Рішення № 10319435, 25.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2010Справа №2-9/833-2010 За позовом Октябрської районної лікарні Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, АРК, Красногвардійський район, смт Октябрське

До відповідача Приватного підприємства "Орексія-Медікл", м. Сімферополь

Про стягнення 11 366,44 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Голобева Л.Ф. – ю/к, дор. пост. № 4/ю від 13.03.2007 р.

Від відповідача – Маджекодунми А.І. – директор.

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 11 366,44 грн. пені.

Відповідач у відзиву на позов від 25.02.2010 р. проти позову не заперечує, просить надати розстрочку виконання рішення строком на 1,5 року, у зв’язку з важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

08 травня 2008 року між сторонами був укладений|ув'язнений| договір поставки товару № 530.

Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався поставити устаткування медичне, хірургічне і ортопедичне - Апарат для екстракорпоральної ударно-волнової терапії Piezo Wave, а позивач зобов'язався прийняти і сплатити цей товар в розмірі і в строки, передбачені Договором.

У виконання Договору постачання № 530 від 08.05.2008р. на підставі виставленого відповідачем рахунку і витратної накладної № 220 від 17.07.2008р. позивачем була здійснена оплата Товару у розмірі 179 895,00грн. платіжним дорученням № 1634.

На момент оплати Товару ПП «Орексія-медікл» зобов'язано було поставити на адресу позивача медичне устаткування (апарат для екстракорпоральної ударно-волновой установки). Однак, на дату оплати - 22 липня 2008р. постачання Товару здійснена не була. Фактичне постачання Товару ПП «Орексия-медікл» здійснила тільки 12 листопада 2008р., внаслідок чого прострочення постачання Товару склало 113 днів.

Пунктом 12.1 договору сторони передбачили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує заподіяні цим збитки, зокрема недоотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З урахуванням вимог Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 13366,44грн.

25.05.2009р. на адресу відповідача позивачем був направлений розрахунок пені за невчасне постачання Товару, Рахунок № 65 від 08.05.2009р. і лист з проханням сплатити штрафні санкції у розмірі 13 366,44грн.

06.06.2009р. на адресу позивача поступив лист, згідно якого убачається, що відповідач не має заперечень до пред'явленої штрафної санкції і зобов'язуються перерахувати штраф по частинах.

Так, 10 червня 2009р. на розрахунковий рахунок позивача поступило 2 000,00грн., як часткова оплата штрафних санкцій. Однак, більше платежів не поступали.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія по оплаті пені від 17.08.2009р. вих. № 374. У відповідь на Претензію, позивачем був одержаний лист, в якому відповідач зобов'язалася погасити заборгованість перед позивачем до кінця вересня 2009р.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату пені не провів повністю, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 11 366,44 грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення 11 366,44 грн. пені підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких обставин суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Розглянувши клопотання відповідача та приймає до увазі, що позивач не заперечує проти надання розстрочки, про надання розстрочки виконання рішення, зважаючи на його важке фінансове становище, суд вважає за можливе, відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надати розстрочку виконання рішення строком на 18 місяців з виплатою щомісячно: з березня 2010р. по липень 2011р. по 650грн. та серпень 2011р. – 666,10грн.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 25.02.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Орексія-Медікл" (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 131, ЕДРПОУ 31416160, р/р 2600212947 в КРД ВАТ Райффайзен Банк «Аваль» м. Сімферополь МФО 324021) на користь Октябрської районної лікарні Красногвардійського району Автономної Республіки Крим (97060, смт. Октябрське, вул. Гоголя, 32, ЕДРПОУ 05535591, р/р 35414011001363 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь МФО 824026) 11366,44 грн. пені, 113,66 грн. держмита і 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати розстрочку виконання рішення строком на 18 місяців з виплатою щомісячно: з березня 2010р. по липень 2011р. по 650грн. та серпень 2011р. – 666,10грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.