Рішення № 10319596, 04.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010Справа №2-29/482-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЮВАС» (98300, м. Керч, вул. Леніна, 16; 01004, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 2/4, кв. 10).

Про стягнення 23286, 02 грн.

                                                                                           Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Мартинюк Ю.А., нач. прет.- поз. відділу, довіреність 03.01.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ Виробничо-комерційна фірма «ЮВАС» заборгованості за перевищення договірної величини у сумі 597,05 грн.; заборгованості за активну електричну енергію у сумі 11431,26 грн.; 3% річних за активну електричну енергію у сумі 157,93 грн.; індекс інфляції за активну електричну енергію у сумі 593,35 грн.; пеню за активну електричну енергію у сумі 1147,89 грн.; заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 9358,54 грн., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору про постачання електричної енергії, Закону України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., що виразилося в споживанні електричної енергії понад договірної величини та неповній оплаті за спожиту електроенергію. Також у зв’язку із порушенням відповідачем договірних зобов’язань, позивачем відповідно до п. 8 додатку № 4.2 до договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та індексу інфляції.

В процесі розгляду справи позивачем у порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву якою зменшено розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у сумі 11431,26 грн.; заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 597,05 грн.; 3% річних за активну електричну енергію у сумі 157,93 грн.; індекс інфляції за активну електричну енергію у сумі 593,35 грн.; пеню за активну електричну енергію у сумі 1147,89 грн.; заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 2098,54 грн.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного виконання своїх прав та обов’язків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

встановив:

03.10.2003р. між ВАТ «Крименерго» (постачальник за договором) та ТОВ Виробничо-комерційна фірма «ЮВАС» (споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії за № 98.

Предметом вказаного договору є те, що Постачальник постачає електричну енергію споживачу, а останній у свою чергу сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами дійсного договору та додатками до нього які є невід’ємними частинами.

22.09.2005р. між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою позивачем та відповідачем внесено зміни до пунктів 1; 4.1.2; 4.2.2; 5.2; 5.3 договору та пункту 5 додатку № 4.1 , а також пункту 6 додатку № 4.2.

Відповідно до п.п.1 п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» (далі Закон) споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електричної енергії зобов'язаний, дотримується вимог нормативно-технічних документів і договору про постачання електроенергії.

Відповідно до п. 2.2.3 договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з додатками «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників приладів обліку електричної енергії».

У виконання умов договору, позивачем здійснювалася поставка електричної енергії відповідачу та виставлялися рахунки на оплату наданих послуг.

Згідно з додатком № 4.2 договору, розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється у відповідності із п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., одним платежем по фактичним показникам приладу обліку в дату оплати. Згідно п. 2 вказаного додатку розрахункова дата встановлюється 15 – го числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 20-го числа місяця до такої ж дати наступного місяця.

Однак, відповідачем зобов’язання щодо оплати спожитої електричної енергії виконувались не належним чином, оплати виставлених рахунків здійснювалась частково, що призвело до виникнення заборгованості за активну електричну енергію за період з 01.02.2009р. по 01.10.2009р. у сумі 11431,26 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 20.10.2009р. (а.с. 30).

На дату розгляду справи доказів сплати сформованої заборгованості за активну електричну енергію у сумі 11431,26 грн. суду не подавалось.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 11431,26 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини у сумі 597,05 грн. слід зазначити.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 грудня поточного року, надає постачальнику відомості про розміри очікуваного споживання електричної енергії. У випадку ненадання Споживачем вказаних відомостей у встановлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно з умовами п. 4.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Актом про перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії від 31.07.2009р. зафіксований фактичний обсяг споживання електричної енергії у розмірі 4023кВт/г. при договірній величині встановленій у 3000 кВт/г, таким чином перевищення договірної величини електричної енергії складає 1023 кВт/г на суму 598,05 грн.

Згідно ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначеної згідно з вимогами розділу 5 даного договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірною величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживачів з приєднаною потужністю 150 КВт і більше та середньомісячним (по підсумках пришлого року) об’ємом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт/ч і більше.

У зв’язку із зафіксованим перевищенням відповідачем договірної величини електричної енергії на 1023 кВт/г, позивачем було виставлено рахунок за № 98 (а.с. 23) на оплату за перевищення договірної величини (обсягу) споживання, однак доказів оплати вказаного рахунку суду не подавалось.

Таким чином вимог про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини у сумі 597,05 грн. також підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 9358,54 грн.

У відповідності із п. 2.2.4 договору, відповідач зобов’язався здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача у відповідності з додатком «Порядок розрахунків за надання послуг по компенсації перетоків реактивної електричної електроенергії».

Вказаний порядок розрахунків передбачений в додатку №5 до договору, складений у відповідності з Методикою розрахунків оплати за перетоки реактивної електричної електроенергії, яка затверджена наказом Мінтеплоенерго України №19 від 17.01.2002р.

На підставі вказаного порядку позивачем було здійснено розрахунок за компенсацію реактивної електричної енергії за період з грудня 2008р. по листопад 2009р. у сумі 9358,54 грн.

Згідно банківської виписки по рахунку позивача від 14.01.2010р., відповідачем здійснено оплату реактивної електричної енергії на суму 7260,00 грн., таким чином заборгованість за реактивну електричну енергію станом на дату розгляду справи за період з грудня 2008р. по листопад 2009р. становить 2098,54 грн.

Доказів оплати заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 2098,54 грн. не подавалось, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення суми пені за активну електричну енергію у сумі 1147,89 грн.; 3% річних за активну електричну енергію у сумі 157,93 грн.; індексу інфляції за активну електричну енергію у сумі 593,35 грн. також підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Пунктом 4.2.1 договору, визначено, що за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3 – 2.2.4 даного договору, з порушенням строків, передбачених додаткам «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% але не більш подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу, включаючи день фактичної оплати, та згідно п. 6 додатку до договору, споживач який прострочив оплату сплачує на користь постачальника 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.625 вказаного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що спір виник в наслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню саме на нього.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 82 - 84 господарського-процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЮВАС» (98300, м. Керч, вул. Леніна, 16; 01004, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 2/4, кв. 10, код ЄДРПО України 31681012) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400, п/р № 260323051142, МФО 324805 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк») заборгованість за активну електричну енергію в сумі 11431,26 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЮВАС» (98300, м. Керч, вул. Леніна, 16; 01004, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 2/4, кв. 10, код ЄДРПО України 31681012) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400, п/р № 260073013142, МФО 324805 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк») заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 597,05 грн.; заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 2098,54 грн.; 3% річних за активну електричну енергію у сумі 157,93 грн.; індекс інфляції за активну електричну енергію у сумі 593,35 грн.; пеню за активну електричну енергію у сумі 1147,89 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 232,86 грн. та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.