Рішення № 10319693, 04.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010Справа №2-22/568-2010 За позовом – ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до відповідача – Кіровського міжрайонного управління водного господарства, Кіровський район, смт Кіровське, вул. Р. Люксембург, 92А

про стягнення 853105,34 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Ключник О.О., представник, дов від 05 січня 2010 року

від відповідача – Сіфляєв С.Е., представник, дов від 23 лютого 2010 року, Покотило О.Г., посвідчення № 167

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – Кіровського міжрайонного управління водного господарства, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 853105,34 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію – 811597,95 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 2035,49 грн., пеню – 22490,09 грн., 3% річних – 3291,24 грн., інфляційні витрати – 13628,86 грн. за активну електричну енергію, за реактивну електричну енергію пеню – 34,30 грн., 3% річних – 5,02 грн., інфляційні витрати – 22,39 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача як умов укладеного між сторонами договору про поставку електричної енергії № 275 від 20 вересня 2004 року щодо оплати спожитої електричної енергії, так й ПКЕЕ.

04 лютого 2010 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що сума заборгованості за активну електричну енергію та реактивну електричну енергію ним сплачена у повному обсязі, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних, пені та збитків від інфляції відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

Між ВАТ «Крименерго» та Кіровським міжрайонним управлінням водного господарства укладений договір про постачання електричної енергії №275 від 20 вересень 2004 року.

Згідно до умов вказаного договору відповідач, як споживач електричної енергії, зобов'язався своєчасно та щомісяця проводити розрахунки за користування електричною енергією та сплачувати інші нарахування, згідно з умовами Договору та відповідно до діючого законодавства України (Розділ 1 Договору №275 від 20 вересень 2004 року.).

Відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язався сплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії та інші нарахування у відповідності із додатком № 4.2, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказує позивач, систематичне не виконання відповідачем умов Договору №275 від 20 вересня 2004 року, призвело до виникнення заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію, за період вересень 2009 року - листопад 2009 року, загальна сума заборгованості становить 811597,95 грн. - активна електрична енергія. А також, за реактивну електричну енергію становить 2035,49 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позову становить 813633,44 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, під час розгляду даної справи відповідачем було надано суду докази про сплату заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію, за період вересень 2009 року - листопад 2009 року - 811597,95 грн. - активна електрична енергія та за реактивну електричну енергію - 2035,49 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію, за період вересень 2009 року - листопад 2009 року - 811597,95 грн. - активна електрична енергія та за реактивну електричну енергію - 2035,49 грн. відсутній предмет спору, у зв’язку з оплатою вказаної суми заборгованості відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Отже, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з основного боргу (активної та реактивної електричної енергії) у розмірі 813633,44 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 22490,09 грн., 3% річних – 3291,24 грн., інфляційні витрати – 13628,86 грн. за активну електричну енергію, за реактивну електричну енергію пеню – 34,30 грн., 3% річних – 5,02 грн., інфляційні витрати – 22,39 грн.

Так, загальна сума пені складає 22524,39 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що 04 лютого 2010 року відповідачем був наданий суду відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що є бюджетною організацією та повністю фінансується з Державного бюджету України.

Так, згідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що відповідачем сума основного боргу сплачена у повному обсязі, той факт, що відповідач фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе застосувати приписи ст. 233 Господарського кодексу України та зменшити загальний розмір пені, заявлений до стягнення, на 50%, у зв’язку з чим, на думку суду, розмір пені, який підлягає задоволенню, складатиме 11262,20 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення 3% річних – 3291,24 грн., інфляційних витрат – 13628,86 грн. за активну електричну енергію, за реактивну електричну енергію 3% річних – 5,02 грн., інфляційних витрат – 22,39 грн. – суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі, приймаючи до уваги той факт, що оплата заборгованості з основного боргу була здійснена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кіровського міжрайонного управління водного господарства (Кіровський район, смт Кіровське, вул. Р. Люксембург, 92А, рахунок № 35216003000246 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 01034001) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 СФ КРУ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 3% річних – 3291,24 грн., інфляційних витрат – 13628,86 грн. за активну електричну енергію, за реактивну електричну енергію 3% річних – 5,02 грн., інфляційних витрат – 22,39 грн., 11262,20 грн. – пені.

3.          Стягнути з Кіровського міжрайонного управління водного господарства (Кіровський район, смт Кіровське, вул. Р. Люксембург, 92А, рахунок № 35216003000246 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 01034001) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 СФ КРУ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 8531,05 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Кіровського міжрайонного управління водного господарства (Кіровський район, смт Кіровське, вул. Р. Люксембург, 92А, рахунок № 35216003000246 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 01034001) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 СФ КРУ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 813633,44 грн. основного боргу – припинити.

7.          В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 11262,19 грн. пені - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.