Рішення № 10319359, 15.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2010Справа №2-18/3201-2009 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки», м. Саки (вул. Промислова, 9, м. Саки, 96500)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектро-централь», смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н (вул. Кримська, 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н, 97501)

Про стягнення 338764,97 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився.

Від відповідача Халюкова О.Ю. представник, довіреність від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки», м. Саки позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль», смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача 338764,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1 «на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію». Згідно з умовами Договору, позивач прийняв на себе зобовязання по забезпеченню відповідача питною водою та прийом стоків до міського колектору, а відповідач зобовязувався сплачувати за надані послуги. Відповідач виконував свої зобовязання неналежним чином, тому за період з 17.11.2006р. по 22.05.2009р. за ним склалася заборгованість у розмірі 338764,97 грн., що і стало підставою звернення до суду.

06.07.2009р. у судовому засіданні відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та вказує, що оскільки між сторонами не був підписаний Акт звірки, то на дійсний час неможливо встановити реальну суму заборгованості.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.08.2009 року судом, з власної ініціативи, була призначена по справі судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ «Кримське експертне бюро», у звязку з чим провадження у справі було зупинено.

25.01.2010 року на адресу суду надійшли копії матеріалів дійсної справи з висновком судово-економічної експертизи № 106/09 від 14.01.2010 року.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2010р. провадження у справі було поновлено.

08.02.2010р. у судовому засіданні від учасників судового процесу заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи.

Суд продовжив строк розгляду справи.

08.02.2010 року у судовому засіданні експерт надав усні пояснення щодо результатів проведеної судово-економічної експертизи.

Слухання справи відкладалося, у справі судом оголошувалася перерва з 08.02.2010 року по 15.02.2010 року у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

На позивача та відповідача розповсюджується стаття 19 вказаного Закону.

02.10.2007 року між Сакським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» укладено договір № 1 на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію.

Судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» є правонаступником Сакського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що підтверджується пунктом 1.1 статуту, свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою Головного управління статистики в АР Крим про включення позивача до ЄДРПОУ.

Відповідно до п. 1 договору позивач ("Водоканал") приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача ("Абонента") питною холодною водою при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а "Абонент" (відповідач) приймає на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Тобто згідно зазначеного у п. 1, предметом даного договору є виключно правовідносини сторін (позивача та відповідача) щодо надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу та зобов'язання відповідача, зокрема, своєчасно сплачувати вказані послуги.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифам в розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі Правила). (п. 3.3, 4.1 Договору).

В свою чергу згідно п. 1.10 Правил, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Пунктом 2 договору передбачено, що розрахунки здійснюються на підставі виставлених рахунків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду рахунки, виставлені відповідачу, на загальну суму 1674936,29 грн. (а.с. 14-33).

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у 2008 та 2009 роках було укладено фінансові погодження про взаємозалік вимог, а саме: за заборгованість, яка виникла за підвищення тиску холодної води, та при цьому сторони дійшли погодження заліку зустрічних однорідних вимог зобовязань:

-фінансове погодження № 67 від 13.03.2008 року на суму 11589,19 грн.;

-фінансове погодження № 75 від 31.03.2008 року на суму 7983,81 грн.;

-фінансове погодження № 104 від 30.09.2008 року на суму 19155,28 грн.;

-фінансове погодження № 107 від 16.10.2008 року на суму 11327,10 грн.;

-фінансове погодження № 114 від 27.11.2008 року на суму 5130,98 грн.;

-фінансове погодження № 1 від 22.01.2009 року на суму 13234,66 грн.;

-фінансове погодження № 5 від 24.02.2009 року на суму 12916,13 грн.;

-фінансове погодження 3 9 від 23.03.2009 року на суму 6280,01 грн.;

-фінансове погодження № 17 від 18.05.2009 року на суму 6623,75 грн.

Несплата відповідачем наданих позивачем послуг за користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації і стала підставою для звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 338764,97 грн. заборгованості. Згідно з розрахунком позивача, при розрахуванні такої суми заборгованості були враховані також і фінансові погодження, узгоджені сторонами.

Відповідач з даною суму боргу не погоджується та у письмовому відзиві на позов вказує, що на дійсний час не представляється можливим визначити реальну суму заборгованості у заявку із тим, що до дійсного часу між сторонами не підписаний Акт звірки взаємних розрахунків.

У цілях правильного та усестороннього розгляду справи, суд з власної ініціативи призначив по справі судово-економічну експертизу.

Відповідно до висновку № 106/09 судово-економічної експертизи від 14.01.2010 року, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» перед Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» за договором № 1 від 02.10.2007 року документально підтверджується та складає 368308,89 грн.

Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виконуючи приписи частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, суд дослідив експертний висновок і зауважує наступне:

08.02.2010 року у судовому засіданні відповідач надав суду платіжне доручення № 3516 від 25.11.2008 року на суму 30000,00 грн. У графі «призначення платежу» якого вказано: відповідно до рахунку СФ-0002675 від 21.11.2008 року за воду у стоки.

Суд звертає увагу, що при встановленні судовою експертизою документально підтвердженої заборгованості за договором № 1 від 02.10.2007 року відповідача перед позивачем у сумі 368308,89 грн., експертом брався до уваги рахунок № 2675 від 21.11.2008 року на суму 119258,41 грн., проте платіжне доручення № 3516 від 25.11.2008 року на суму 30000,00 грн., яким відповідач частково сплатив виставлений рахунок від 21.11.2009 року не було враховано при проведенні судової експертизи у звязку з ненаданням його експерту.

Приймаючи до уваги вищевикладене, документально підтверджена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектро-централь» перед Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» за договором № 1 від 02.10.2007 року становить 338308,89 грн. (368308,89 грн. заборгованість підтверджена експертним висновком 30000,00 грн. оплати відповідачем ,яка не була врахована експертом).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 338308,89 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1 від 02.10.2007 року підлягають задоволенню лише у сумі 338308,89 грн.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що на момент подачі позову до суду, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 312,50 грн., а позивач платіжним дорученням № 781 від 16.06.2009 року сплатив лише 312,00 грн., то кошти у сумі 0,50 грн. підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в дохід Державного бюджету України.

15.02.2010 року у судовому засіданні за згодою відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.02.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектро-централь», смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н (вул. Кримська, 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н, 97501; код ЄДПРОУ 32417960) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки», м. Саки (вул. Промислова, 9, м. Саки, 96500, код ЄДРПОУ 03347678) 338308,89 грн. заборгованості, 3383,09 грн. державного мита, 312,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5012,24 грн. витрат за проведення судової експертизи..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки», м. Саки (вул. Промислова, 9, м. Саки, 96500, код ЄДРПОУ 03347678) в дохід державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 0,43 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектро-централь», смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н (вул. Кримська, 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський р-н, 97501; код ЄДПРОУ 32417960) в дохід державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 0,07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.