Рішення № 10319338, 16.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2010Справа №2-18/145-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Одиссей», м. Керч (шосе Вокзальне, 43, м. Керч, 98300)

Про стягнення 13046,49 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Шереметьєва Л.О.- юрисконсульт, довіреність від 05.01.2010 р..

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь - позивач звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одиссей», м. Керч – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за перевищення договірної величини споживання в сумі 4838,15 грн., заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 7457,17 грн., інфляційні витрати в сумі 197,19 грн., 3% річних за спожиту активну енергію в сумі 70,57 грн., пеню в сумі 483,41 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України та Законом України «Про електроенергетику» та мотивовані тим, що 19.12.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 486. Згідно з умовами Договору, відповідач зобов’язався щомісячно та своєчасно здійснювати розрахунки за електроенергію, а також виконувати інші платежі, які є його невід’ємними частинами. Однак відповідач не виконував умов договору та додатків до нього, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

16.02.2010 року представник позивача надав суду письмові пояснення по суті спору. Данів пояснення залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився, причини неявки суду невідомі, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося відповідно до статті 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. №575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків.

19.12.2003 року між ВАТ «Крименерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одиссей» укладено договір про постачання електричної енергії № 486.

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує поставнику її вартість і здійснює інші платежі, відповідно до умов дійсного договору і додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобов’язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1 або № 4.2.

Відповідно до вказаних додатків розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються відповідно до п. 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата встановлюється 7 числа кожного місяця. Таким чином, розрахунковим періодом враждається з 7 числа місяця до 7 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 2 Додатку № 4.1 до Договору № 486 від 19.12.2003 року, споживач к 12 числу, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого об’єму електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується самостійно.

У разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передплати та вартістю фактично спожитої електричної енергії має бути оплачена на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

07.09.2009 року ВАТ «Крименерго» виставило відповідачеві рахунок №486 на оплату спожитої електричної енергії за серпень 2009 року і вересень 2009 року у сумі 7457,17 грн., якій відповідач отримав під розпис (а.с. 12).

Проте вказаний рахунок відповідачем у передбачений строк оплачено не було.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту електричну енергію за серпень та вересень 2009 року у розмірі 7457,17 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 7457,17 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив кошти за спожиту електричну енергію за серпень та вересень 2009 року у строк передбачений пунктом 2 Додатку № 4.1 до Договору № 486 від 19.12.2003 року, то з нього підлягає стягненню 3% річних у сумі 70,57 грн. за період з 07.08.2009 року по 07.12.2009 року.

Також, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму за період з серпня 2009 року по листопад 2009 року включно у розмірі 197,17 грн.

Дослідивши правильність розрахунку інфляційної суми, наданого позивачем, суд звертає увагу, що оскільки за розрахунками суду інфляційні витрати за вищевказаний період становлять 208,80 грн.

Враховуючи те, що позивач у своїй позовній заяві просить стягнути інфляційну суму у розмірі 197,19 грн., що є його правом, то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню саме у сумі 197,19 грн.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 483,41 грн. за період з 07.08.2009 року по 07.12.2009 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, за несвоєчасне внесення платежів, споживач зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За вказаних обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 07.08.2009 року по 07.12.2009 року у сумі 483,41 грн.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії у сумі 4838,15 грн., судом встановлено наступне:

Пунктом 5.3. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. № 1399/11679 (далі – Правила) встановлено, що за результатами розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії корегується до рівня фактично оплаченої за цей період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475 був затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам. Цей порядок передбачає регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин споживання та встановлює, що граничні величини її споживання і потужності доводяться споживачам як договірні величини в терміни, обумовлені договорами.

Відповідно до п. 11 Порядку за підсумками місяця, гранична величина споживання електричної енергії для споживачів корегується за рівнем фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Споживачі у випадку перевищення встановлених, як договірні граничні величини споживання електричної енергії і потужності несуть відповідальність згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

За підсумками розрахункового періоду, протягом 5 робочих днів від дати оплати, постачальник електричної енергії коригує граничну величину спожитої електроенергії та потужності до рівня фактично оплаченої за цей період обсягів і у випадку споживання зверх договірної величини у письмовому виді доводить до споживача відомості щодо рівня відкоригованої договірної величини споживання електричної енергії. У випадку перевищення обсягів фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом, постачальник електричної енергії складає акт про перевищення граничної величини обсягів споживання електричної енергії. Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Додатком № 1 до договору № 486 від 19.12.2003 року відповідачу встановлена договірна величина поставки електричної енергії у розмірі 1500 кВт/ч.

09.02.2009 року споживач звернувся до постачальника з заявою про корегування договірної величини споживання у розмірі 300 кВт/ч.

Проте об’єм фактично спожитої електричної енергії за період з 07.07.2009 року по 07.08.2009 року склав 8576 кВт/ч. (8400 кВт/ч. – спожита електрична енергія + 176 кВт/ч. – потері у лінії).

У зв’язку з перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії, позивачем був складений Акт від 25.08.2009 року про перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії та виставлений відповідачу рахунок № 486 на суму 4838,15 грн.

Доказів оплати перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії за період з 07.07.2009 року по 07.08.2009 року у сумі 4838,15 грн. відповідач суду не представив.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне:

02.08.2009 року відповідач звернувся до позивача з заявою про корегування договірної величини споживання у розмірі 7700 кВт/ч. за період з липня по вересень 2009 року.

Відповідно до пункту 4.4 Правил користування електричною енергією споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача.

Враховуючи те, що заява подана 02.08.2009 року + 5 днів на розгляд даної заяви, то договірна величина корегується лише з 08.08.2009 року, тобто поза періодом, за який розраховувалося перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії, а саме: з 07.07.2009 року по 07.08.2009 року.

Крім того, датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. Суду не представлено доказів оплати відповідачем додатково заявлених обсягів електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується, що при розрахунку перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії позивачем застосовано договірна величина споживання електричної енергії саме у розмірі 300 кВт/ч.

За вказаних обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4838,15 грн. за перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

16.02.2010р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.02.2010 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одиссей», м. Керч (шосе Вокзальне, 43, м. Керч, 98300, код ЄДПРОУ 22261362) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034; р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 7457,17 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одиссей», м. Керч (шосе Вокзальне, 43, м. Керч, 98300, код ЄДПРОУ 22261362) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 4838,15 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання; 197,19 грн. інфляційних витрат, 3% річних у сумі 70,57 грн., пеню у сумі 483,41 грн., 130,47 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.