Рішення № 103141590, 01.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. справа № 300/4654/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач) про зобов`язання допустити ОСОБА_1 до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", на підставі свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серія СВЕ №829098 від 27.06.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач пройшов навчання за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії "В" в Івано-Франківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, про що було видано свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серія СВЕ № 829098 від 27.06.2019. Однак, на звернення позивача про допуск його до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 27.06.2019, відповідачем листом від 13.08.2021 №31/9/1/1/1466 відмовлено ОСОБА_1 у допуску до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", оскільки з часу закінчення навчання пройшло більше, ніж два роки. Проте, на думку позивача, зазначена відмова є протиправною, оскільки свідоцтво після його отримання дійсне 10 років, що було передбачено Постановою КМУ від 08 травня 1993 року №340 "Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом", а саме п. 16 зазначеного положення, в редакції, яка діяла на момент отримання позивачем свідоцтв. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

17.09.2021 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.10.2021 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що позивач до сервісного центру із заявою для допуску його до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", на підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 від 27.06.2019 - термін дії свідоцтв на момент звернення понад два роки, звернувся після набрання чинності Постанови КМУ №320 від 03.04.2019, в зв`язку із чим йому було відмовлено в допуску до складання іспитів. Крім того, представник відповідача, наголосив, що Постанова №320 від 03.04.2019 була офіційно опублікована 19.04.2019, тобто, заклад з підготовки і перепідготовки водіїв транспортних засобів повинен був повідомити позивача про зміни. Таким чином, на думку відповідача, позивач не може бути допущений до складання іспитів на категорії "В" на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 27.06.2019, оскільки для отримання адміністративної послуги "Видача посвідчення водія на право керування транспортними засобами із складенням іспиту" необхідно надати свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв відповідних категорій з терміном дії до двох років. На підставі наведеного просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що ОСОБА_1 пройшов навчання за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії "В" в Івано-Франківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, про що було видано свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серія СВЕ № 829098 від 27.06.2019 (а.с.33).

05.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до звернувся до Територіального сервісного центру №2641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив допустити його до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", на підставі свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серія СВЕ № 829098 від 27.06.2019. До даної заяви було долучено: копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 про присвоєння реєстраційного номеру, копію довідки про реєстрацію місця проживання особи на ім`я ОСОБА_1 , копію свідоцтва серії НОМЕР_1 від 27.06.2019, копію медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом №404711 від 10.08.2020 дійсна до 10.08.2022 (а.с.35)

Сервісним центром було розглянуто звернення позивача та листом від 13.08.2021 №31/9/1/1/1466 відмовлено ОСОБА_1 у допуску до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 27.06.2019 та повідомлено, що позивача не може бути допущено до складання іспитів категорії "В" на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 27.06.2019, оскільки для отримання адміністративної послуги позивачу необхідно надати свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв відповідних категорій, яке є дійсним протягом двох років з дня закінчення закладу.

Вважаючи вищенаведену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право на складання іспитів категорії "В", позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до приписів статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, визначає Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до частини дев`ятої статті 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №487 (далі - Порядок №487), підготовка водіїв - забезпечення закладами одержання громадянами знань з Правил дорожнього руху, будови та експлуатації транспортних засобів, основ безпеки руху та надання домедичної допомоги, вмінь і навичок керування транспортним засобом.

Пунктом 22 Порядку №487 передбачено, що за результатами складення іспитів слухачам видається свідоцтво/диплом про закінчення відповідного закладу. Таке свідоцтво невідкладно вноситься закладом (його філією чи іншим відокремленим підрозділом) в електронній формі до Єдиного державного реєстру МВС.

Згідно пункту 21 Порядку №487, до складення іспитів у територіальному сервісному центрі МВС допускаються слухачі, що успішно склали заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому відокремленому підрозділі.

Отже, успішне проходження підготовки водіїв транспортних засобів з отриманням свідоцтва чи диплома про закінчення такої підготовки у відповідному закладі, є вимогою щодо подальшого допущення кандидата до складення іспитів у територіальному сервісному центрі МВС.

19.10.2019 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №320 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Зазначеним нормативно-правовим актом внесені зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" (далі - Положення №340) щодо видачі документів, що засвідчують підготовку і перепідготовку водіїв транспортних засобів.

Відповідно до п.16 Положення №340 (в новій редакції) посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Документами, що засвідчують підготовку і перепідготовку водіїв транспортних засобів, є:

свідоцтво встановленої форми згідно з додатком, що вноситься закладом в електронному вигляді до Єдиного державного реєстру МВС;

документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за професією водія автотранспортних засобів відповідної категорії (диплом кваліфікованого робітника, свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації), видані закладом, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Якщо особа з будь-яких причин не склала іспити у територіальному сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу вважається дійсним протягом двох років з дня його закінчення.

Втім, згідно з пункту16 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом» в редакції, чинній станом на дату видачі свідоцтва позивачу – 27 червня 2019 року, якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на те, що позивач для допуску до складання іспитів для отримання посвідчення водія подав свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії СВЕ № 829098 від 27.06.2019. При цьому, із заявою про допуск до складання іспитів звернувся уже після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України 03.04.2019 року №320 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Таким чином, відповідач вважає, що позивач не може бути допущений до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В", адже для отримання адміністративної послуги видача посвідчення водія на право керування транспортними засобами необхідно подати свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв відповідних категорій, яке є дійсним протягом двох років з дня його закінчення.

З цього приводу суд зазначає, наступне.

Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України також визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, зокрема, у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 29.11.1991 року за заявою №12742/87 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), «правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати нормативно-правовий акт, який діяв на момент їх виникнення, а саме на момент отримання позивачем свідоцтва СВЕ № 829098 від 27.06.2019.

Крім того, оскільки Урядом 03.04.2019 затверджено постанову №320 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", згідно якої, зокрема, свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів є дійсним протягом двох років з дня його закінчення, позивач мав правомірні очікування вважати, що свідоцтво серії НОМЕР_1 від 27.06.2019 є дійсним протягом двох років з моменту набрання чинності вищевказаної постанови, а саме - з 19.10.2019 року по 18.10.2021 року.

В зв`язку із вищенаведеним, суд зазначає, що вищенаведені доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки зміст п.16 Положення №340 (в редакції, яка діяла на момент отримання позивачем свідоцтва) передбачав, що якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відтак, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з п.п.9-11 Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС України від 07.12.2009 року №515, для складання іспитів та отримання, обміну або повернення посвідчення водія особа подає до ТСЦ МВС: 1) паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документ, що посвідчує особу); 2) копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); 3) дійсну на дату подання документів медичну довідку, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій; 4) наявне посвідчення водія (у разі отримання права на керування транспортними засобами іншої категорії або його обміну); 5) свідоцтво (у разі його видачі до 19 жовтня 2019 року) або документ про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка; 6) документ, що підтверджує зміну персональних даних особи (за потреби).

Уповноважений працівник ТСЦ МВС перевіряє подані особою документи за ЄДР МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві. Факт видачі свідоцтва перевіряється за ЄДР МВС, а документа про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за Єдиною державною електронною базою з питань освіти.

Після перевірки поданих документів уповноважений працівник ТСЦ МВС за допомогою програмних засобів ЄДР МВС друкує та надає особі заяву про видачу, обмін або повернення посвідчення водія згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції (далі - заява). У разі необхідності складання іспитів уповноважений працівник ТСЦ МВС видає особі екзаменаційний лист згідно з формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.

Таким чином, виходячи з досліджених у справі фактичних обставин, враховуючи встановлений у судовому порядку факт протиправності не допуску позивача до іспитів на отримання посвідчення водіїв категорії "В" на підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 від 27.06.2019, суд вважає, що з метою повного захисту прав позивача, відповідача слід зобов`язати відповідача допустити ОСОБА_1 до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В" на підставі свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серія СВЕ № 829098 від 27.06.2019.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, сплачений згідно квитанції №0.0.2246196680.1 від 27.08.2021 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області (філія ГСЦ МВС) допустити ОСОБА_1 до складання іспитів на отримання посвідчення водія категорії "В" на підставі свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серія СВЕ № 829098 від 27.06.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області (філія ГСЦ МВС) на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 43611802, вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ, 76492).

Суддя Микитин Н.М.