Рішення № 10319661, 02.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 102

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2010Справа №2-7/2437.1-2009 За поданням Прокуратури Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21) в інтересах громадян: 1) Сивоволова Станіслава Миколайовича (м. Ялта, вул. Кірова, 39а, кв. 1); 2) Юсупової Вольги Григорівни (м. Ялта, вул. Кірова, 39а, кв. 3)

Про перегляд за нововиявленими обставинами рішення ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» (49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, бульвар Слави, буд. 6, кв. 52, ідентифікаційний код 34774654)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Санаторій ім. С. М. Кірова» (52050, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. Механізаторів, буд. 7, ідентифікаційний код 02650653)

Про визнання дійсним договору, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Яланський С. О., предст., дов. від 06.02.2009 р.

Прокурор – Кулібаба С. Є, посв. №07121.

За участю: 1) Сивоволов С. М. – паспорт ЕС №587012; 2) Юсупова В. Г. – паспорт ЕС №808322; Дунаєва І.В. – предст., дов. № 3393 від 11.12.2009 р.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Санаторій ім. С. М. Кірова», в якому просило визнати дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна №13/1 від 17.01.2008 р.; визнати за позивачем право власності на наступне нерухоме майно: будинок літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а. Крім того, позивач просив зобов’язати Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» на наступне нерухоме майно: будинок літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а.

Рішенням ГС АР Крим від 21.05.2009 р. позов був задоволений частково. Судом визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №13/1 від 17.01.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» та Закритим акціонерним товариством «Санаторій ім. С. М. Кірова»; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» право власності на наступне нерухоме майно: будинок літ. «Б» (колишній гуртожиток) за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а. Відмовлено в позові в частині спонукання Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» на наступне нерухоме майно: будинок літ. «Б» (колишній гуртожиток) за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.06.2009 р. було роз’яснено, що квартири № 1 та № 3 по вул. Кірова, 39-А в м. Ялта, на які рішенням ГС АР Крим від 21.05.2009р. у справі №2-7/2437-2009 було визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К», мають наступні жилі площі: - квартира № 1 - 24, 9 кв. м.; - квартира № 3 - 60,2 кв. м.

Ухвалою ГС АР Крим від 07.09.2009 р. до резолютивної частини рішення ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 були внесені виправлення шляхом викладення пункту 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» (49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, бульвар Слави, буд. 6, кв. 52, ідентифікаційний код 34774654) право власності на наступне нерухоме майно, яке розташоване в будинку літ. «Б» (колишній гуртожиток) за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а: квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а».

23.11.2009 р. до ГС АР Крим від Прокуратури АР Крим в інтересах громадян Сивоволова Станіслава Миколайовича та Юсупової Вольги Григорівни надійшло подання про перегляд вищевказаного рішення ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у цій справі за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи своє подання, Перший заступник прокурора АР Крим посилається на те, що приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд виходив з того, що факт належності Закритому акціонерному товариству «Санаторій ім. С. М. Кірова» на праві власності спірного нерухомого майна (що, в свою чергу надавало відповідачеві право на відчуження нерухомості на підставі спірного договору) підтверджувався Витягом про реєстрацію права власності №16669611 від 15.11.2007 р. В свою чергу, у вказаному витягу в якості підстави набуття права власності вказано на рішення Ялтинського міського суду від 20.02.2007 р. та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. Прокурор зазначає, що ухвалою Верховного суду України від 30.07.2008 р. ухвала Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. була скасована, а за результатом нового розгляду справи рішенням Апеляційного суду АР Крим від 16.12.2008 р. в позові було відмовлено. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою Верховного суду України від 23.04.2009 р. Прокурор стверджує, що спірна квартира №1 в будинку №39-а по вул. Кірова в м. Ялті належить на підставі договору купівлі-продажу від 08.02.2002 р. фізичній особі Сивоволову Станіславу Миколайовичу, а квартира №3 в будинку №39-а по вул. Кірова в м. Ялті – фізичній особі Юсуповій Вользі Григорівні на підставі договору купівлі-продажу від 08.02.2002. Обидва договори були укладені зазначеними громадянами з ЗАТ ЛОУ профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Прокурор зазначає, що про існування рішення Апеляційного суду АР Крим від 16.12.2008 р. та ухвали Верховного суду України від 23.04.2009 р. Закритому акціонерному товариству «Санаторій ім. С. М. Кірова» було відомо, проте останній приховав цю обставину від суду. З урахуванням цього, прокурор просить переглянути рішення у цій справі за нововиявленими обставинами та скасувати його.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.11.2009 р. подання прокурора було прийнято до розгляду.

Представником Закритого акціонерного товариства «Санаторій ім. С. М. Кірова» були подані заперечення на подання, в якому відповідач зазначив, що згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звертатися до господарського суду лише в інтересах держави, а не в інтересах громадян, як вказано в поданні.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, відповідача та зацікавлених осіб, суд

ВСТАНОВИВ :

В пункті 3.7 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 21.05.2002 р. N 04-5/563 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Таким чином, суд вважає за доцільне переглянути рішення ГС АР Крим від ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 виключно в межах нововиявлених обставин.

Згідно з п. 1 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 3.6-3.7 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов’язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вже було вказано вище, рішенням ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009, був частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-К». Судом визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №13/1 від 17.01.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» та Закритим акціонерним товариством «Санаторій ім. С. М. Кірова»; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» право власності на наступне нерухоме майно: будинок літ. «Б» (колишній гуртожиток) за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а. Відмовлено в позові в частині спонукання Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» на наступне нерухоме майно: будинок літ. «Б» (колишній гуртожиток) за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №1 загальною площею 51,3 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а; квартиру №3 загальною площею 95,0 кв. м. в будинку літ. «Б» за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 39-а. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

При прийнятті вказаного рішення суд виходив з того, що спірний договір купівлі-продажу №13/1 від 17.01.2008 р. містить всі істотні умови, необхідні для даного виду договору, в ньому визначені предмет, ціна, строк його дії; матеріали судової справи свідчать про фактичну повну оплату вартості відчужуваного майна, у зв’язку з чим він підлягає визнанню дійсним на підставі статті 220 Цивільного кодексу України. При цьому, судом було встановлено, що право Закритого акціонерного товариства «Санаторій ім. С. М. Кірова» на продаж спірної нерухомості підтверджувалося наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16669611 від 15.11.2007 р.

У той же час, у вказаному витягу зазначено, що право власності ЗАТ «Санаторій ім. С. М. Кірова» виникло на підставі рішення Ялтинського міського суду від 20.02.2007 р. та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р.

Так, рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20.02.2007 р. у справі №2/754/07, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. (т. І, а. с. 79-86), серед іншого, за Закритим акціонерним товариством «Санаторій ім. С. М. Кірова» було визнано право власності на квартири №1, №2 та №3 в будинку №39 «а» по вул. Кірова в м. Ялта.

Проте, матеріали справи свідчать, що на вказані судові акти була подана касаційна скарга до Верховного суду України, в процесі розгляду якої ухвалою ВСУ від 21.11.2007 р. було зупинено виконання рішення Ялтинського міського суду від 20.02.2007 р. та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. до закінчення касаційного розгляду справи.

Ухвалою Верховного суду України від 30.07.2008 р. ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду АР Крим.

За результатами нового розгляду справи рішенням Апеляційного суду АР Крим від 16.12.2008 р. рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20.02.2007 р. було скасовано та прийнято нове про відмову в позові. Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні квартири №№1, 2, 3 в будинку №39 «а» по вул. Кірова в м. Ялта не увійшли до складу майна – внеску у статутний фонд Закритого акціонерного товариства «Санаторій ім. С. М. Кірова», якому був переданий цілісний майновий комплекс по вул. Кірова, 39 в м. Ялта, тобто не за адресою: вул. Кірова, №39-А літ. «Б», де розташовані спірні квартири. Судом також було зазначено, що на момент передачі вказаного комплексу спірні квартири відповідно до договорів вже належали на праві власності відповідачам-фізичним особам, а раніше, згідно зі свідоцтвом про право власності на жилий будинок №2468 від 03.04.2001 р. – відповідачу ЗАТ ЛОУП «Укрпрофоздоровниця».

Вказане рішення суду апеляційної інстанції було залишено без змін ухвалою Верховного суду України від 23.04.2009 р.

Факти, встановлені зазначеними судовими рішеннями, визнаються судом преюдиціальними у порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 25.08.2009 р. було виконано поворот виконання рішення від 20.02.2007 р.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Як вже було вказано вище, приймаючи рішення від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 суд виходив з того, що право ЗАТ «Санаторій ім. С. М. Кірова» на продаж спірних об’єктів нерухомого майна виникло на підставі рішення Ялтинського міського суду від 20.02.2007 р. та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р., які згідно зі статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Додатком 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, є правовстановлюючими документами.

Однак, оскільки ухвалою Верховного суду України від 30.07.2008 р. ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. було скасовано, на момент прийняття Господарським судом АР Крим рішення від 21.05.2008 р. у справі №2-7/2437-2009 ЗАТ «Санаторій ім. С. М. Кірова» не міг вважатися власником спірної нерухомості. Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвалою ВСУ від 21.11.2007 р. було зупинено виконання рішення Ялтинського міського суду від 20.02.2007 р. та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. до закінчення касаційного розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що скасування Верховним судом України ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2007 р. та прийняття в подальшому Апеляційним судом АР Крим рішення від 16.12.2008 р. про відмову в позові ЗАТ «Санаторій ім. С. М. Кірова» про визнання права власності на спірні квартири, яке було залишено без змін ухвалою Верховного суду України від 23.04.2009 р., є за своєю суттю нововиявленими обставинами, які спростовують покладені в рішення ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 факти щодо наявності у ЗАТ «Санаторій ім. С. М. Кірова» права на продаж спірних об’єктів нерухомого майна.

В пункті 1.2 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 21.05.2002 р. N 04-5/563 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення приймається, зокрема, рішення - у разі зміни або скасування рішення.

З урахуванням цього, враховуючи відсутність у ЗАТ «Санаторій ім. С. М. Кірова» права продажу спірних квартир №1 та №3 в будинку №39 «а» по вул. Кірова в м. Ялта через належність зазначених об’єктів нерухомості фізичним особам Сивоволову Станіславу Миколайовичу та Юсуповій Вольщі Григорівні, рішення ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 підлягає скасуванню з одночасним прийняттям нового рішення про відмову в позові.

При цьому, суд вважає непереконливими посилання представника Закритого акціонерного товариства «Санаторій ім. С. М. Кірова» на відсутність у прокурора права на звернення до суду в інтересах громадян з поданням про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Так, суд зазначає, що статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина в суді у випадках, визначених законом. Згідно із статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів, зокрема, громадянина в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина у випадках, передбачених законом. Дійсно, законом, у тому числі ГПК, не визначено (не передбачено) випадків подання прокурорами від імені держави позовів до господарського суду в інтересах громадян. Так, згідно з частиною першою статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави (але не громадян), але частина перша статті 29 ГПК України передбачає таку форму представництва прокурором інтересів громадянина в господарському суді, як вступ за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб (у вигляді внесення апеляційного, касаційного подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, участі у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб). Враховуючи, що у даному випадку прокурор шляхом подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинамимвступив вже в порушену справу, твердження відповідача є хибними.

В пункті 6.4 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» N 02-5/78 від 04.03.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. З урахуванням цього, державне мито в розмірі 1 680,00 грн. (50% від суми державного мита, первісно сплаченої при зверненні позивача до суду) за подання заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85, ст. ст. 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Подання Прокуратури Автономної Республіки Крим про перегляд рішення ГС АР Крим від 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим 21.05.2009 р. у справі №2-7/2437-2009 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення.

4.          В позові відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-К» (49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, бульвар Слави, буд. 6, кв. 52, ідентифікаційний код 34774654) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 1680,00 грн.

6.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.