Рішення № 10319236, 12.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2010Справа №2-18/5935-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммлин» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Будівельників, 13)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а)

Про стягнення 8192,74 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Криммлин» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» про стягнення заборгованості за договором поставки № 12 від 01.01.2009 р. у розмірі 8178,78 грн., з яких 7137,97 грн. - сума основного боргу, 812,75 грн. - пеня, 114,24 грн. - індекс інфляції, 113,82 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 12. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 24222,98 грн.. Відповідач виконав свої зобов’язання не в повному обсязі, сплативши позивачу лише 17085,01 грн., що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 7137,97 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2009р. судом було прийнято до свого розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, згідно з якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7137,97 грн. основного боргу, пеню - 791,64 грн., індекс інфляції - 149,90 грн., 3% річних – 113,23 грн., всього на суму 8192,74 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Також, у даному судовому засіданні відповідач проти позову заперечував частково за мотивами, викладеними у відзиві на позов, вказуючи на наявність позадоговірних відносин з поставки продукції, а відтак суму основного боргу в розмірі 7137,97 грн. відповідач визнає. В інший частині вважає позов необґрунтованим з огляду на відсутність підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

11.01.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив відповідача, згідно яких вважає доводи відповідача необґрунтованими та просить позов задовольнити у повному обсязі. Також позивач надав суду заяву, в якої вказав про арифметичну помилку допущену при розрахунку суми боргу з урахування індексу інфляції у заяві про уточнення позовних вимог, а саме: помилково зазначена сума індексу інфляції 149,90 грн., замість суми 282,49 грн. та просить вважати позовні вимоги в частині індексу інфляції в сумі 282,49 грн. за період прострочення основного платежу з квітня по жовтень 2009р.

Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.

28.01.2010р. у зв’язку зі знаходженням судді господарського суду АР Крим Привалової А.В. на лікарняному, за резолюцією заступника голови господарського суду Автономної Республіки Крим Тіткова С.Я., справа передана на розгляд судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

Справі привласнений № 2-18/5935-2009.

Строк розгляду справи було продовжено заступником голови господарського суду АР Крим.

Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва у порядку статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммлин» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» укладено договір поставки № 12.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов’язується поставити товар, відповідно до заявки покупця, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару можуть погоджуватися у додатках (специфікаціях) до даного договору, які після належного оформлення (підпису і печатки сторін), є невід’ємною частиною договору.

У виконання пункту 1.3 договору, сторони погодили асортимент, кількість і ціну товару, що підтверджується підписаними сторонами специфікаціями до договору поставки № 12 від 01.01.2009 року (а.с. 17-18). Дані специфікації підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 24222,98 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №№ РН-0000056 від 30.01.2009 року на суму 1000,01 грн., РН-0000063 від 03.02.2009 року на суму 3000,01 грн., РН-0000082 від 09.02.2009 року на суму 2000,00 грн., РН-0000083 від 09.02.2009 року на суму 3859,99 грн., РН-0000168 від 07.03.2009 року на суму 7224,98 грн., РН-0000185 від 18.03.2009 року на суму 5699,99 грн., РН-0000224 від 31.03.2009 року на суму 1438 грн.

Факт отримання відповідачем товару на суму 24222,98 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у графі «отримав» вищевказаних видаткових накладних та Генеральною довіреністю від 01.01.2009 року, виданою уповноваженим особам ТОВ «Джонаголд» на отримання товарно-матеріальних цінностей саме від ТОВ «Криммлин».

Відповідно до пункту 5.1 договору поставки, загальна сума договору складає вартість товару, отриманого по усім накладним.

Таким чином, загальна сума договору поставки № 12 від 01.01.2009 року складає 24222,98 грн.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата здійснюється покупцем у продовж 21 календарного дня.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідач у порушення пункту 5.6 договору здійснив лише часткову оплату за отриманий від позивача товар у сумі 17085,01 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи, у зв’язку із чим на момент звернення позивача до суду за відповідачем склалася заборгованість у сумі 7137,99 грн.

Вказана сума заборгованості також погоджена сторонами в Акті звірки розрахунків, якій підписаний сторонами без заперечень.

Крім того, у письмовому відзиві на позовну заяву відповідач визнає суму заборгованості у сумі 7137,99 грн., яка утворилася у зв’язку з несвоєчасною оплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголж» товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммлин».

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 7137,99 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7137,99 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що дата останньої поставки відповідно до видаткових накладних була здійснена 31.03.2009 року та враховуючи 21 денний строк відстрочки платежу, передбачений пунктом 5.6 договору, оплата товару мала бути здійснена до 21.04.2009 року, таким чином строк прострочення платежу починається з 22.04.2009 року та спливає 31.10.2009 року (як просить позивач).

Таким чином, прострочка платежу складає 193 дня, у зв’язку із чим з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 22.04.2009 року по 31.10.2009 року у сумі 113,23 грн.

Також, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача інфляційну суму за період з 22.04.2009 року (строк оплати за останньою видатковою накладною з урахуванням відстрочки платежу) по 31.10.2009 року (як просить позивач) у сумі 282,49 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача суд зауважує наступне:

Враховуючи, що дата останньої поставки відповідно до видаткових накладних була здійснена 31.03.2009 року та враховуючи 21 денний строк відстрочки платежу, передбачений пунктом 5.6 договору, оплата товару мала бути здійснена до 21.04.2009 року, таким чином строк прострочення платежу починається з 22.04.2009 року.

Відповідно до листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня».

Тому суд прийшов до висновку, що інфляційна сума підлягає стягненню за період з травня 2009 року по жовтень 2009 року та за розрахунками суду складає 235,55 грн.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 791,64 грн. за період з 22.04.2009 року по 22.10.2009 року.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.5. вищевказаного договору поставки передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд звертає увагу, що за період з 22.04.2009 року по 14.06.2009 року облікова ставка НБУ складала 12,0%; за період з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року – 11,0% ; за період з 12.08.2009 року по 22.10.2009 року – 10,25%.

Перевіривши уточнений розрахунок суми позову позивача у частині нарахування пені (а.с. 12), суд знаходить його вірним, у зв’язку із чим, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 791,64 грн. за період з 22.04.2009 року по 22.10.2009 року.

Доводи відповідача, викладені у його відзиві на позовну заяву стосовно того, що оскільки у видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не вказана підстава, а саме: договір, на підставі якого була здійснена поставка, то й відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені не приймаються судом як належні у зв’язку з наступним:

Доводи відповідача стосовно позадоговірний продаж товару спростовуються положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якій чітко визначає перелік обов’язкових реквізитів первинних документів, які являються підставою для бухгалтерського обліку господарської операції, та норми якого не визначають в якості обов’язкового реквізиту номер і дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказують на обов’язковість, зокрема, визначення змісту і об’єму господарської операції.

Суд звертає увагу, що у виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 24222,98 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №№ РН-0000056 від 30.01.2009 року, РН-0000063 від 03.02.2009 року, РН-0000082 від 09.02.2009 року, РН-0000083 від 09.02.2009 року, РН-0000168 від 07.03.2009 року, РН-0000185 від 18.03.2009 року, РН-0000224 від 31.03.2009 року. У даних видаткових накладних вказані зміст і об’єм операції, тобто найменування і кількість товару.

Крім того, при здійсненні часткової оплати за поставку товару, позивач конкретно вказував у платіжних документах, що оплата здійснюється за поставку товару за договором поставки від 01.01.2009 року, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 27-29).

Таким чином, посилання відповідача щодо позадоговірний продаж товару, суд визнає надуманими й такими, що не звільняють відповідача від цивільної відповідальності, адже такі посилання протиречать загальним засадам цивільного і господарського законодавства.

Судові витрати відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 78, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а; код ЄДПРОУ 34700654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммлин» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Будівельників, 13; код ЄДПРОУ 32656804) заборгованість у сумі 7137,99 грн.; інфляційну суму у розмірі 235,55 грн., 3% річних у сумі 113,23 грн., пеню у сумі 791,64 грн.; 101,16 грн. державного мита та 234,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.