Рішення № 10319480, 09.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2010Справа №2-1/6111-2009 за позовом фізичної особи-підприємця Фадєєвої Тетяни Олександрівни, (98025, АР Крим, Судацький район, с. Сонячна Долина, вул. Матвієнко, 16); (987204, АР Крим, Ленінський район, с. Калиновка, вул. Гагаріна, 1),

до відповідача Сонячнодолинської сільської ради, (98025, АР Крим, Судацький район, с. Сонячна Долина, вул. Шкільна, 18),

про спонукання до виконання певних дій,          

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача Акімов І.А. – представник, дов. від 15.01.2010р.,

від відповідача Копилец І.А. – представник, дов. від 18.06.2009р.,

Суть спору: підприємець Фадєєва Тетяна Олександрівна звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до Сонячнодолинської сільської ради про визнання незаконною відмови органу місцевого самоврядування у наданні у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в районі с. Прибережне біля військової частини №7834 Чорноморського Флоту Російської Федерації. Також, позивач просить зобов’язати відповідача прийняти рішення щодо надання підприємцю згоди на складання проекту землеустрою по відведенню спірної земельної ділянки

Позовні вимоги мотивовані тим, що Сонячнодолинською сільською радою у порушення встановленого для такого розгляду місячного строку не розглянута заява підприємця про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву звернув увагу на наявність судових рішень, якими зобов’язано підприємця звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінив предмет позову, просить зобов’язати Сонячнодолинську сільську раду розглянути на найближчий сесії питання про надання підприємцю у власність земельної ділянки площею 2 га, що розташована в районі с. Прибережне біля військової частини №7834 Чорноморського Флоту Російської Федерації, для ведення особистого селянського господарства.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну предмету позову, оскільки це не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2006 року підприємець Фадєєва Тетяна Олександрівна звернулась до Сонячнодолинської сільської ради із заявою про надання у власність з метою ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, яка розташована в районі с. Прибережне біля військової частини №7834 Чорноморського Флоту Російської Федерації

Вказана заява розглянута на засіданні постійної комісії по будівництву, архітектурі, земельним питання та сільському господарству, (протокол №3 від 12.05.2006р.).

За наслідками розгляду заяви позивача, сесії сільської ради рекомендовано до затвердження генерального плану забудови с. Сонячна Долина та проекту зонування питання щодо надання підприємцю у власність земельної ділянки не розглядати.

В подальшому, 15.09.2008 року позивач повторно звернувся до органу місцевого самоврядування із вищевказаною заявою.

Листом від 27.10.2008 року за № Ф-1/832-1 відповідач повідомив про неможливість узгодження позивачу спірної земельної ділянки з підстав знаходження її у межах населеного пункту с. Прибрежне.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності судового захисту його прав з наступних мотивів.

З урахуванням п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, в даному випадку – відповідач у справі Сонячнодолинська сільська рада

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, (чинної на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Положеннями статті 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, частиною 3 вищевказаної статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно частини 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Клопотання позивача про надання у власність земельної ділянки мало бути розглянуто Сонячнодолинською сільською радою ще у 2006 році. Однак, до теперішнього часу відповідачем жодних рішення стосовно заявленого клопотання не ухвалено.

З огляду на імперативну норму частини 1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо прийняття радою у межах своїх повноважень нормативних та інших актів лише у формі рішень, суд приходить до висновку, що іншого способу діяльності ради при розгляді питань стосовно надання землі у користування, окрім прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні, не передбачено.

Обов’язок ради, її посадових осіб діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України, прямо передбачено статтею 19 Конституції України.

Зважаючи на законодавче визначення граничного строку для розгляду клопотань осіб, зацікавлених в одержанні у користування земельних ділянок, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання підприємця Фадєєвої Т.О.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо наявності судових рішень, якими зобов’язано підприємця звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку, позаяк предметом даного позову є не зобов’язання органу місцевого самоврядування надати у власність спірну земельну ділянку, предметом у справі є зобов’язання сільської ради винести на розгляд сесії заяву позивача.

З метою відновлення порушеного права позивача на належний розгляд його звернення про передачу у власність земельної ділянки, суд вважає можливим зобов’язати Сонячнодолинську сільську раду винести на розгляд чергової сесії вищевказане питання та прийняти відповідне рішення.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов’язати Сонечнодолинску сільську раду, (98025, АР Крим, Судацький район, с. Сонячна Долина, вул. Шкільна, 18, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 04367499) розглянути на черговому пленарному засіданні питання про надання фізичній особі-підприємцю Фадєєвій Тетяні Олександрівні, (98025, АР Крим, Судацький район, с. Сонячна Долина, вул. Матвієнко, 16, ідентифікаційний номер 2118301683) у власність земельної ділянки площею 2 га, що розташована в районі с. Прибережне біля військової частини №7834 Чорноморського Флоту Російської Федерації, для ведення особистого селянського господарства.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.