Ухвала суду № 103105747, 24.01.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21678/21

Провадження № 2/521/1941/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Роїк Д.Я. розглянувши позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 46266,50 грн. та судового збору.

06.01.2022 року на адресу суду надійшла відповідь Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №4568елС/01-39 з якої вбачається, що зареєстрованим ОСОБА_1 по м. Одесі і Одеській області не значиться.

З 06.01.2022-20.01.2022 року включно, суддя Д.Я. Роїк знаходився у відпустці.

Позовна заява та матеріали додані до неї не містять жодних доказів того, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є Малиновський район м. Одеси. До позову додана копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в якій зазначено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Жодної інформації про адресу реєстрації місця проживання постанова не містить.

Також у суду відсутні відомості щодо останнього зареєстрованого місця проживання або перебування чи постійного заняття (роботи) ОСОБА_1 .

Водночас згідно ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається з копії постанови Малиновського районного суду м. Одеси ДТП в наслідок якого відповідач заподіяв шкоду мала місце по АДРЕСА_2 , що відноситься до Київського району м. Одеси.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з`явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил виключної підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи викладене суд вважає, що розгляд справи з порушенням правил підсудності є незаконним та призведе до порушення права позивача на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а тому вважає, що незважаючи на положення ст. 31 ЦПК України про недопустимість спорів про підсудність, справа має бути передана на розгляд суду встановленого закону за правилами альтернативної підсудності відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України, а саме за місцем заподіяння шкоди у Київському районі м. Одеси.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу необхідно передати на розгляд Київського районного суду міста Одеси.

Керуючись ст. ст.28, 31 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу передати на розгляд Київського районного суду міста Одеси (вулиця Варненська, 3Б, Одеса, Одеська область, 65080).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Д.Я. Роїк