Рішення № 10319387, 22.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2010Справа №2-9/456-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", м. Київ

До відповідача Військової частини А 2320, м. Сімферополь

Про стягнення 3 046,69 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Ахундова С.В., ю/к. ,дов. пост. № 4560 від 21.07.2009р.

Від відповідача – Андрусенко А.В. – пред-к, дов. пост. №4453 від 21.12.2009р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 3 046,69 грн. заборгованості, у тому числі 2907,84 грн. суму основного боргу, 44,49 грн. індексу інфляції, 13,50 грн. 3% річних, 80,86 грн. пені.

Позивач заявою від 22.02.2010 р. збільшив позивні вимоги відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача 4442,53 грн. суму основного боргу, 156,71 грн. індексу інфляції, 58,34 грн. 3% річних, 73,19 грн. пені.

Заява про збільшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №300 від 28.01.2010р.

Також у судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання від позивача Заяви про збільшення позовних вимог та пояснив, що зі заявою про збільшення позовних вимог не згоден по тем же причинам, що були викладені у відзиву на позов вих. №300 від 28.01.2010р.

Відповідач у відзиву на позов заявив клопотання про залучення у якості третьої особи - Міністерство оборони України. Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, оскільки договір №1711-8 від 31.05.2006 р. був укладений між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" та Військовою частиною А 2320. Військова частина А 2320 є самостійною юридичною особою.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

31.05.2006 р. між сторонами був укладений договір №1711-8 на надання в користування кінцевого обладнання системи передачі К-60П.

У відповідності п.1.1 даного договору «Виконавець» надає, а "Споживач" приймає в тимчасове платне користування кінцеве обладнання системи передачі К-60П згідно акту приймання-передачі (Додаток № 1), яке розташоване в м. Сімферополь, вул. Горького, 33 для організації зв'язку на дільниці ЛАЦ СМТС - в/ч А-2398 (структурний підрозділ військової частини А2320).

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що споживач зобов’язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату за надані послуги на підставі рахунку виконавця.

Відповідачем розрахунки своєчасно і в повному об'ємі з позивачем не проводилися, у зв'язку з чим, за період з лютого 2009р. по листопад 2009р. утворилася заборгованість у розмірі 4442,53грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у розміру 4442,53грн., оскільки підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.3 Договору у випадку невиконання п.2.1.1(в разі затримки оплати) споживач сплачує 3% річних від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки платежу.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення індексу інфляції з 13.02.2009р. по 17.11.2009 р. підлягають задоволенню у сумі 156,71 грн.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення 3% річних за період з 13.02.2009р. по 17.11.2009 р. підлягають задоволенню у сумі 58,34 грн.

Крім того, позивач відповідно до пункту п. 4.3. договору просить стягнути з відповідача пеню у розміру 73,19 грн. за період з 21.05.2009р. по 31.10.2009 р.(згідно розрахунку позивача, прикладеному до позивної заяві). Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Позовні вимоги позивача у частині стягнення пені у сумі 73,19 грн. теж обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, що викладені у відзиву на позов, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

При подачі позову позивачем надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4404 від 04.08.2009 р. на суму 315 грн., а треба було сплатити 236грн. держмита.

У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів - у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, з урахуванням статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у 2009 році становитиме: з дати набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361 з 05.08.2009р. - 236 грн.

Таким чином, треба повернути позивачу надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 грн.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 22.02.2010р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 23.02.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Заяву про збільшення позивних вимог прийняти.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Військової частини А 2320 (95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 52, р/р р/р 35215012002087, в Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 24980339) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, р/р 26006501022891 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 16479714) 4442,53 грн. суму основного боргу, 156,71 грн. індексу інфляції, 58,34 грн. 3% річних, 73,19 грн. пені, 102 грн. держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

4.          Повернути Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, р/р 26006501022891 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 16479714) з Державного бюджету м. Києва (р/р 31213259700011, в банку одержувача: Управління держказначейства в Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, ЗКПО 26077968) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розміру 79 грн., що булі перераховані платіжним дорученням №4404 від 04.08.2009 р.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.