Ухвала суду № 103170834, 17.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2022 року справа № 580/191/22

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру перерахованої пенсії позивача;

зобов`язати відповідача виплачувати позивачу перераховано пенсію у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора, а саме: у розмірі 36400,00 грн. без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою сумою з 01.04.2020.

Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановив недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

На підставі п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд врахував, що предметом розгляду в даній справі є правомірність дій відповідача щодо обрахунку пенсії позивача з обмеженням її пенсії максимальним розміром.

З доданих до позовної заяви матеріалів суд встановив, що позивач 20.05.2021 та 21.05.2021 звертався до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 19.02.2021 №21-144зп без обмеження пенсії максимальним розміром.

Листом від 02.06.2021 №3472-3488/Б-03/8-2300/21 відповідач повідомив позивача, що законодавчих підстав для перерахунку пенсії з 01.02.2021 без обмеження пенсії максимальним розміром немає.

Разом з тим, цей позов поданий в суд 11.01.2022, тобто з пропуском встановленого вказаною вище нормою шестимісячного строку звернення в суд.

Суд враховує висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строків звернення до суду з позовом щодо пенсійних виплат.

На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у рішенні від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання/неотримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч наведеній нормі відповідного клопотання про поновлення строк та належних доказів поважності причин пропуску стоку звернення позивач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

Крім того, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову.

Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року розміром 2481 грн.

Тому ставкою судового збору за подання даного позову є 992,40 грн.

Отже, позивач має надати суду доказ сплати судового збору у вищевказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.

Також, частиною 1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Разом з тим, в порушення наведеної норми позивачем не додано до позовної заяви копії додатків до неї для відповідача.

Тому позивач має надати копію позовної заяви з додатками для відповідача.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

2. Позивачу надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дати отримання ним ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ