Рішення № 10319652, 09.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2010Справа №2-24/642-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 14, ідентифікаційний код 24869333)

до відповідача Малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" (96330, АР Крим, Первомайський район, с. Олексіївка, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 32641379)

про стягнення 2 610,14 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Федотова Г.С. – представник, довіреність № б/н від 28.01.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" суми заборгованості у розмірі 2 610,14 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю факту повної оплати Малим приватним сільськогосподарським підприємством "Надія" суми поставленого позивачем за товарною накладною № 5780 від 27.06.2009р. товару – автозапчастин на загальну суму 2 610,14 грн., на підставі чого відповідачу була направлена претензія, яка, за ствердженням позивача, залишена без задоволення. Так, посилаючись на факт порушення відповідачем зобов’язання щодо сплати отриманого товару, позивач, керуючись нормами чинного законодавства, просить стягнути з Малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" суму заборгованості у примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, відзиву на позовом не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, відповідно витягу з ЄДРПО України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до накладної № 05780/06 від 27.06.2009 р. ТОВ "Агро-Союз" передав у власність МПСП "Надія" товар – автозапчастини на суму 2610,14 грн., який був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис зазначеної особи у накладної, а також відповідна печатка підприємства відповідача на зазначеній накладній (а.с.10).

08.12.2009 р. позивачем на адресу відповідача була відправлена вимога про зобов’язання сплатити суму заборгованості за отриманий товар за накладною № 05780/06 від 27.06.2009 р. на суму 2610,14 грн. (а.с.7).

Відправлення підтверджується відповідною поштовою квитанцією та описом вкладення у поштове відправлення (а.с.7).

Проте, відповідач обов’язок щодо сплати отриманого товару не виконав, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі вартості отриманого товару 2610,14 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до частини 2 вказаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось, така вимога була відправлена на адресу відповідача, але сума заборгованості сплачена не була.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства зобов’язання по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином, у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 2610,14 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10.03.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" (96330, АР Крим, Первомайський район, с. Олексіївка, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 32641379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 14, ідентифікаційний код 24869333; п/р 26001001314600 в АТ ОТП Банк м. Київ, МФО 300528) 2610,14 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.