Рішення № 10319555, 01.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2010Справа №2-27/537-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкотоп", м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 21-2.

До відповідача - Фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, б. 5, кв. 53.

Про стягнення 5 585,71 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Мірошниченко Н.О.

представники:

Від позивача – Дербеньова Н.М., дов. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача 3% річних – 1754,44 грн. та суму інфляції – 3831,27 грн. за весь час прострочення грошових зобов’язань, також просить стягнути судові витрати.

Позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Вимоги суду не виконав.

Кореспонденція надіслана на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», у зв’язку з чим судом було направлено запити до адресного бюро та реєстратору.

На запит суду на адресу суду поступили довідки адресного бюро та реєстратора, відповідно до яких адресою відповідача є м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, б. 5, кв. 53.

Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, в порядку ст.. 75 ГПК України.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотоп” та фізична особа –підприємець Бережний Е.В. уклали договори про заправлення автомобілів стиснутим природним газом №01/112 від 11.11.2004р. та б/н від 01.01.2008р., відповідно до яких постачальник зобов’язався організувати та забезпечити безперебійну заправку стиснутим природним газом (СПГ) автотранспорту покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити паливо для газобалонних автомобілів стиснутим природним газом у відповідності до умов цього договору (п.1.1. договору б/н від 01.01.2008р.)

Згідно п.1.1 договору №01/112 від 11.11.2004р. продавець зобов’язується передати у власність покупця газ метан для заправлення автомобілів згідно з накладними, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору від 11.11.2004р. оплата за придбаний товар, який поставляється за даним договором, здійснюється покупцем в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 1.2. договору б/н від 01.01.2008р. кількість та вартість відпущеного палива СПГ встановлюється на підставі заборної відомості, підписаної обома сторонами. Покупець сплачує продавцю вартість отриманого палива СПГ згідно з заборною відомістю та на підставі рахунку на попередню оплату протягом двох банківських днів, що передбачено п.3.2. договору б/н від 01.01.2008р.

У відповідності до умов договору №01/112 від 11.11.2004р. продавець передав по накладним відповідачу товар, який було ним прийнято, що підтверджено належним чином оформленими довіреностями.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по вищезазначеним договорам виконав неналежним чином та вартість отриманого палива не сплатив.

Таким чином, по зазначеним договорам за відповідачем виникла заборгованість у сумі 105151,59 грн. яка була визнана та стягнута з СПД Бережного Євнена Володимировича рішенням Господарського суду АР Крим від 31.03.2009р. по справі № 2-23/1145-2009.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду рішення ГС АРК від 31.03.2009р. по справі № 2-23/1145-2009 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2009р. постанову САГС від 15.06.2009р. та рішення ГС АРК від 31.03.2009р. по справі № 2-23/1145-2009 було залишено без змін.

У виконання рішення ГС АРК від 31.03.2009р. господарським судом АР Крим було видано наказ від 07.07.2009р. про стягнення з відповідача боргу у сумі 105151,59 грн. та судових витрат.

В виконавчому провадженні Київським ВДВС Сімферопольського ГУЮ з відповідача в примусовому порядку стягнено суму заборгованості в повному обсязі – 105151,59 грн., яку зараховано на розрахунковий рахунок позивача 15.09.2009р., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 25).

Судом з матеріалів справи вбачається, що строк виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості отриманого палива сторонами у договорах № б/н від 01.01.2008р. та № 01/112 від 11.11.04р. встановлено не було.

У зв’язку з чим позивач 18.02.2009р. направив відповідачу по справі вимогу про виконання зобов’язань по оплаті боргу за отриманий товар у розмірі 105151,59 грн. у строк до 24.02.2009р., яка була отримана відповідачем 19.02.2009р.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розмір інфляційних витрат за період з 24.02.2009 р. по 15.09.2009 р. склав 3785,46 грн., а не 3831,27 грн. як було нараховано позивачем.

У зв’язку з чим, у стягнені 45,81 грн. інфляційних витрат суд вважає за необхідне відмовити.

Розмірі 3% річних за період з 24.02.2009 р. по 15.09.2009 р. склав 1754,44 грн.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.. 84 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Бережного Євгена Володимировича, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, б. 5, кв. 53, ( р/р 260028082 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021 м. Сімферополь ідентифікаційний код 2710513190 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єкотоп", м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 21-2, ( р/р 2600611779 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 32903103) 3785,46 грн. – інфляційні втрати, 1754,44 грн. – 3 % річних, а також 101,16 грн. державного мита і 234,06 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягнені 45,81 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.