Рішення № 103174227, 20.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20 січня 2022 р. справа № 520/3421/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" до Слобожанської митниці Держмитслужби, Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" (далі за текстом – заявник, платник, ТОВ, Товариство), у порядку адміністративного судочинства заявив позовні вимоги про: 1) визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000624/2 від 01.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00286 від 01.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_2 ; 2) визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000171/2 від 04.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_3 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00307 від 04.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_4 ; 3) визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000916/2 від 11.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_5 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00400 від 11.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_6 ; 4) визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/001045/2 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_3 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00439 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_4 ; 5) визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/001044/2 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом Азаренкової Ольги Петрівни та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00437 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС за підписом ОСОБА_4 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 04.08.2021 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року прийнято адміністративну справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Харківську митницю.

З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, враховуючи подане представником позивача клопотання, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, а тому, підлягають скасуванню, оскільки при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Проте, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням резервного методу - другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. Підставою коригування митної вартості відповідачем вказано, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також не надано на вимогу митного органу додаткових документів. На думку позивача, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митних декларацій контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, позаяк, надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом.

Відповідачі з поданим позовом не погодились, в обґрунтування заперечень проти позову зазначили, що в спірних правовідносинах митниця діяла з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, оскаржувані рішення є правомірними, підстави для їх скасування відсутні. Документи надані позивачем не підтверджували заявлену митну вартість товару, а на запит митного органу додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару надано не було.

У відповіді на відзив позивач не погодився з запереченнями відповідачів та наполягав на своїй правовій позиції, викладеної в позовній заяві. Позивач зазначає, що надані ним документи під час розмитнення товару не містили жодних розбіжності, а вартість перевезення товару ним підтверджено у повній мірі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи приватного права, є резидентом України.

Судом встановлено, що 22.10.2018 між ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ", резидентом України, (покупець) та WENZHOU ZHONGBANG MOTOR VEHICLE CO., LTD, Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-006.

Відповідно до умов вказаного контракту продавець продає продукцію, товар, а покупець - зобов`язується приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту. Розділами 1,2,4 даного контракту визначено, що ціна товару включає вартість тари, пакування, маркування та завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) та встановлюється в доларах США. Оплата здійснюються покупцем шляхом банківського переказу 180 днів з дати поставки товару.

27.11.2018 між вказаними сторонами укладено специфікацію № 3, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцеві товари різного асортименту, та надав Інвойс №3 від 27.11.2018. Товари були доставлені в Україну за рахунок позивача на підставі договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 з ТОВ "Таніт груп", а також коносаменту WMS18113488В від 07.12.2018 (міжнародне перевезення) та автотранспортної накладної 1592/1 29.01.2019 (перевезення в межах України).

01.02.2019 декларантом ФОП ОСОБА_7 до митного поста Харківської митниці ДФС подана митна декларація № UA807170/2019/005571, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: пакувальний лист № 3 від 27.11.2018; рахунок-фактура (інвойс) № 3 від 27.11.2018; коносамент № WMS18113488В від 07.12.2018; автотранспортна накладна № 1592/1 29.01.2019; декларація про походження товару № 3 від 27.11.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 1592-2 від 28.01.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITC-006 від 22.10.2018; специфікація № 3 від 27.11.2018.

Проте, в електронному повідомленні від 01.02.2019 митним органом зазначено, про наявність спірного питання правильності визначення митної вартості та у зв`язку з тим, що надані документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та запропоновано надати наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказане електронне повідомлення декларант, в інтересах позивача, повідомив про неможливість надати документи та попросив прийняти рішення по коригуванню митної вартості.

Митним органом відмовлено у прийнятті митної декларації № UA807170/2019/005571 від 01.02.2019 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2019/000624/2 від 01.02.2019, відповідно до якого розрахунок митної вартості складає: товар 1) 2,70 $/кг, товар 3) 7,55 $/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00286 від 01.02.2019, в якій позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 МК України.

Позивач подав митну декларацію № UA807170/2019/005774 від 01.02.2019, сплативши гарантії, передбачені ст. 55 та розділом Х МК України, а товар було випущено у вільний обіг. Всього позивачем додатково сплачено 326322,91 грн, зокрема, по товарам код УКТЗЕД 8207509000 (мита 77,65 грн, ПДВ 209,64 грн) та по товарам код УКТЗЕД 8511500098 (мита 15379,04 грн, ПДВ 310656,58 грн).

20.11.2018 між ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" та Zhangjiagang City Deltools Co.,Ltd, Китай (далі - продавець) з іншого боку, уклали контракт № ІТС-016, відповідно до умов якого продавець продає продукцію, далі іменовані - товари, а покупець - обов`язується приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту. Розділами 1,2,4 даного контракту визначено, що ціна товару включає вартість тари, пакування, маркування та завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) та встановлюється в доларах США. Оплата здійснюються покупцем шляхом банківського переказу 180 днів з дати поставки товару.

01.12.2018 між вказаними сторонами укладено специфікацію № 2, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцеві товари різного асортименту, та надав Інвойс №2 від 01.12.2018. Товари були доставлені в Україну за рахунок позивача на підставі договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 з ТОВ "Таніт-груп", а також коносаменту WMS18113987 від 15.12.2018 р. (міжнародне перевезення) та Автотранспортної накладної – 1611 від 01.02.2019 (перевезення в межах України).

04.02.2019 року декларантом ФОП ОСОБА_7 до митного поста Харківської митниці ДФС подана митна декларація № UA807170/2019/006059, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: пакувальний лист № 2 від 01.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) № 2 від 01.12.2018; коносамент № WMS18113987 від 15.12.2018; автотранспортна накладна № 1611 від 01.02.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 1611 від 29.01.2019.; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITC-016 від 20.11.2018; специфікація № 2 від 01.12.2018.

В електронному повідомленні від 04.02.2019 митним органом зазначено, про недостатність документів для визначення митної вартості та у зв`язку з спрацюванням АСАУР, та запропоновано надати наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10ю16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза.

На вказане електронне повідомлення декларант, в інтересах позивача, повідомив про неможливість надати документи та попросив прийняти рішення по коригуванню митної вартості.

Митним органом відмовлено у прийнятті митної декларації № UA807170/2019/006059 від 04.02.2019 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/000171/2 від 04.02.2019 р., відповідно до якого Розрахунок митної вартості складає: товар 5) 3,57 $/кг, товар 6) 8,00 $/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00307 від 04.02.2019, в якій позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 МК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач подав митну декларацію №UA807170/2019/005774 від 01.02.2019 сплативши гарантії, передбачені ст. 55 та розділом Х МК України, а товар було випущено у вільний обіг. Всього позивачем додатково сплачено 39802,54 грн., зокрема, по товарам код УКТЗЕД 8708913500 (ПДВ 36336,71 грн.) та по товарам код УКТЗЕД 8203300000 (мита 309,45 грн, ПДВ 3156,38 грн.)

08.10.2018 ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" (покупець) та Ruian Ruishen Import & Export Trading Co., LTD, Китай (продавець) з іншого боку, уклали контракт №ІТС-003. Відповідно до умов контракту (п. 1.1.) продавець продає продукцію, далі іменовані - товари, а покупець - зобов`язується приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту. Розділами 1,2,4 даного контракту визначено, що ціна товару включає вартість тари, пакування, маркування та завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) та встановлюється в доларах США. Оплата здійснюються покупцем шляхом банківського переказу 180 (ста вісімдесяти) днів з дати поставки товару.

07.12.2018 між вказаними сторонами укладено специфікацію № 7, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцеві товари різного асортименту, та надав Інвойс №7 від 07.12.2018. Товари були доставлені в Україну за рахунок позивача на підставі договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 з ТОВ "Таніт-груп", а також коносаменту WMS18121220А1 від 24.12.2018 та автотранспортної накладної – 1708-А1 від 04.02.2019.

11.02.2019 року декларантом ФОП ОСОБА_7 до митного поста Харківської митниці ДФС подана митна декларація № UA807170/2019/007737, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: пакувальний лист № 7 від 07.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) № 7 від 07.12.2018; коносамент № WMS18121220А1 від 24.12.2018; автотранспортна накладна № 48/2 від 08.02.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 1708-А1 від 04.02.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITC-003 від 08.10.2018; специфікацію № 7 від 07.12.2018.

В електронному повідомленні від 11.02.2019 митним органом зазначено, що надані документи не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни яка фактично сплачена за ці товари, та запропоновано надати наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказане електронне повідомлення декларант, в інтересах позивача, повідомив про неможливість надати документи та попросив прийняти рішення по коригуванню митної вартості.

Митним органом відмовлено у прийнятті митної декларації № UA807170/2019/007737 від 11.02.2019 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/000916/2 від 11.02.2019, відповідно до якого розрахунок митної вартості складає: товар 2,4,5)— 6,15 $/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00400 від 11.02.2019, в якій позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 МК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною митним органом, та подав митну декларацію № UA807170/2019/007936 від 11.02.2019 шляхом надання гарантій, передбачених ст. 55 та розділом Х МК України, а товар було випущено у вільний обіг. Всього позивачем додатково сплачено 72408,64 грн., по товарам код УКТЗЕД 8511300098 (мита 6007,54 грн., ПДВ 25231,67 грн); по товарам код УКТЗЕД 8536101090 (мита 628,31 грн, ПДВ 2638,90 грн) та по товарам код УКТЗЕД 8536105090 (мита 7288,89 грн, ПДВ 30613,33 грн).

Також, на умовах контракту №ІТС-003 з Ruian Ruishen Import & Export Trading Co., LTD, Китай (продавець) за специфікацію № 8 від 08.12.2018, та Інвойсу №8 від 08.12.2018 постачальником на умовах FOB Нингбо (КНР) було здійснено поставку автозапчастин. Товари були доставлені в Україну за рахунок позивача на підставі договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 з ТОВ "Таніт-груп", а також коносаменту WMS18122079В від 08.12.2018 та автотранспортної накладної – 1733/2 від 11.02.2019.

13.02.2019 декларантом позивача ФОП ОСОБА_7 до митного поста Харківської митниці ДФС подана митна декларація № UA807170/2019/008408, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: пакувальний лист № 8 від 08.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) № 8 від 08.12.2018; коносамент – WMS18122079В від 28.12.2018; автотранспортна накладна № 1733/2 від 11.02.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 1733-2 від 07.02.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITC-003 від 08.10.2018; специфікацію № 7 від 07.12.2018.

В електронному повідомленні від 13.02.2019 митним органом зазначено, у зв`язку з недостатністю документів для визначення митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР, та запропоновано надати наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).

На вказане електронне повідомлення декларант повідомив про неможливість надати документи та попросив прийняти рішення по коригуванню митної вартості.

Митним органом відмовлено у прийнятті митної декларації № UA807170/2019/008408 від 13.02.2019 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2019/000439/2 від 13.02.2019, відповідно до якого розрахунок митної вартості складає: товар 4)— 5,00 $/кг, товар 7)— 4,72 $/кг, товар 8)— 3,75 $/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00439 від 13.02.2019, в якій позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 МК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною митним органом, та подав митну декларацію № UA807170/2019/008572 від 13.02.2019 сплативши гарантійні платежі, передбачені ст. 55 МК України, а товар було випущено у вільний обіг. Всього позивачем додатково сплачено 45229,96 грн., по товарам код УКТЗЕД 8512909090 (мита 12815,94 грн та ПДВ 28195,07 грн), по товарам код УКТЗЕД 9405109890 (мита 808,27 грн та ПДВ 3394,75 грн) та по товарам код УКТЗЕД 9405920090 (мита 4,98 грн, ПДВ 10,95 грн).

04.12.2018 ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" (покупець) та LAIZHOU HENGLI INDUSTRIAL CO., LTD, Китай (продавець) з іншого боку, уклали контракт № ІТС-011. Відповідно до умов контракту (п. 1.1.) продавець продає продукцію, далі іменовані - товари, а покупець - зобов`язується приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту. Розділами 1,2,4 даного контракту визначено, що ціна товару включає вартість тари, пакування, маркування та завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) та встановлюється в доларах США. Оплата здійснюються покупцем шляхом банківського переказу 180 (ста вісімдесяти) днів з дати поставки товару.

05.12.2018 року між вказаними сторонами укладено специфікацію № 1, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцеві товари різного асортименту, та надав Інвойс №1 від 05.12.2018. Товари були доставлені в Україну за рахунок позивача на підставі договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 з ТОВ "Таніт груп", а також коносаменту WMS18122079А від 28.12.2019 (міжнародне перевезення) та автотранспортної накладної – 1733/1 від 11.02.2019 (перевезення в межах України).

13.02.2019 декларантом ФОП ОСОБА_7 до митного поста Харківської митниці ДФС подана митна декларація № UA807170/2019/008401, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: пакувальний лист від 05.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) – HL18-301 від 05.12.2018; коносамент – WMS18122079А від 28.12.2018; автотранспортна накладна – 1733/1 від 11.02.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 1733-1 від 07.02.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITC-011 від 04.12.2018 , специфікація №1 від 05.12.2018.

В електронному повідомленні від 13.02.2019 митним органом зазначено, що недостатньо документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням системи АСАУР, та запропоновано надати наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).

На вказане електронне повідомлення декларант повідомив про неможливість надати документи та попросив прийняти рішення по коригуванню митної вартості.

Митним органом відмовлено у прийнятті митної декларації № UA807170/2019/008401 від 13.02.2019 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/001044/2 від 13.02.2019, відповідно до якого розрахунок митної вартості складає: товар 1)— 5,00 $/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00437 від 13.02.2019 в якій позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 МК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною митним органом, та подав митну декларацію № UA807170/2019/008566 від 13.02.2019 шляхом надання гарантій, передбачених ст. 55 та розділом Х МК України, а товар було випущено у вільний обіг. Всього позивачем додатково було сплачено 299003,81 грн. По товарам код УКТЗЕД 8708309198 було додатково сплачено (мита 93438,69 грн та ПДВ 205565,12 грн).

Не погодившись з вищевказаними рішеннями Митниці, заявник ініціював даний спір.

Як встановлено під час розгляду справи, юридичною підставою для прийняття оскаржених рішень контролюючий орган посилається на положення ст.ст. 54, 55, 57, 58 МК України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про не подання документів, що підтверджують митну вартість товару, зокрема, не надано рахунки на перевезення товару, акти прийому-передачі товару, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень владного суб`єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, унормовані, насамперед, приписами глави 8-9 розділу ІІІ Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган доходів і зборів має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі № 826/27058/15.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Як з`ясовано судом з матеріалів справи, митний орган в оскаржуваних рішеннях зазначив наступні причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано:

невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (відсутній рахунок на перевезення товару або акт прийому-передачі), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості;

не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, оскільки відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни на товар: на матеріал та витрати, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Також зазначено, що рішення прийнято з врахуванням спрацювання ризику АСАУР є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін по наступним МД: 1) №UA500170/2019/1086 від 16.01.2019, №UA100010/2019/310028 від 23.01.2019, 2) №UA10050/2019/277848 від 29.01.2019, №UA500020/2019/1095 від 01.02.2019, 3) №UA807190/2019/3469, №UA807170/2019/4927, №UA807190/2019/4306, 4) №UA50040/2019/1580 від 08.02.2019, №UA500060/2019/3409 від 08.02.2019, №UA10010/2019/306817 від 15.01.2019, 5) №UA305200/2019/4770 від 24.01.2019.

Щодо посилань відповідача, що позивачем не надано всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 22 квітня 2019 у справі №815/6242/17, у постанові від 27 червня 2019 у справі №826/9719/16, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний висновок викладено Верховним судом у постанові від 16 липня 2020 у справі №815/6833/17.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу довідки про транспортні витрати №1592-2 від 28.01.2019р., №1611 від 29.01.2019р., №1708-А1 від 04.02.2019р., №1733-2 від 07.02.2019р., №1733-1 від 07.02.2019р., які містять всі необхідні відомості про вартість перевезення товару, а саме: відомості про вагу та об`єм товарів (кореспондують з пакувальним листом та коносаментом), найменування контейнеру та судна (зазначені в коносаменті).

Щодо розбіжностей між сумою акту виконаних робіт, рахунком від експедитора та вартістю транспортування, вказаною у довідці у письмових поясненнях представник позивача зазначив, що причиною вказаних розбіжностей стало те, що в одному контейнері PFCU5018348 перевозилось декілька партій товару, які розмитнювалися за різними ВМД та коносаментами, а рахунок та акт виконаних робіт були виставлені на перевезення відразу всього контейнеру, що також узгоджується з відомостями довідок про транспортні витрати №1708-А1 від 04.02.2019р. та №1708-А2 від 04.02.2019р.

Щодо доводів митного органу про ненадання до митного оформлення рахунків та актів виконаних робіт, як єдиних передбачених законодавством та договором транспортного експедирування документів, що підтверджуються вартість перевезення, суд зазначає, що положення Митного кодексу не містять таких чітких вказівок, а вимагають лише «документи, що містять відомості про вартість перевезення», та, як з`ясовано в ході судового розгляду, ці документи не існували на момент розмитнення тому і не могли бути надані.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 надаючи оцінку доводам митного органу щодо невключення митної вартості витрат на транспортування з посиланням на те, що довідка про транспортні витрати не є первинним документом відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а отже не може підтверджувати дійсність спірної господарської операції, дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 53 МК України, для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно із п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 ч.11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення.

Вищевказані документи підтверджують вартість перевезеного товару, тому посилання відповідача про ненадання позивачем рахунків та актів виконаних робіт як єдиних документів, що підтверджують вартість перевезення, суд вважає необґрунтованими.

Щодо ненадання позивачем до відповідача платіжних доручень на оплату товару продавцю та перевізнику до митного оформлення, суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, подаються декларантом на підтвердження митної вартості товару виключно у разі, якщо рахунок сплачено, або якщо вони є у наявності.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що враховуючи положення контрактів, строк оплати по ним - 180 днів з дати отримання товару, а отже на дату митного оформлення товару строк оплати інвойсів і специфікацій не настав, а тому, в силу вказаних вище вимог Митного кодексу України подання платіжних та/або бухгалтерських документів для підтвердження митної вартості товару у такому випадку не є обов`язковим.

Водночас, на момент подачі первісного позову позивачем надано до суду лише платіжне доручення в іноземній валюті від 14.02.2019р. №15, проте. в подальшому під час розгляду справи позивачем також надано платіжні доручення в іноземній валюті від 27.12.2018р. №6, від 22.01.2019р. №10, від 06.06.2019р. №85, від 15.05.2019р. №81, від 06.03.2019р. №28, від 09.04.2019 №59 про сплату товару, сума оплати по яким узгоджується з сумою зазначеною в специфікаціях до зовнішньоекономічних контрактів та заявленою сумою до декларування митної вартості товару.

Щодо неподання позивачем до митного оформлення платіжного доручення про оплату продавцю по рішенню про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/01044/2 від 13.02.2019 та картці відмови № UA807170/2019/00437 від 13.02.2019, яке існувало на дату розмитнення, суд зазначає, що наявність або відсутність оплати за товар не впливає на ціну такого товару, правильність визначення якої і є вирішальним для спірних правовідносин.

Також не можна погодитися з твердженням відповідача про відсутність даних про завантаження, вивантаження, транспортування, вартість пакування та маркування, страхування, оскільки до митного оформлення надавалися контракти, в яких сторони погодили ці питання, а також довідки про транспортні витрати, в яких була вказана вартість перевезення та зазначалося, що вантаж не страхувався.

Постановою Верховного Суду від 04.08.2021 року по даній справі, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції зазначив: "судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що неможливість виконати вищезазначену вимогу Харківської митниці ДФС позивач обґрунтовував необхідністю здійснення додаткових запитів постачальнику. При цьому, будь-яких доказів існування об`єктивних причин невиконання вимоги органу доходів і зборів Товариством не надано. Не надано позивачем і доказів вчинення будь-яких дій щодо направлення таких додаткових запитів постачальнику з метою отримання документів."

На виконання зазначеної вказівки Верховного Суду, ухвалою суду від 16.08.2021р. зобов`язано позивача у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали подати безпосередньо до суду документи на виконання постанови Верховного Суду від 04.08.2021р. у справі №520/3421/19, у тому числі: письмові пояснення з приводу направлення додаткових запитів постачальнику з метою отримання додаткових документів, а також самі додаткові запити постачальнику разом з доказами направлення цих запитів постачальнику.

У наданих письмових поясненнях представник позивача зазначив про направлення додаткових запитів постачальнику з метою отримання додаткових документів, запитуваних митним органом, проте, оскільки такі запити направлялись електронною поштою майже 2,5 років тому, надати до суду докази направлення цих запитів не має можливості.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновків, що позивачем подано до митниці пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачами не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачами не доведена.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що при здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів був значно вищим ніж заявлений. При цьому митним органом застосовані дані за наступними митними деклараціями: товар 1) №UA500170/2019/1086 від 16.01.2019, №UA100010/2019/310028 від 23.01.2019, 2) №UA10050/2019/277848 від 29.01.2019, №UA500020/2019/1095 від 01.02.2019, 3) №UA807190/2019/3469, №UA807170/2019/4927, №UA807190/2019/4306, 4) №UA50040/2019/1580 від 08.02.2019, №UA500060/2019/3409 від 08.02.2019, №UA10010/2019/306817 від 15.01.2019, 5) №UA305200/2019/4770 від 24.01.2019.

Однак, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 «наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку».

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

В свою чергу, відповідачами не надано жодного доказу того, що в вказаних вище деклараціях партії товару (кількісні значення та ціна товару) є однаковими з заявленими позивачем до митного оформлення.

Отже, при даних умовах не може вважитись розмитнення подібного товару на аналогічних умовах.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при самостійному визначенні митної вартості товару за резервним методом.

Факт порушення суб`єктивного права заявника знайшов своє підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав розгорнуту оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000624/2 від 01.02.2019 Харківської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00286 від 01.02.2019 Харківської митниці ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000171/2 від 04.02.2019 Харківської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00307 від 04.02.2019 Харківської митниці ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000916/2 від 11.02.2019 Харківської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00400 від 11.02.2019 Харківської митниці ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/001045/2 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00439 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/001044/2 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2019/00437 від 13.02.2019 Харківської митниці ДФС.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя О.В. Старосєльцева