Рішення № 10319434, 22.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2010Справа №2-22/283-2010 За позовом ТОВ «Торговий дім «Вассма», 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Валентина», Красноперекопський район, с. Новопавлівка, вул. Набережна, 18А

про стягнення 59306,22 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Торговий дім «Вассма» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Валентина», просить суд стягнути з відповідача 31340,00 грн. основного боргу за договором купівлі – продажу № 167 від 05 вересня 2008 року; 17963,95 грн. курсової різниці згідно договору купівлі - продажу № 167 від 05 вересня 2008 року; штраф у розмірі 3134,00 грн., пеню в сумі 2693,09 грн., 3% річних у розмірі 391,68 грн., індекс інфляції – 783,50 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі – продажу № 167 від 05 вересня 2008 року, не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 31340,00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним – рекомендованою кореспонденцією.

Крім того, під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи неявку сторін, ненадання відповідачем відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

05 вересня 2008 року між ТОВ «Торговий дім «Вассма» та Селянським (фермерським) господарством «Валентина» був укладений Договір купівлі-продажу №167. Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

Відповідно до п.2.1. договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару визначаються у додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2. даних Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пункт 3.1. Договорів вказує, що товар може передаватися покупцю партіями.

Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару, як то вказано в пункті 4.7. Договору.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, видаткової накладної №68/119 від 05 вересня 2008 року, а.с. 18, довіреності на право отримання товарно – матеріальних цінностей серії ЯПЕ №285227 від 05 вересня 2008 року, а.с. 19, позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 31340,00 грн.

Так, пунктом 5.1. укладеного між сторонами договору купівлі – продажу визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватись продавцем.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01 жовтня 2008 року; 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 липня 2009 року.

Але, відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі – продажу, не здійснив у повному обсязі оплату отриманого товару, внаслідок чого станом на 15 грудня 2009 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 31340,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 31340,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 17963,95 грн. курсової різниці згідно договору купівлі - продажу № 167 від 05 вересня 2008 року; штраф у розмірі 3134,00 грн., пеню в сумі 2693,09 грн., 3% річних у розмірі 391,68 грн., індекс інфляції – 783,50 грн.

Частина 2 ст. 524 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вказано в примітці до Доповнення №1 до Договору, а.с. 17, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують визначену формулу.

За даними НБУ, офіційний курс долара США до гривні на дату підписання договору, тобто на 05 вересня 2008 року, становить 4,85 грн./дол. США.

За даними НБУ, офіційний курс долара США до гривні станом на 15 липня 2009 року (день проведення розрахунку), становить 7,63 грн./дол. США.

Отже, із застосуванням формули, визначеної у примітці Додатку № 1 до договору, а.с. 17, ціна, що несплачена станом на 15 липня 2009 року, з урахуванням підвищення курсу долару США, становить 49303,95 грн.

Виходячи із вищенаведеного, розмір курсової різниці становить 17963,95 грн.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 8.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. договору, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення.

Пункт 8.4. договору передбачає, що сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, при поданні позову, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат позивача на сплату адвокатських послуг.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», пунктом 10 листа визначене наступне.

Нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Так, суду були надані договір про надання правової допомоги від 17 листопада 2009 року, а.с. 20-22; акт від 17 листопада 2009 року, а.с. 23, акт від 15 грудня 2009 року, а.с. 24, копію адвокатського посвідчення, а.с. 25, платіжне доручення № 4188 від 18 листопада 2009 року про оплату вартості послуг адвокату у розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача з оплати послуг адвокату склали 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, у зв’язку з чим суд вважає обґрунтованою вимог про стягнення з відповідача 403,94 грн. витрат на оплату проїзних квитків, а.с. 22.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25 лютого 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Валентина» (Красноперекопський район, с. Новопавлівка, вул. Набережна, 18А, рахунок № 2600175271 в КРФ ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Красноперекопськ, МФО 324010, ЄДРПОУ 22279126) на користь ТОВ «Торговий дім «Вассма» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, рахунок № 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 33937992) 31340,00 грн. основного боргу за договором купівлі – продажу № 167 від 05 вересня 2008 року; 17963,95 грн. курсової різниці згідно договору купівлі - продажу № 167 від 05 вересня 2008 року; штраф у розмірі 3134,00 грн., пеню в сумі 2693,09 грн., 3% річних у розмірі 391,68 грн., індекс інфляції – 783,50 грн., всього – 56306,22 грн.

3.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Валентина» (Красноперекопський район, с. Новопавлівка, вул. Набережна, 18А, рахунок № 2600175271 в КРФ ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Красноперекопськ, МФО 324010, ЄДРПОУ 22279126) на користь ТОВ «Торговий дім «Вассма» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, рахунок № 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 33937992) 3000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

4.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Валентина» (Красноперекопський район, с. Новопавлівка, вул. Набережна, 18А, рахунок № 2600175271 в КРФ ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Красноперекопськ, МФО 324010, ЄДРПОУ 22279126) на користь ТОВ «Торговий дім «Вассма» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, рахунок № 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 33937992) 563,06 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Валентина» (Красноперекопський район, с. Новопавлівка, вул. Набережна, 18А, рахунок № 2600175271 в КРФ ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Красноперекопськ, МФО 324010, ЄДРПОУ 22279126) на користь ТОВ «Торговий дім «Вассма» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, рахунок № 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 33937992) 236,00 грн. витрат на інформацій – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Повернути ТОВ «Торговий дім «Вассма» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, рахунок № 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 33937992) з державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 343,94 грн. зайво сплаченого державного мита.

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.