Рішення № 10319592, 02.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2010Справа №2-18/750-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», м. Чернігів (вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005)

До відповідача – Приватного підприємства «Гесса», м. Євпаторія (вул. Товарна, 9/5, м. Євпаторія, 97408)

Про стягнення 31180,96 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», м. Чернігів – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Гесса», м. Євпаторія – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 31180,96 грн., з яких 27113,88 грн. – сума основного боргу, 4067,08 грн. – сума штрафу.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 258, 526, 549 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 02.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 2/03. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався продати товар, а відповідач - здійснити оплату за товар. На виконання умов Договору, позивач передав товар на загальну суму 37113,88 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною, відповідач здійснив часткову оплату за товар на суму 10000,00 грн. Таким чином, станом на 15.01.2010р. сума заборгованості відповідача складає 27113,88 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися, причини не з’явлення суду не відомі, повідомлені були судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» (продавець) та Приватним підприємством «Гесса» (покупець) укладено договір № 2/03.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору, продавець передає у власність покупця кондитерські вироби у кількості, асортименті, якості та по цінам, вказаним у товарно-транспортних накладних, які оформлюються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, яка зазначена в товарно-транспортних накладних, виписаних в один день при відпуску товару покупцю.

Виходячи з предмету договору від 02.03.2009 року, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання умов договору позивач продав відповідачеві товар (кондитерські вироби) на суму 37113,88 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1180 від 06.03.2009 року.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача, якій скріплено печаткою, у графі «прийняв» вказаної накладної.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.1 договору, оплата вартості кожної партії поставленого товару здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідач частково сплатив кошти за отриманий товар у сумі 10000,00 грн., а саме: 31.03.2009 року – 4000,00 грн., 25.05.2009 року – 2000,00 грн., 29.05.2009 року – 1000,00 грн., 09.06.2009 року – 1000,00 грн., 25.06.2009 року – 1000,00 грн., 24.07.2009 року – 1000,00 грн., у зв’язку із чим за ним рахується заборгованість у сумі 27113,88 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 27113,88 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 27113,88 грн. підлягають задоволенню.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача штраф у сумі 4067,08 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем оплати вартості товару більше ніж 60 днів, покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 15% від вартості отриманого та несплаченого у строк товару.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 4067,08 грн. (27113,88 грн. – сума невиконаного зобов’язання, простроченого більш ніж на 60 днів, х 15%).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Гесса», м. Євпаторія (вул. Товарна, 9/5, м. Євпаторія, 97408; код ЄДПРОУ 22304864) на користь Відкритого акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», м. Чернігів (вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 00382295) 27113,88 грн. заборгованості; 4067,08 грн. штрафу; 311,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.