Рішення № 10319667, 11.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2010Справа №2-22/580-2010 За позовом – Малого приватного науково – виробничого підприємства «Сердолік», м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 12

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Панченко Олени Дмитрівни, м. Сімферополь, проспект Кірова, 60/1, кв. 2

про стягнення 7355,54 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Монько С.В., представник, дов від 01 лютого 2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Мале приватне науково – виробниче підприємство «Сердолік» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Панченко Олени Дмитрівни, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7355,54 грн.. у тому числі: сума основного боргу – 6772,01 грн., індекс інфляції – 405,12 грн., 3% річних – 178,41 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору оренди № 13 від 27 березня 2008 року, не здійснював належним чином оплату орендної плати та обов’язкових платежів.

22 лютого 2010 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7564,19 грн., у тому числі: сума основного боргу – 6772,01 грн., індекс інфляції – 594,73 грн., 3% річних – 197,45 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

20 березня 2008 року між позивачем (орендар) та Пінскою Іриною Володимирівною (орендодавець) був укладений договір оренди № 11, а.с. 38-43, відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3. якого орендодавець передає у строкове платне користування, а орендар зобов’язується прийняти у строкове платне користування сервісно – офісні приміщення, які знаходяться на другому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Острякова, 164, загальною площею 50,8 кв.м. на другому поверсі та 122 кв.м. на першому поверсі.

Пунктом 7.1. вказаного договору оренди передбачено право орендаря на здачу орендованого приміщення у суборенду, за умови наявності письмової згоди орендодавця, яку, в свою чергу, було отримано позивачем, а.с. 49.

27 березня 2008 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди № 13, відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3. якого орендодавець зобов’язується передати орендарю у строкове платне користування, а орендар зобов’язується прийняти у строкове платне користування торгово – сервісні приміщення з торговим залом під магазин не продовольчих товарів, які знаходяться на другому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Острякова, 164, загальною площею 122 кв.м. на другому поверсі.

Відповідно до п. 4.1. договору, строк оренди складає 2 роки та 364 дні та обраховується з моменту підписання даного договору.

Пунктами 5.1., 5.3. договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати за об’єкт оренди визначається згідно додаткової угоди, яка є додатком до даного договору оренди, та нараховується з дня підписання акту прийому – передачі об’єкту оренди; орендна плата за інші місці оплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку орендодавця, який орендар отримує самостійно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Так, 27 березня 2008 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1, а.с. 12, якою визначений розмір орендної плати - 4435,92 грн.

Але, відповідачем, у порушення умов укладеного договору, не у повному обсязі була сплачена орендна плата, згідно виставленим рахункам, а.с. 16-19, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 6772,01 грн.

15 травня 2009 року між сторонами було підписано угоду, а.с. 14, про розірвання договору оренди № 13 від 27 березня 2008 року.

Таким чином, на момент вирішення даного спору, сума боргу відповідача склала 6772,01 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 6772,01 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції – 594,73 грн., 3% річних – 197,45 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Панченко Олени Дмитрівни (м. Сімферополь, проспект Кірова, 60/1, кв. 2, рахунок № 26004054925201 в КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ІІН 2514101669) на користь Малого приватного науково – виробничого підприємства «Сердолік» (м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 12, рахунок № 26005733905001 в СФ АК «Приватбанк» м. Севастополь, МФО 324935, ЄДРПОУ 16506701) заборгованість в сумі 7564,19 грн., у тому числі: сума основного боргу – 6772,01 грн., індекс інфляції – 594,73 грн., 3% річних – 197,45 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Панченко Олени Дмитрівни (м. Сімферополь, проспект Кірова, 60/1, кв. 2, рахунок № 26004054925201 в КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ІІН 2514101669) на користь Малого приватного науково – виробничого підприємства «Сердолік» (м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 12, рахунок № 26005733905001 в СФ АК «Приватбанк» м. Севастополь, МФО 324935, ЄДРПОУ 16506701) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Панченко Олени Дмитрівни (м. Сімферополь, проспект Кірова, 60/1, кв. 2, рахунок № 26004054925201 в КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ІІН 2514101669) на користь Малого приватного науково – виробничого підприємства «Сердолік» (м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 12, рахунок № 26005733905001 в СФ АК «Приватбанк» м. Севастополь, МФО 324935, ЄДРПОУ 16506701) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.