Рішення № 10319184, 10.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2010Справа №2-22/155-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Мегаполіс», м. Запоріжжя, пр. Леніна, 96.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд», м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17А.

про стягнення 39 315, 31 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Мегаполіс» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» заборгованості за поставлений товар у сумі 37309, 74 грн., пені у розмірі 1297, 92 грн., індексу інфляції у розмірі 522, 33 грн., 3% річних у сумі 185, 32 грн., а також витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконано не в повному обсязі, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, тому у зв’язку із порушенням відповідачем своїх зобов’язань, позивачем відповідно до умов договору нараховано суму пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних.

У судове засідання, яке відбулося 01.02.2010р., відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, затребуваний відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Одночасно із подачею позву позивачем було подано заяву про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу та накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача в межах суми 39 315, 31 грн.

Дане клопотання не задоволене судом у зв’язку із тим, що відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується або накладанням арешту на майно, або накладанням арешту на грошові суми, що належать відповідачеві. Однак, позивач просить накласти арешт як на майно відповідача так і на його грошові кошти, що є порушенням приписів зазначеної норми процесуального законодавства.

У порядку ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.02.2010р. до 11 год. 55 хв.

10.02.2010р. у судове засідання представники сторін не з’явились.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, при причини неявки не повідомляв, вимоги суду щодо надання письмового відзиву на позов не виконав.

Враховуючи те, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного користування своїми правами та обов’язками у зв’язку із незабезпеченням явки представника у судове засідання, а також ненаданням витребуваного судом відзиву на позов, суд вважає за можливе розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

11.10.2007р. та 11.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Мегаполіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» укладено договори постачання за №5070 та №5070/1 відповідно.

Відповідно до п. 1.1 зазначених договорів, постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договорами.

У відповідності до п. 5.2. договору від 11.10.2007р., остаточний термін оплати отриманої відповідачем партії товару складає двадцять один календарний день з моменту одержання товару відповідачем за накладною. У відповідності до п. 5.2. договору від 11.10.2009р., остаточний термін оплати отриманої відповідачем партії товару складає сорок п'ять календарних днів з моменту одержання товару відповідачем за накладною.

Позивачем зобов’язання за договорами постачання виконані належним чином, що підтверджується накладними за №№ 20032025 від 20.07.2009 р. на суму 2625,18 грн.; 20038805 від 29.08.2009 р. на суму 20003,82 грн.; 20038806 від 29.08.2009 р. на суму 533,10 грн.; 20045731 від 16.10.2009 р. на суму 5054,52 грн.; 20047351 від 28.10.2009 р. на суму 4969,20 грн.; 20047814 від 30.10.2009 р. на суму 5748,42 грн.; 20047815 від 30.10.2009 р. на суму 191,52 грн., на загальну суму 39125, 76 грн.

Відповідачем було здійснено повернення товару, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, актом від 29.08.2009р.

Враховуючи те, що за відповідачем існувала заборгованість за поставлені товари до 20.07.2009р., позивач сплачені відповідачем грошові кошти за поставлений товар у період з 20.07.2009р. по 30.10.2009р. відповідно до вказаних накладних спрямовував на погашення заборгованості яка виникла до 20.07.2009р., у зв’язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість за товар поставлений в зазначений період у сумі 37309,74 грн.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 37309, 74 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути суму пені у розмірі 1297, 92 грн.

П. 8.1 договорів від 11.10.2007р. та 11.10.2009р. визначено, що за порушення строків розрахунків покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, той факт, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару, вимоги про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 1297, 92 грн. також підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути індекс інфляції у розмірі 522, 33 грн. та 3% річних у розмірі 185, 32 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином взяті на себе зобов’язання за договором щодо своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 522, 33 грн. та 3% річних у розмірі 185, 32 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17А, п/р 26004056710800 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34700645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Мегаполіс» (м. Запоріжжя, пр. Леніна, 96, п/р 26000204876099 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 25484884) заборгованість у сумі 37309, 74 грн.; пеню у сумі 1297, 92 грн.; індекс інфляції у розмірі 522, 33 грн.; 3% річних у сумі 185, 32 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 393,15 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.