Рішення № 10319057, 14.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

14.01.2010Справа №2-1/62-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три стар», (27641, Кіровоградська область Кіровоградський район, с. Черняхівка, вул. Польова, 5; 25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 6-а),

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (95034, АДРЕСА_1),

про стягнення 9561,33 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача - не зявився, повідомлений належним чином,

від відповідача ОСОБА_3, представник, дов. від 02.04.2008р.,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Три Стар» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 9561,33 грн., у тому числі основного боргу 9336,44 грн., 28,70 грн. річних та 196,19 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за дистрибюторським договором (договором поставки) № 46-09 від 01.08.2009р. в частині своєчасної оплати поставленої продукції.

Відповідач в судове засідання зявився, проте витребуваних судом документів не представив.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у звязку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три Стар» (постачальник) та підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладений дистрибюторський договір поставки товару № 46-09, (аркуш справи 16, далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязується передати у певний термін товар у власність покупця з наданням права на його просування на ринках України, в тому числі пошуку покупців, а покупець зобовязаний прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених сторонами в договорі.

Позивач відповідно до умов договору поставив підприємцю ОСОБА_2 продукцію на загальну суму 9336,44 грн., що підтверджується накладними № 07/09-5 від 07.09.2009р. на суму 4553,65 грн., № 14/09-8 від 14.09.2009р. на суму 4782,79 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом довіреної особи відповідача на вищезазначених накладних.

У пункті 3.1 договору сторони обумовили, що оплата товару проводиться в безготівковій формі в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або в готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу позивача, протягом 30 календарних днів з моменту поставки позивачем товару відповідачу.

У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за договором №46-09 в частині оплати поставленої продукції не виконав, у звязку із чим, станом на час звернення позивача до суду заборгованість підприємця становить 9336,44грн.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором поставки суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 9336,44грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до п. 7.1 договору відповідач зобовязаний у випадку несвоєчасної оплати товару сплатити позивачу неустойку (пеню) в подвійній облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Нарахування пені проводиться протягом всього строку прострочки виконання зобовязання незалежно від його тривалості.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що відповідач зобовязується у випадку прострочки оплати поставленого товару, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплатити позивачу суму основного боргу с врахуванням витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 196,19 грн., річні в сумі 28,70 грн., які обчислені правомірно, через що підлягає задоволенню.

Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (95034, АДРЕСА_1, банківські реквізити: рахунок № НОМЕР_2 в КРД ЗАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стар», (27641, Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с. Черняхівка, вул. Польова, 5; банківські реквізити: рахунок 26009015515 у філії АТ «Укрексімбанк», м. Кіровоград, МФО 323389, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 13745606) заборгованість в сумі 9336,44 грн., пеню в сумі 196,19 грн., річні в сумі 28,70 грн., державне мито в розмірі 102,00грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 325,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.