Рішення № 10319298, 16.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2010Справа №2-29/129-2010 За позовом – Фірми «Тес» (95011, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПО України 16512506).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлайн - Д» (95023, м. Сімферополь, Київський район, вул. Лісна, буд. 4, код ЄДРПО України 35228479).

Про стягнення 55234,97 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Бабенко Н. Ю., довіреність б/н від 04.09.2009р., представник; Савченко В. А., довіреність б/н від 15.12.2009р., представник.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Фірма «Тес» звернулася до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлайн - Д» про стягнення заборгованості в сумі 55234,97 грн., з яких: 47814,65 грн. – сума основного боргу, 2888,96 грн. – пеня, 3180,13 грн. – 20% річних та 1351,23 грн. – індекс інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує договірні зобов’язання в частині оплати вартості отриманого товару.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією.

В зв'язку з чим, справа розглядається в порядку ст.. 75 ГПК України.

Слід зазначити, що розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

встановив:

17 серпня 2009р. між Фірмою «Тес» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металлайн - Д» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №б/н (а. с. 22-24, далі - договір).

Відповідно до п.1 ст. 721 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця світлі нафтопродукти, іменовані в подальшому ГСМ, а покупець зобов’язується прийняти ГСМ і своєчасно оплачувати його у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно п.1.2 договору предметом поставки є ГСМ: бензин марки А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне паливо.

Пунктом 1.4 встановлено, що сума договору складається із суми сумарної вартості виписаних рахунків на ГСМ.

Також, п. 1.5 сторони домовились, що все нафтопродукти які отримані покупцем від постачальника, рахуються отриманими у виконання даного договору.

Згідно п.2.2 договору кількість ГСМ для кожної окремої поставки обумовлені в заявці (усній чи письмовій) і відображається в видатковій накладній.

У виконання умов договору та згідно накладних, позивач здійснив поставку нафтопродуктів відповідачу на загальну суму 47814,65 грн., та відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи останнього згідно довіреності серії ЯКН №668464 від 17.08.2009р. (а. с. 37 - 38) на накладних, а саме: №РН-0003135 від 17.08.2009р. на суму 29433,25 грн. та №РН-0003187 від 18.08.2009р. на суму 18381,40 грн. (а. с. 30, 35).

Також, поставка товару відповідачу підтверджується товарно – транспортними накладними №ТТ-0001541 від 17.08.2009р. (а. с. 33) та №ТТ-0001571 від 18.08.2009р. (а. с. 36), та на підставі чого, позивачем було виставлено відповідачу рахунок – фактуру №СФ-0002842 від 17.08.2009р. на суму 29433,25 грн. (а. с. 31) та рахунок – фактуру №СФ-0002883 від 18.08.2009р. на суму 18381,40 грн. (а. с. 35).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець зобов’язується оплатити відвантажений на його адресу ГСМ на протязі 5-ти календарних днів моменту виписки постачальником видаткової накладної на товар.

Згідно п. 4.4 договору датою виконання усіх розрахунків по даному договору рахується день надходження усієї суми на наданий ГСМ на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідач свої зобов’язання за договором поставки в частині оплати отриманих нафтопродуктів не виконав, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 47814,65 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.4 договору за прострочення оплати отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

На підставі чого, позивачем розрахована сума пені в розмірі 2888,96 грн. (а. с. 9).

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.6 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань покупець виплачує постачальнику 20% річних від суми боргу за весь час прострочки.

Позивачем розраховані 20% річних в розмірі 3180,13 грн. та індекс інфляції в сумі 1351,23 грн. (а. с. 9).

Суд, вважає розрахунок позивача обґрунтованим та приймає останній.

Так, на день розгляду справи заборгованість відповідача складає: 47814,65 грн. – сума основного боргу, 2888,96 грн. – пеня, 3180,13 грн. – 20% річних та 1351,23 грн. – індекс інфляції, а загалом 55234,97 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідач не представив суду доказів відсутності заборгованості та контррозорахунок суми боргу, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлайн - Д» (95023, м. Сімферополь, Київський район, вул. Лісна, буд. 4, код ЄДРПО України 35228479) на користь Фірми «Тес» (95011, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПО України 16512506) 47814,65 грн. – суму основного боргу; 2888,96 грн. – пеню; 3180,13 грн. – 20% річних; 1351,23 грн. – індекс інфляції.; судові витрати по сплаті держаного мита у сумі 552,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.