Ухвала суду № 103118434, 11.02.2022, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/24/22

Номер провадження 1-кп/373/78/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретарки судових засідань Литвишко В.М.,

прокурорки Тарасюк Н. С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника Васюхна В.О.,

представниці потерпілої особи Кулик А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № ЄРДР 12021116240000058 за обвинуваченням ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Переяслав Київської області, громадянина України, пенсіонера, інваліда 3 групи, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 04.05.2021 (точний час не встановлено) реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибув на автомобілі ГАЗ 3110 д.н.з. НОМЕР_1 до берегу річки Дніпро, в межах Канівського водосховища, поблизу навчально - спортивної бази «Переяславль» у м.Переяслав Бориспільського району Київської області, взявши із собою заборонене знаряддя лову, а саме мисинову риболовну сітку, довжиною 70 м. висотою 1,20 м., з вічком 30 мм., на якому були відсутні будь-які маркувальні бирки.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи всупереч встановленої заборони на лов (добування) водних біоресурсів у весняно-літній період їх природного відтворення (нересту) у 2021 році (з 01.04.2021 по 09.06.2021), ОСОБА_1 , перебуваючи на березі р. Дніпро в м. Переяслав Бориспільського району Київської області поблизу навчально - спортивної бази «Переяславль», встановив у воду раніше підготовлену мисинову сітку для вилову риби та повернувся на берег річки.

05.05.2021 близько 04:00 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, вийшов на воду, де зняв (дістав із води) раніше встановлену ним у воді риболовецьку мисинову сітку з виловленим водним біоресурсом (рибою), та повернувся на берег річки Дніпро Канівського водосховища, поблизу навчально - спортивної бази «Переяславль» у м.Переяслав Бориспільського району Київської області.

Того ж дня близько 06:00 на березі річки Дніпро Канівського водосховища, поблизу навчально - спортивної бази «Переяславль» у м. Переяслав Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 був виявлений працівниками Київського рибоохоронного патруля Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, після чого було викликано працівників відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області.

В ході проведеного огляду місця події на узбережжі річки Дніпро поблизу навчально - спортивної бази «Переяславль» у м.Переяслав Київської області, координати: широта - 50,031026, довгота - 31,419750, було виявлено та вилучено у ОСОБА_1 живі водні біоресурси (рибу), а саме: карась - 40 екземплярів, судак - 6 екземплярів, лящ - 1 екземпляр, плітка - 11 екземплярів, краснопірка - 4 екземпляри, головень (голавль) - 4 екземпляри, плоскирка - 16 екземплярів, загальною вагою 14,500 кг., які останній виловив в ході здійснення незаконного зайняття рибним добувним промислом із використанням заборонених знарядь лову – мисинової сітки, чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству України на загальну суму 5729 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні 17.01.2022 захисник подав клопотання, підписане захисником та обвинуваченим, про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачений свою вину в інкримінованих діях визнав повністю, щиро розкаявся, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі. Крім того, обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС.

Обвинувачений підтримав клопотання.

Прокуроркою надано судові копію вироку Переяслав-Хмельницького міського народного суду Київської області від 26.05.1993 у справі № 1-16/1993, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 81 із застосуванням ст. 44 КК України та за ч. 1 ст. 143 КК України до 2 років виправних робіт. Також прокуроркою вказано, що у зв`язку з втратою правового значення цим вироком, клопотання сторони захисту може бути задоволено.

На думку прокурорки та захисника обставини відсутності інформації про незняття та непогашення судимості ОСОБА_1 за кримінальне правопорушення, за яке його було засуджено вироком суду від 26.05.1993, що відбулось 28 років тому, дають підстави вважати, що судимість за це правопорушення вже погашена, а тому це кримінальне правопорушення втратило правове значення. Отже, кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується у цьому кримінальному провадженні, вчинено ним вперше.

Представниця потерпілої особи також підтримала клопотання сторони захисту зважаючи на те, що заподіяну шкоду обвинуваченим відшкодовано.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У постанові ВС від 11.04.2019 у справі № 308/7582/17 зазначено, що відсутність хоча б однієї із складових дійового каяття, визначених ст. 45 КК України, виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

При цьому, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

У законі про кримінальну відповідальність не надається визначення поняття «особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин».

При цьому, про підстави застосування звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям зазначалося у постанові Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності». Зокрема, у п. 3 цієї постанови зазначено, що особою яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

Визначення поняття злочину (кримінального правопорушення), що вже втратив правове значення у законі про кримінальну відповідальність та у зазначеній постанові не наводиться.

При цьому, у правовій науці здебільшого застосовуються наступні критерії для цього: за вчинене правопорушення особа звільнена від кримінальної відповідальності або засуджена без призначення покарання, або із звільненням від покарання; злочинність і караність діяння усунуті законом; судимість за вчинене діяння знята чи погашена; особу було реабілітовано.

У зв`язку з цим, оскільки з моменту засудження ОСОБА_1 за злочини, за які йому було призначено покарання у вигляді виправних робіт на строк 2 роки, минуло понад 28 років, вбачається, що він вже втратив правове значення у кримінально-правовому сенсі.

Інкриміновані ОСОБА_1 дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, яка, зважаючи на санкцію цієї статті та положення ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків. Ця стаття не визначена у примітці до ст. 45 КК України як корупційне кримінальне правопорушення. Також це правопорушення не є таким, що пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З обвинувального акту вбачається та підтверджується учасниками судового засідання, що обвинувачений щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодував завдані ним збитки.

За вказаних обставин вбачається, що наявні законодавчо визначені підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Керуючись ст. 45 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, 286, 288 КПК України —

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Кримінальне провадження № ЄРДР 12021116240000058 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрити.

Вилучені у цьому кримінальному провадженні речові докази (заборонене знаряддя лову та живі водні біоресурси (рибу)) – знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Суддя: Д. В. Свояк