВ «Сонячний Беріг» (інвестор) та Державним підприємством «Лівадія» (замовник) був укладений інвестиційний договір.

Згідно п.п. 1.1., 4 даного договору сторони власними силами і засобами, а також із залученням сторонніх засобів і матеріальних ресурсів здійснюють будівництво магазина, який знаходиться на Південнобережному шосе в м. Ялта (об'єкт інвестування), що у свою чергу, свідчить про наявність в умовах даного Договору ознак інвестиційного договору у відповідність із статтями 1, 2, 4 Закони України «Про інвестиційну діяльність».

Але, позивач вказує на те, що відповідно з п. 4.5 статуту ДП «Лівадія», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України № 05 від 27 січня 2006 року, підприємство не має права безкоштовно передавати майно іншим юридичним особам, що належить йому, окрім випадків, передбачених законодавством. Відчужувати, передавати в заставу майнові комплекси структурних одиниць і підрозділів, що належать до основних фондів підприємства, здавати в оренду комплекси структурних одиниць і підрозділів підприємство має право тільки після попередньої згоди Органу управління майном (Міністерства аграрної політики України) в порядку, визначеному чинним законодавством.

Крім того, згідно п. 20 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» органи управління (в даному випадку - Міністерство аграрної політики України) погоджують підлеглим підприємствам, установам, організаціям відповідно до законодавства договори про спільну діяльність, по яких використовується нерухоме майно, що знаходиться в їх господарському веденні або оперативному управлінні.

Крім того, позивач за первісним позовом ставить під сумнів й факт укладення договору й досягнення згоди за всіма істотними умовами, вказуючи на те, що у спірному договорі відсутнє обов'язкове положення про ціну, що свідчить про не досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами.

Листом від 10 жовтня 2009 року відповідач звернувся до ДП «Лівадія» з пропозицією оформити технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництв, а також зареєструвати право власності на нього в органах БТІ в м. Ялта за ТОВ «Сонячний Берег».

ДП «Лівадія» вважає, що об'єкт незавершеного будівництва належить на праві власності саме позивачеві виходячи з приписів ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, ст. 876 Цивільного кодексу України.

Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даної справи позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних доказів та правового обґрунтування того, що укладений між сторонами договір суперечить приписам ст. 203 Цивільного кодексу України.

Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що оспорюваний правочин не має ознак такого, що суперечить нормам чинного законодавства України, у зв’язку з чим у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог первісного позову.

Стосовно вимог зустрічного позову, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

07 липня 2008 року між ТОВ «Сонячний Беріг» та ДП «Лівадія» був укладений інвестиційний договір, відповідно п.п. 1.1, 4 якого сторони своїми силами, засобами, за рахунок власних та залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання тощо) здійснюють інвестування будівництва магазину, на земельній ділянці, що надана у постійне користування ДП «Лівадія» та розташована на Південнобережному шосе в м. Ялта.

Відповідно до пунктів 5.11-5.13 договору ТОВ «Сонячний Берег» самостійно організує, фінансує і планує хід будівництва об'єкту інвестування та забезпечує будівництво об'єкту інвестування «під ключ».

Інвестування будівництва об'єкту інвестування здійснюються інвестором (ТОВ «Сонячний Берег») як в грошовій формі, так і шляхом поставки на об'єкт інвестування необхідних матеріалів. Під «матеріалами» сторони розуміють будівельні матеріали, устаткування, вироби, конструкції, комплектуючі вироби, інвентар, інструменти, пристрої тощо, які використовуються в процесі будівництва.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Сонячний Берег» здійснило часткове будівництво об'єкту інвестування. Будівництво здійснюється відповідною будівельною організацією на підставі договору підряду на капітальне будівництво від 01 травня 2009 року.

Сума, витрачена позивачем за зустрічним позовом на здійснення будівельних робіт на момент звернення до суду склала 244200,00 грн., що підтверджується відповідними розрахунковими документами та актами приймання-передачі виконаних робіт.

КП Ялтинської міської ради «Ялтинське БТІ» здійснено інвентаризацію об'єкту будівництва, зроблено технічний паспорт та присвоєно відповідну адресу: Україна, АР Крим, місто Ялта, вулиця Кірова, будинок 150-б.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 грудня 2009 року у справі призначено проведення судової будівельно – технічної експертизи, провадження по справі зупинено.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання: Чи відповідають діючим будівельним нормам та правилам приміщення об’єкту незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б? Яка вартість виконаних будівельно – монтажних робіт та ринкова вартість об’єкту незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б?

Згідно висновку експерта 3400 від 02 лютого 2010 року було встановлено, що збудована двоповерхова нежитлова будівля торгового призначення, розташована за адресою: вул. Кірова, 150-б в м. Ялта, відповідає проекту № 15.09-1-АР «Магазин по Південно бережному шосе в м. Ялта». Проектування та будівництво незавершеного будівництвом об’єкту відповідає вимогам чинних будівельно – технічних норм. Об’єктом оцінки є незавершене будівництво будівлі магазину, розташованого по вул. Кірова, 150-б в м. Ялта. Враховуючі відсутність фізичного зносу конструктивних елементів незавершеної будівництвом будівлі магазину, відсутність земельної складової у вартості об’єкту дослідження, ринкова вартість об’єкту дослідження рівна вартості виконаних будівельно – монтажних робіт та складає 222136,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-ІУ об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства. Нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Тобто, об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт інвестування є нерухомим майном у розумінні норм, встановлених Цивільним кодексом України та може виступати самостійним об'єктом цивільно - правових відносин.

Відповідно до пункту 1.5. договору Інвестор (ТОВ «Сонячний Берег») з моменту укладення договору є виключним власником: всіх майнових прав на об'єкти авторського права, створені інвестором або третіми особами за рахунок інвестора в процесі виконання договору; проектної документації на об'єкт інвестування, створеної третьою особою; всіх майнових прав, що виникли або виникнуть в процесі виконання договору; відповідно до ст. 331, 876 Цивільного кодексу України інвестор є власником будівельних матеріалів, використаних в процесі будівництва об'єкту інвестування, будівельних робіт, виконаних в процесі будівництва, самим незавершеним будівництвом об'єктом інвестування (об'єкт незавершеного будівництва), право власності на який може бути зареєстроване за інвестором відповідно до тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5.

Крім того, відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Аналогічно, згідно ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п. п. 1.4, 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до п. 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до п. 2.1 цього Тимчасового положення, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Згідно п. 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що є Додатком № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносяться, зокрема, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, що зумовлює можливість подання зазначеного позову.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати за ТОВ «Сонячний беріг» (м. Сімферополь, вул. Глинки, 63; м. Сімферополь, вул. Самокиша, 18, офіс 402, ЄДРПОУ 31173285) право власності на об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б.

4.          Зобов’язати КП Ялтинської міської ради «Ялтинське БТІ» (м. Ялта, вул. Дзержинського, 4) зареєструвати за ТОВ «Сонячний беріг» (м. Сімферополь, вул. Глинки, 63; м. Сімферополь, вул. Самокиша, 18, офіс 402, ЄДРПОУ 31173285) право власності на об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.