Рішення № 10319407, 25.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2010Справа №2-2/6337-2009 за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради (95000, м. Сімферополь, вул.Толстого, 15)

до 1) Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру (95000, м.Сімферополь, пр-т. Кірова, 51); 2) Фізичної особи-підприємця Тюрнікова Володимира Миколайович (95000, м.Сімферополь, вул.Беспалова, 39, кв.56)

про визнання недійсним договору про співробітництво

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Медарь – ю/к комітету по управлінню земельними ресурсами, довіреність у справі.

Від відповідачів : 1) Мирошниченко А.А. – керівник. 2) Тюрников – СПД, свідоцтво у справі.

За участю помічника прокурору м. Сімферополя АР Крим Савенко – посвідчення №09108.

Суть спору:

Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів - Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру та Фізичної особи-підприємця Тюрнікова Володимира Миколайович про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №1 від 05.12.2008р про спільне співробітництво.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачами було укладено договір від 05.12.2008р. №1 про спільне співробітництво, предметом якого є спільне співробітництво сторін договору з організації дозвілля та надання послуг для мешканців міста. Договором визначено, що Сімферопольський дитячий оздоровчо-екологічний центр надає строго визначене на території парку місце, а Фізична особа-підприємець Тюрніков Володимир Миколайович розміщує об’єкти на визначеному місці. Позивач вважає, що вказаний вище договір фактично укладено для приховання іншого правочину, що і стало підставою для звернення Заступника прокурора м.Сімферополя із позовом до суду.

Від першого відповідача до господарського суду 17.12.2009 р. надійшов відзив, яким зазначено, що приватні підприємці письмово інформовані про припинення договірних відносин з 01.01.2010 р., у зв’язку із чим, всі договори, що укладені з приватними підприємцями в 2009 р., продовжуватись не будуть.

22 грудня 2009 року до суду від позивача надійшов лист б/н від 21.12.2009р, відповідно до якого Сімферопольська міська рада просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача. Також позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному об’ємі.

16 лютого 2010 року інтереси позивача представляв Медарь – ю/к комітету по управлінню земельними ресурсами, довіреність у справі, інтереси першого відповідача представляв Мирошниченко А.А. – керівник, а інтереси другого відповідача представляв Тюрников –СПД, свідоцтво у справі. Судове засідання відбулося також за участю помічника прокурору м. Сімферополя АР Крим Савенко – посвідчення №09108.

16 лютого 2010 року у судовому засіданні представник Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру надав суду відзив №04-05/13 від 14.02.2010р, у якому зазначає, що всі договори, що укладені з приватними підприємцями в 2009 р., продовжуватись не будуть, а також зазначає, що на даний час завершуються роботи по виконанню геодезичних робіт та по розробленню проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, при отриманні першим відповідачем вказаних документів, він надасть їх на затвердження у міську раду АРК.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурору, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанні або заперечування. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способи захисту цивільних прав і інтересів перераховані в ч. 2 ст. 16 ЦК України, крім того, згідно підпункту 2 частини 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Між фізичною особою-підприємцем Тюрніковим В.М. та Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром Сімферопольської міської ради, в особі директора Мірошниченко О.О. укладено договір №1 від 05.12.2008р про спільне співробітництво.

Предметом вказаного договору, відповідно до п.1.1, є спільне співробітництво сторін договору з організації дозвілля і надання послуг для мешканців міста.

Пунктом 1.2 договору визначено, що СДОЕЦ надає строго визначене місце на території парку, а Тюрніков В.М. розміщує об'єкти на визначеному місці для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.5.1 договору, сторони визначили, що плата за розміщення об’єктів на території Дитячого парку вноситься щомісячно до 5 числа поточного місяця СПД Тюрніковим В.М. на спец. рахунок СДОЕЦ у розмірі 100,00грн у місяць за одну точку.

Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів - Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру та Фізичної особи-підприємця Тюрнікова Володимира Миколайович про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №1 від 05.12.2008р про спільне співробітництво.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідачі не довели належне виконання умов договору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Позовні вимоги Заступника прокурора м. Сімферополя про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №1 від 05.12.2008р про спільне співробітництво підлягають задоволенню, оскільки судом в ході розгляду спору встановлено, що вказаний договір суперечить чинному законодавству України і підлягає визнанню недійсним з наступних підстав:

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст..204 Цивільного кодексу України).

Частина 3 ст. 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що відповідачами фактично вчинено удаваний правочин, оскільки укладений СПД Тюрніковим В.М і Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром Сімферопольської міської ради договір фактично вчинено для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договір найму (оренди) земельної ділянки за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк володіння та користування за плату.

Відповідно до ст..235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тоді як, статтею 792 ч. 2 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюється Законом України «Про оренду землі». Згідно ст. 3 вищевказаного закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Таким чином законодавець визначив, що земельні ділянки повинні перебувати у власності, в даному випадку земельна ділянка на якій розташовано СДОЕЦ перебуває у власності територіальної громади міста в особі Сімферопольської міської ради, оскільки правовстановлюючі документи на земельну ділянку СДОЕЦ належним чином не оформлені.

Орендарі набувають          права          оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 142 Конституції України право на землю комунальної власності належить територіальним громадам. Органи місцевого самоврядування є суб'єктами земельних відносин, здійснюють регулювання земельних відносин, а також контроль за додержанням земельного законодавства.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтями 124, 125, 126 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на дату укладення договору, регламентовано, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником і користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації обороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Сторонами договору не дотримані загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: пункт 1 ст. 203 ЦК України яким визначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 32-34 ГПК України на відповідачах лежить обов'язок доведення необґрунтованості позовних вимог. Відповідачами не представлено до суду доказів правомірності спірного правочину.

Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідачів у рівних частинах.

В засіданні суду оголошувалась перерва на 25.02.2010р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 25.02.2010р.

Керуючись ст. ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним укладений між Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром (95000, м.Сімферополь, пр-т. Кірова, 51, р/р 35412001001267 УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 13779485) та Фізичною особою-підприємцем Тюрніковим Володимиром Миколайовичем (95000, м.Сімферополь, вул.Беспалова, 39, кв.56, ІНН 2500304377) договір №1 від 05.12.2008р про спільне співробітництво.

3.          Стягнути з Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру (95000, м.Сімферополь, пр-т. Кірова, 51, р/р 35412001001267 УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 13779485) удоход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі42грн.50коп

4.          Стягнути з Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру (95000, м.Сімферополь, пр-т. Кірова, 51, р/р 35412001001267 УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 13779485) удоход державного бюджету України (р/р 31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тюрнікова Володимира Миколайович (95000, м.Сімферополь, вул.Беспалова, 39, кв.56, ІНН 2500304377) удоход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі42грн.50коп

6.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тюрнікова Володимира Миколайович (95000, м.Сімферополь, вул.Беспалова, 39, кв.56, ІНН 2500304377) удоход державного бюджету України (р/р 31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.