Рішення № 103152999, 07.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 лютого 2022 р. Справа № 120/15915/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду (далі - ВОАС) від 14.07.2021 у справі № 120/5559/21 відповідачем було проведено перерахунок розміру його пенсії. Під час здійснення відповідного перерахунку пенсійним фондом визначено, що розмір пенсії позивача станом на 01.04.2019 становив 26998,14 грн. В подальшому, незважаючи на те, що з липня 2019 року розмір пенсії позивача змінювався в бік зростання, розмір фактично виплаченої ОСОБА_2 пенсії не змінився, оскільки виплата останньої відповідачем здійснюється в розмірі визначеному станом на 01.04.2019.

На переконання позивача, застосування обмеження розміру пенсії шляхом її виплати в розмірі, який був визначений станом на 01.04.2019 є протиправним, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. При цьому, в обґрунтування своєї позиції представник відповідача навів загальні норми чинного законодавства.

Ухвалою від 19.01.2022 призначено судове засідання на 07.02.2022 та витребувано в ГУ ПФУ у Вінницькій області пенсійну справу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду в судовому засіданні.

В судове засідання призначене на 07.02.2022 сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про розгляд справи за її відсутності, до якого долучено витребувані судом матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №120/5559/21 позов ОСОБА_1 задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення під час перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Вінницького обласного військового комісаріату від 11.11.2020 № ХЛ60517, а саме з 88% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, та щодо обмеження її максимальним розміром;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження її максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 88% від відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці Вінницького обласного військового комісаріату від 11.11.2020 № ХЛ60517, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду від 14.07.2021 у справі № 120/5559/21 відповідачем з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Згідно протоколу про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 розмір пенсії позивача станом на 01.04.2019, що належав до виплати, було визначено в сумі 26998,14 грн.

В той же час, як слідує з протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 підсумок перерахованої позивачу пенсії (з надбавками) склав 27098,64 грн.. Проте, з урахуванням максимального розміру пенсії (виплата в повному розмірі на виконання рішення суду) до виплати позивачу було визначено розмір пенсії на рівні 01.04.2019, а саме в сумі 26998,14 грн.

Відповідне обмеження розміру пенсії позивача на рівні квітня 2019 року в сумі 26998,14 грн. було застосовано позивачем й під час здійснення послідуючих перерахунків його пенсії, що підтверджується наявними в матеріалах пенсійної справи протоколами про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з грудня 2019 року, з січня 2020 року, з лютого 2020 року, з липня 2020 року, з грудня 2020 року, з квітня 2021 року, з вересня 2021 року.

Застосування обмеження розміру його пенсії в сумі 26998,14 грн. позивач вважає протиправним, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом в якому просив:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Вінницькій області у проведенні ОСОБА_1 виплати нарахованої пенсії в розмірі 31913,75 грн. згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №ХЛ60517;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсію в розмірі 31 913,75 грн., на підставі розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №ХЛ60517 в повному обсязі, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, в межах даної справи, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) та Порядком призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21.07.1992 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) (далі Порядок № 418).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перерахунок призначених пенсій визначено ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

В даному випадку судом встановлено, що на виконання рішення суду від 14.07.2021 у справі № 120/5559/21 відповідачем з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Згідно протоколу про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 розмір пенсії позивача, що підлягав виплаті станом на 01.04.2019 становив 26998,14 грн.

В той же час, як слідує з протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.07.2019 підсумок перерахованої позивачу пенсії (з надбавками) склав 27098,64 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії (виплата в повному розмірі на виконання рішення суду) до виплати позивачу було визначено розмір пенсії на рівні 01.04.2019, а саме в сумі 26998,14 грн.

В подальшому, як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , після 01.04.2019 та 01.07.2019 розмір належної до виплати позивачу пенсії продовжив змінюватись в бік її збільшення, що, окрім іншого, було зумовлено зростанням розміру підвищень або надбавок до пенсії.

Однак, під час здійснення послідуючих перерахунків пенсії ОСОБА_1 відповідачем до визначного позивачу розміру пенсії було застосовано обмеження на рівні квітня 2019 року в сумі 26998,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах пенсійної справи протоколами про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з грудня 2019 року, з січня 2020 року, з лютого 2020 року, з липня 2020 року, з грудня 2020 року, з квітня 2021 року, з вересня 2021 року.

Як вбачається зі змісту вищезазначених протоколів перерахунку пенсії, відповідне обмеження розміру пенсії позивача з липня 2019 року сумою 26998,14 грн. здійснено на виконання рішення суду.

Суд критично оцінює відповідні обґрунтування застосування обмеження розміру пенсії позивача в розмірі визначеному станом на 01.04.2019, після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення ВОАС від 14.07.2021 у справі №120/5559/21, адже зазначеним рішенням було лише визначено відсоткове значення основного розміру пенсії позивача (88 %) від відповідних сум грошового забезпечення, вказаного в оновленій довідці Вінницького обласного військового комісаріату від 11.11.2020 № ХЛ60517 визначено відсотковий розмір, а також зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром. При цьому, жодних вказівок щодо необхідності застосування обмеження розміру пенсії позивача на рівні квітня 2019 року рішення суду ні в мотивувальній ні в резолютивній частинах не містить.

Водночас, в поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача не навела жодної правової норми, яка б зобов`язувала пенсійний фонд застосовувати обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 сумою, визначеною на день з якого рішенням суду зобов`язано здійснити особі перерахунок пенсії.

В контексті вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2004 від 17.03.2004, №20-рп/2004 від 01.12.2004, №8-рп/99 від 06.07.1999, №5-рп/2002 від 20.03.2002, №20-рп/2004 від 01.12.2004).

Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В даному випадку, під час розгляду справи судом було встановлено, що ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №120/5559/21 протиправно, за відсутності законодавчо визначених підстав, з 01.07.2019 застосовано обмеження розміру пенсії позивача сумою 26998,14 грн.

Згідно ч.4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №120/5559/21 без обмеження її максимальним розміром, у суду немає підстав для відступу від вказаної позиції в рішенні, яке набрало законної сили.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивача слід задовольнити, водночас обравши правильний і найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві, а саме шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо застосування під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення ВОАС від 14.07.2021 у справі №120/5559/21 обмеження її максимальним розміром в сумі 26998,14 грн.

Щодо зобов`язальної частини позовних вимог, то, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до переконання, що належним способом захисту прав позивача, що призведе до їх відновленням буде саме зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.07.2019 (дата з якої відповідач розпочав застосування обмеження пенсії позивача в сумі 26998,14 грн.) без її обмеження будь-яким граничним розміром, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 88% від відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці Вінницького обласного військового комісаріату від 11.11.2020 № ХЛ60517, з урахуванням раніше виплачених сум.

В той же час, вимога позивача про зобов`язання відповідача виплачувати з 01.04.2019 пенсію в розмірі 31913,75 грн., на переконання суду не може бути задоволена, оскільки, як вже зазначалось вище, починаючи з квітня 2019 року розмір пенсії позивача змінювався в бік збільшення, досяг вказаного розміру лише в лютому 2020 року, що підтверджується протоколом про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020., та продовжив своє зростання надалі, що також підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, тобто в сумі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром в сумі 26998,14 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без її обмеження будь-яким граничним розміром, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 88% від відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці Вінницького обласного військового комісаріату від 11.11.2020 №ХЛ60517, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення суду складено 07.02.2022

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна