Рішення № 10319484, 26.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2010Справа №2-12/297-2010 За позовом – Закритого акціонерного товариства «Волна», (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76);

до відповідача – Фізичної особи-підприємця Пашкова Дмитра Васильовича, (м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, 71, кв. 8).

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – АТ «Індекс-Банк» в особі філії (95000 м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 1а)

про визнання недійсним договору та зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ковальов Є. В., представник, довіреність б/н від 04.01.2010 р.

Від відповідача – Медведєва О. А., представник, довіреність від 05.02.2010 р.

Від третьої особи – Кріліченко М. М., представник, довіреність від 14.01.2010 р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Волна» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Фізичної особи-підприємця Пашкова Дмитра Васильовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги, 38 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ. «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.06; зобов’язання Фізичної особи-підприємця Пашкова Дмитра Васильовича повернути нерухоме майно, а саме вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги, 38 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ. «А1») ЗАТ «Волна» у належному стані; скасування всіх дій які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ № 153313 від 19.12.06 та витікають з нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2006 р. між сторонами у справі був укладений Договір купівлі-продажу майна, розташованого у м. Євпаторія, пр-кт Перемоги, 38. Від імені Товариства договір був підписаний генеральним директором Папаїкою А. О., який перевищив свої повноваження адже не мав права вчиняти правочин з відчуження нерухомого майна без відповідного рішення загальних зборів акціонерів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав витребувані судом документи.

Відповідачем позовні вимоги не визнаються та зазначається, що під час вчинення спірного правочину було дотримано вимоги діючого законодавства. Відповідач не знав і не міг знати про наявність обмежень повноважень генерального директора ЗАТ «Волна». Сплачені за відчужуване майно кошти прийняті товариством тобто ним вчинено дії, які свідчать про схвалення договору, отже підстави для визнання договору купівлі-продажу майна недійсним відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав викладені у відзиві заперечення.

Представник третьої особи письмових пояснень по суті позову не представив.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Волна» в особі генерального директора Папаіка Анатолія Олексійовича, діючого на підставі Статуту та протоколу (Продавець) та фізичною особою-підприємцем Пашковим Дмитром Васильовичем (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину площею 650.3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Євпаторія, пр-т Перемоги, буд. 38 і розташований в чотирнадцяти поверховому будинку в літ. «А1» на першому поверсі. Договір нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію. (а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 2 Договору, вбудовано-прибудований магазин належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 17.11.2006 р. Євпаторійським виконкомом на підставі Рішення Євпаторійського виконкому від 10.11.2006 р. за №656/1 і зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.11.2006 р., та право власності підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно видане 21.11.2006 р. Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» за №12581331, реєстраційний номер 16786098, номер запису 396 в книзі 6.

Пунктом 4 спірного договору визначено, що продаж магазину вчинено за ціною, що встановлена Продавцем та Покупцем у розмірі 2073100 грн. у тому числі з урахуванням ПДВ 345516,67 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши надані докази, доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 19.12.2006 р. обгрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 2.1. Статуту ЗАТ «Волна» у редакції від 2006 р. встановлено, що товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації. Діяльність Товариство не обмежена терміном. Пунктом 2.5. Статуту встановлено, що Товариство є власником майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з пунктом 2.6. Статуту, Товариство має право розпоряджатись своїми коштами, рухомим та нерухомим майном: продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

Пунктом 7.1. Статуту встановлено, що органами управління товариства є: загальні збори акціонерів; дирекція; ревізор. Загальні збори є вищим органом Товариства. (п. 7.2. Статуту).

П.п. 7.17. Статуту визначалися права Генерального директора, до яких, зокрема, віднесено право приймати рішення про укладення правочинів на суму, що не перевищує 25% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; розпоряджатися коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішеннями загальних зборів; підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.

На думку суду реалізація визначених у п. 7.17 прав має відбуватися з урахуванням положень пункту 7. 3 статуту, яким визначено повноваження, компетенцію загальних зборів. Пп. 11 абз. 4 п. 7.3 зокрема визначав, що прийняття рішень про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності , а також відносно відчуження нерухомого майна віднесено до компетенції загальних зборів.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частина 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі закону, акта органу юридичної особи, що передбачено частинами 1 та 3 статті 237 вказаного Кодексу.

Матеріали справи не містять доказів наявності рішення, прийнятого загальними зборами акціонерів щодо відчуження спірного майна. Рада директорів такими повноваженнями не наділялась.

Суду надана відповідь Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради вих. №4914/02-25 від 22.07.2009 р. на звернення Голови правління ЗАТ «Волна», відповідно до якої, за період з 2006 по 2008 рік лише на одні позачергові загальні збори акціонерів ЗАТ «Волна», які відбулося 20.10.2006 р., було винесено питання про укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу – санаторія «Сонячний». Ніякої іншої інформації про реалізацію нерухомого майна ЗАТ «Волна» до Управління економіки Євпаторійської міської ради та Виконавчого комітету міської ради не надходило.

Як зазначається в абз. 3 п. 9.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 р. угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження.

Факт прийняття коштів позивачем на думку суду ще не свідчить про схвалення вчиненого правочину. Рішення компетентного органу управління щодо відчуження нерухомості є відсутнім, натомість сторона звернулася із відповідними позовними вимогами у встановлений для захисту порушених прав строк.

Таким чином, суд приходить до висновку спірний правочин вчинено без дотримання вимог статуту товариства та з порушенням визначеної компетенції органів управління, що є достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

У свою чергу, суд зазначає, що в обгрунтування позовних вимог, позивач посилається також на ст. 228 Цивільного кодексу України. Однак, аналізуючи обставини спору, судом враховується те, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочинами, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок є таки, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу – землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Стосовно посилань на відсутність оцінки відчужуваного майна суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем було надано копію відповідного звіту представництва торгово-промислової плати Криму.

З приводу посилань відповідача на іншу господарську справу № 2-1/2349-2009 суд має зазначити, що з огляду на різний склад сторін та виходячи зі змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням у позначеній справі, не можуть мати преюдиціального значення під час розгляду справи 2-12/297-2010.

Щодо вимоги позивача скасувати всі дії, які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ №153313 від 19.12.2006 р., суд зазначає наступне.

Стаття 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначають перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, але він має бути встановлений договором або законом.

Виходячи зі встановлених способів захисту прав, приймаючи до уваги вимоги процесуального законодавства суд вважає, що вимога позивача скасувати всі дії, які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ №153313 від 19.12.2006 р. не можна вважати а тому вбачає підстав для задоволення цієї вимоги.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, згідно положень ст. 216 ЦК України кожна із сторін вищезазначеного договору зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги, 38 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ. «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Волна» та фізичною особою-підприємцем Пашковим Дмитром Васильовичем.

3.          Зобов’язати Фізичну особу-підприємця Пашкова Дмитра Васильовича м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, б. 71, кв. 8, ІПН 2688507934, свідоцтво про державну реєстрацію В01№211932) повернути нерухоме майно, а саме вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги, 38 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ. «А1») Закритому акціонерному товариству «Волна» (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142) у належному стані.

4.          Стягнути з фізичної особи-підприємця Пашкова Дмитра Васильовича (м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, б. 71, кв. 8, ІПН 2688507934, свідоцтво про державну реєстрацію В01№211932) на користь ЗАТ «Волна» (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142) судові витрати по сплаті держмита у сумі 1700 грн., за інформаційно-технічне забезпечення позову – 236 грн.

5.          В іншій частині позову – відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.