Рішення № 10319470, 23.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2010Справа №2-31/6135-2009 За позовом – Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул.Артема, 38; ЗКПО 20365318)

до відповідача – Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (98187, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 27; ЗКПО 31382382)

про стягнення 162310, 92 грн.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк» звернулось до господарського суду АРК з позовом до Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» про стягнення суми заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д61/П-2009 від 10.04.2009р. у розмірі 162310,92 грн., у тому числі вартість цінних паперів за вказаним договором у сумі 160044,00 грн., пеня за прострочення оплати вартості цінних паперів у розмірі 1977,53 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 289,39 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані не виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі – продажу цінних паперів № Д61/П-2009 від 10.04.2009р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання до 17 год. 00 хв. 15 жовтня 2009 р. здійснити оплату за 150 штук облігацій процентних іменних ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» загальною вартістю 160044,00 грн., які належать позивачу на праві власності. Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних за прострочення оплати вартості цінних паперів.

У ході судового розгляду справи позивачем надані суду письмові відомості щодо зміни свого найменування. Згідно статуту та свідоцтва про державну реєстрацію від 26.11.2009р. Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк» перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк». Отже, в даному випадку не відбулося реорганізації позивача з відповідним правонаступництвом в розумінні положень ст.25 ГПК України, а має місце лише зміна найменування позивача. Відтак, позивач не є таким, що вибув зі спірних правовідносин.

01.02.2010 р. (вх. № 805) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність за наявними у матеріалах справи документами, у зв’язку з неможливістю явки у судове засідання.

Відповідач у судові засідання явку свого представника не забезпечив, відзив на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за місцем знаходження, що зазначена у позові, яка є адресою державної реєстрації цієї юридичної особи (а.с. 67-68).

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.97р. №02-5/289 (із змінами та доповненнями в редакції від 29.12.2008р.) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Відповідач наданим йому правом на участь у судовому розгляді справи та надання доказів не скористався.

Враховуючи, що явка у судове засідання це право сторони, а не обов’язок, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу правління ЗАТ «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» від 25.12.2007р. відповідачем було прийняте рішення про закрите (приватне) розміщення з 21.02.08р. по 20.04.08р. облігацій ЗАТ «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» серії «А» на суму 100000000,00грн., в кількості 100 000 шт. з номінальною вартістю 1000 грн. кожна.

За умовами зазначенного рішення строк обігу облігацій визначений з моменту отримання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій по 28.02.2011р. включно.

Згідно свідоцтву про реєстрацію випуску облігацій підприємств від 28.05.2008р. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала 26.01.2008р. у Загальному реєстрі випуску цінних паперів реєстр.№44/2/08 випуск бездокументарних відсоткових іменних облігацій серії «А» ЗАТ «Завод марочних він та коньяків «Коктебель».

Згідно виписки з рахунку у цінних паперах позивач є власником випущених бездокументарних облігацій у кількості 4350шт. (а.с.9).

10 квітня 2009р. між ЗАТ «Донгорбанк» (Продавець) та ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (Покупець) укладено договір №Д61/П-2009 купівлі – продажу цінних паперів – відсоткових іменних облігацій ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» у бездокументарній формі серії «А», згідно якого продавець приймає на себе зобов’язання продати (передати у власність Покупця), а покупець приймає на себе зобовязання прийняти та сплатити Продавцю за 150 штук облігацій за курсовою вартістю 1066,96 грн. кожна (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору Покупець приймає на себе зобов’язання прийняти цінні папери та оплатити Продавцу за вказані цінні папери по курсовій вартості на загальну суму 160044,00 грн.

Факт здійснення прийому – передачі цінних паперів підтверджується виписками з рахунка в цінних паперах Продавця та Покупця (п.1.3 договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до даного Договору вносяться за взаємним погодженням сторін виключно у письмовій формі. Даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання своїх зобов’язань кожної з сторін (п. 5.8 Договору).

З вищенаведеного витікає, що договір купівлі – продажу цінних паперів №Д61/П-2009 від 10.04.2009р. є діючим, доказів розірвання чи визнання його недійсним або змін умов договору сторонами суду не представлено, равно як і повного його виконання.

Порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за вказаним Договором купівлі-продажу цінних паперів і стало підставою для зверення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно п.2.1.1 Договору продавець прийняв на себе зобов’язання до 17:00 15.10.2009р. провести усі залежні від нього дії для зарахування зазначених цінних паперів на рахунок ЦБ №302727 в Депозатарії ВАТ «МФС» (код МФС1), при условии повної сплати Покупцем курсової вартості цінних паперів відповідно до п.1.2 Договору. Покупець прийняв на себе зобов’язання до 17:00 15 жовтня 2009 р. здійснити оплату за зазначені цінні папери в сумі вказаній в п.1.2 Договору, на рахунок ЗАТ «Донгорбанк», № 36410100000001 в ЗАТ «Донгорбанк», код банку 334970, ідент. код 20365318.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов’язань. В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згіно статті 655 Цивільного коекдсу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про цей від договору купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ст.656 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами договору купівлі-продажу цінних паперів від 10.04.2009р. №Д61/П-2009 обов’язок позивача передати цінні папери у власність відповідача виникає з моменту повної сплати відповідачем їх вартості, що кореспондується з положеннями ст.664 Цивільного кодексу України. Тобто строк виконання зобов’язань у позивача щодо передачи товару настане лише писля виконання своїх зобов’язань щодо його сплати покупцем.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо повної та своєчасної сплати курсової вартості облігацій за умовами зазначеного договору купівлі-продажу, в наслідок чого за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 160044,00грн. Доказів сплати суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума боргу за договором у розмірі 160044,00грн.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1 договору купівлі-продажу цінних паперів № Д61/П-2009 від 10.04.2009р. передбачено, що у разі невиконання Покупцем зобов’язань згідно п.2 даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню від курсової вартості неоплачених цінних паперів, зазначених у п.1.1 даного Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1977,53 грн. за прострочення виконання останнім грошового зобов’язання щодо оплати цінних паперів на загальну суму 160044,00 грн. обгрунутована та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Зазначені вимоги також передбачені ч.1 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, у вигляді сплати 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право продавця вимагати уплати відсотків за користування чужими грошовими коштами у разі прострочення оплати товару передбачено також ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних в розмірі 289,39 грн. обґрунтовані, засновані на законі і підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте доказів, яки б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (98187, м.Феодосія, смт.Щебетовка, вул.Леніна, 27; ЗКПО 31382382) на користь Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (83086, м.Донецьк, вул.Артема, 38, МФО 334970, ЗКПО 20365318) 160044,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу цінних бумаг №Д61/П-2009 від 10.04.2009р., 1977,53грн. пені., 3% річних у сумі 289,39 грн., 1623,11грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.