Рішення № 10319406, 22.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2010Справа №2-18/67-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна», м. Київ (юридична адреса: проспект 40-річчя Жовтня, б. 120, корпус 1, м. Київ, 03127 фактична адреса: пров. Електриків, 3, м. Київ, 04071) в особі філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь, м. Сімферополь (пров. Елеваторний, 16, м. Сімферополь, 95047)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд», м. Сімферополь (вул. Мате Залки, 17 А, м. Сімферополь, 95053)

Про стягнення 2983,65 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ведехін С.В. – представник, довіреність від 05.02.2010р.

Від відповідача – Міндіч М.О. – представник, довіреність від 06.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна», м. Київ в особі філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь, м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 2983,65 грн., з яких 2882,44 грн. – сума основного боргу та 101,21 грн. – сума пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 22.05.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 68. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 2571,04 грн., що підтверджується видатковими накладними. 09.11.2009р. відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому, як зазначає позивач, відповідач визнав свій борг у розмірі 2882,44 грн.. Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 2882,44 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

01.02.2010р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.

01.02.2010р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що стягненню підлягають наступні суми: 2571,04 грн. – сума основного боргу та 87,14 грн. – сума пені.

22.02.2010р. у судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якому уточнює суму пені та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2882,44 грн. та суму пені у розмірі 94,33 грн.

Суд приймає до свого розгляду заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог.

Слухання справи відкладалося у порядку статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в особі філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» було укладено договір поставки № 68.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов’язується поставити товар, відповідно до заявки покупця, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару можуть погоджуватися у додатках (специфікаціях) до даного договору, які після належного оформлення (підпису і печатки сторін), є невід’ємною частиною договору.

У виконання пункту 1.3 договору, сторони погодили асортимент, кількість і ціну товару, що підтверджується підписаною сторонами специфікацією № 1 від 22.05.2009р. до договору поставки № 68 від 22.05.2009 року (а.с. 15). Дані специфікації підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар (вироби медичного призначення) на суму 2882,44 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 7/МРН-2540 від 21.08.2009 року на суму 1116,24 грн.,

№ 7/МРН-2541 від 21.08.2009 року на суму 120,96 грн.,

№ 7/МРН-2739 від 28.08.2009 року на суму 327,76 грн.,

№ 7/МРН-2740 від 28.08.2009 року на суму 15,12 грн.,

№ 7/МРН-2946 від 04.09.2009 року на суму 416,80 грн.,

№ 7/МРН-2947 від 04.09.2009 року на суму 22,68 грн.,

№ 7/МРН-3146 від 11.09.2009 року на суму 551,48 грн.,

№ 7/МРН-3335 від 18.09.2009 року на суму 281,16 грн.,

№ 7/МРН-3336 від 18.09.2009 року на суму 30,24 грн..

Факт отримання відповідачем товару на суму 2882,44 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у графі «отримав» вищевказаних видаткових накладних та Генеральною довіреністю від 01.01.2009 року, виданою уповноваженим особам ТОВ «Джонаголд» на отримання товарно-матеріальних цінностей саме від ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна».

Відповідно до пункту 5.1 договору поставки, загальна сума договору складає вартість товару, отриманого по усім накладним.

Таким чином, загальна сума договору поставки № 68 від 22.05.2009 року складає 2882,44 грн.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата товару здійснюється покупцем у продовж 30 календарних днів.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідач у порушення пункту 5.6 договору не здійснив оплату за отриманий від позивача товар у сумі 2882,44 грн., у зв’язку із чим на момент звернення позивача до суду за відповідачем склалася заборгованість у сумі 2882,44 грн.

Вказана сума заборгованості також погоджена сторонами в Акті звірки взаєморозрахунків за 01.01.2009р. – 22.02.2009р., якій підписаний сторонами без заперечень.

Крім того, у письмовому відзиві на позовну заяву відповідач визнає суму заборгованості у сумі 2571,04 грн., яка утворилася у зв’язку з несвоєчасною оплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголж» товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна». Суд звертає увагу відповідача, що ним не було враховано поставки за видатковими накладними № 7/МРН-3335 від 18.09.2009 року на суму 281,16 грн. та № 7/МРН-3336 від 18.09.2009 року на суму 30,24 грн..

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу у розмірі 2882,44 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2882,44 грн. підлягають задоволенню.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 101,21 грн..

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.5. вищевказаного договору поставки передбачено, що в разі прострочки оплати за отриманий товар, постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати. Судом встановлено, що у кожній видаткової накладної вказано дату, до якої відповідач мав сплатити за поставлений товар. Таким чином, зазначено дату з якої позивач має право нараховувати пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд звертає увагу, що за період з 20.09.2009р. (строк оплати за першою накладною) по 27.11.2009р. облікова ставка НБУ складала 10,25%.

Перевіривши уточнений розрахунок суми позову позивача у частині нарахування пені, суд знаходить його вірним, у зв’язку із чим, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 94,33 грн. за період з 20.09.2009 року по 27.11.2009 року.

Крім того, відповідач визнає у письмовому відзиві на позовну заяву суму пені у сумі 87,14 грн.. Враховуючи поставки за видатковими накладними № 7/МРН-3335 від 18.09.2009 року на суму 281,16 грн. та № 7/МРН-3336 від 18.09.2009 року на суму 30,24 грн., суд вважає вірним розрахунок позивачем суми пені у розмірі 94,33 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 94,33 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

22.02.2010 року у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.02.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 78, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а; код ЄДПРОУ 34700645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна», м. Київ в особі філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь, м. Сімферополь (пров. Елеваторний, 16, м. Сімферополь, 95047, код ЄДПРОУ 36058998, банківські реквізити не відомі) заборгованість у сумі 2882,44 грн.; пеню у сумі 94,33 грн.; 101,76 грн. державного мита та 235,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.