Рішення № 10319318, 16.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2010Справа №2-12/512-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл-Транс» (70607, Запорізька обл., м. Пологи, вул. К. Маркса, 358)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС» (98320 м. Керч, вул. Свердлова, буд. 49, к. 421)

Про стягнення 162683,06 грн.

Суддя М.М. Іллічов

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Рощупкін С. В. – представник, п/д №27-01-2010/03 від 27.01.2010

Від відповідача – Косова О. Я., юрисконсульт, довіреність №25/-д/2009 від 01.12.2009 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл-Транс» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС» про стягнення 162683,06 грн., в т.ч.: 156824,10 грн. основного боргу, 4077,43 грн. індексу інфляції, 1781,53 грн. – 3% річних та судові витрати: 1627,00 грн. по сплаті держмита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28.01.2010 р. позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 143824,10 грн. основного боргу, 4077,43 грн. індексу інфляції, 1781,53 грн. – 3% річних. Представником також долучені до матеріалів справи додаткові документи: довідка про відсутність аналогічних спорів та акт взаєморозрахунків між сторонами.

В судовому засіданні 16.02.2010 р. позивач надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 130824,10 грн. основного боргу, 4077,43 грн. індексу інфляції, 1781,53 грн. – 3% річних, судові витрати: 1627,00 грн. по сплаті держмита, 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.06.2009 року сторони уклали договір перевезення №08-0406/09, за умовами якого, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів, вартість яких відповідачем оплачена частково. У зв’язку з відмовою відповідача сплатити суму заборгованості, позивач звернувся до господарського суду

Представник відповідача проти задоволення позову у частині стягнення суми основного боргу не заперечує, однак, за мотивами, викладеними у письмовому відзиві, не погоджується з нарахованою сумою штрафних санкцій.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл-Транс» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС» (Замовник) укладений Договір перевезення №08-0406/09 (надалі Договір) (а.с. 14-15).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Перевізник зобов’язується доставити ввірені йому Замовником зернові культури в пункт призначення та видати його уповноваженої на отримання вантажу особі, а Замовник зобов’язується оплатити за перевезення вантажу погоджену сторонами плату.

Відповідно до п. 2.1. Договору, перевезення вантажів виконується Перевізником на підставі усної замови Замовника, яка подана не менш ніж за 3 дня до початку перевезення.

Згідно п. 4.1. розмір оплати за перевезення вантажів встановлюється у гривнах за тону та розраховується окремо за кожну поїздку для кожного автомобілю, погоджений розмір плати відображений в рахунках за оплату та актах прийому-передачі виконаних робіт (послуг). У свою чергу, п. 4.2. сторонами погоджені ставки за перевезення вантажів.

28 липня 2009 р. сторонами підписана Додаткова угода №1 до Договору №08-0406/09 від 04.06.2009 р., умовам якої передбачено, що за виконання послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу із с. Успеновка Бердянського району, Запорізької області до смт. Азовське АР Крим Замовник сплачує перевізнику плату в розмірі 180,00 грн.. в т.ч. ПДВ 920%) – 30,00 грн. за 1 тону; подача транспортного засобу – 1550 грн., в т.ч. ПДВ (20%) – 258,33 грн. (а.с. 16).

Також, Додатковою угодою від 28 липня 2009 р. №2 до Договору, сторонами погоджена оплата за виконання послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу із с. Маслово Джанкойського району до смт. Азовське АР Крим, а саме: 42,00 грн. в т.ч. ПДВ (20%) – 7,00 грн. за 1 тону. (а.с. 17).

На виконання зобов’язань за Договором, позивач здійснив перевезення вантажів на замовлення відповідача, що підтверджується Актом №ОУ-0000378 від 31.07.2009 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18), Реєстром товарно-транспортних накладних до Акту від 31.07.2009 р. (а.с. 19), Актом №ОУ-0000380 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2009 р. (а.с. 20), Реєстром товарно-транспортних накладних до Акту від 31.07.2009 р. (а.с. 21-23).

Відповідно до рахунку-фактурі №СФ-0000397 від 31.07.2009 р. та рахунку-фактурі №СФ-0000399 від 31.07.2009 р., вартість наданих позивачем в період з 08.07.2009 р. по 31.07.2009 р. послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, складає 248139,48 грн.

У свою чергу, відповідно до п. 4.4. Договору, оплата послуг позивача відбувається шляхом банківського перерахування на розрахунковий рахунок позивача відповідних сум протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Однак, у порушення умов Договору, відповідач здійснив часткову оплату вартості наданих йому послуг з перевезення вантажів, та на даний час, сума основної заборгованості складає 130824,10 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов’язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, враховуючі норми цивільного законодавства, позивачем були нараховані штрафні санкції. Відповідно до наданого розрахунку суми заборгованості, розмір індексу інфляції складає 4077,43 грн., 3% річних – 1781,53 грн.

Посилання відповідача на незаконне нарахування сум штрафних санкцій, у зв’язку з тим, що умовами Договору така відповідальність не передбачена спростовуються нормами чинного законодавства, а саме, ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, відповідно до якої, господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність. Тобто, обов’язок сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми виникає безпосередньо із закону і не залежить від наявності такого обов’язку в Договорі.

З огляду на вищенаведені обставини суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

          Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС» (98320, м. Керч, вул. Свердлова, 49, к. 421, р/р 2600300101181 в ТОВ КБ «Земельний Капітал» м. Дніпропетровськ МФО 305880, код ЄДРПОУ 32316183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл-Транс» (70607 Запорізька область, м. Пологи, вул. К. Маркса, 358, р/р 26003139901 в ЗОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 313827 код ЄДРПОУ 33561148) суму основного боргу 130824,10 грн., 4077,43 грн. індексу інфляції, 1781,53 грн. – 3% річних, витрати по сплаті держмита – 1627,00 грн., за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.