Ухвала суду № 103083699, 08.02.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/6312/16-к

Провадження №1-кс/201/249/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С.

при секретарі Максимовій О.В.,

за участю: прокурора Самоткана В.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Івріної І.Л.,

захисника Толкачова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заяву потерпілого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П. від участі у розгляді кримінального провадження № 42016000000002133, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.189, ч.1 ст.355 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Мельниченко С.П. від участі у кримінальному провадженні № 42016000000002133 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

В обґрунтування заяви ініціатор посилався на те, що його захисником в межах кримінального провадження № 42016000000002133 подано клопотання про проведення додаткової судово-психологічної експертизи, яке було обґрунтоване неповнотою та неясністю первісної експертизи, які неможливо усунути шляхом допиту експерта. Позиція захисника була обґрунтована Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997, яка чітко вказує на необхідність призначення додаткової експертизи у таких випадках.

Незважаючи на це суддя Мельниченко С.П. відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи порушивши пряму вимогу викладену в п. 10 вказаної Постанови Пленуму. Також суддя Мельниченко в ухвалі про відмову у призначенні експертизи невірно виклав доводи заявника на користь призначення експертизи, ухилившись таким чином від відповіді на питання щодо наявності психологічного тиску на потерпілого. Також суддя не припинив неправомірні дії ОСОБА_2 , який в судовому засіданні погрожував потерпілому нецензурною лайкою і не відобразив цього факту в ухвалі, відобразивши, в свою чергу, вислів потерпілого про його думку про упередженість суду в разі відмови в задоволенні клопотання.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про упередженість судді Мельниченко С.П., а тому заявник просив задовольнити його заяву.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви посилаючись на її необґрунтованість.

Захисник обвинуваченого заперечував посилаючись на те, що заява потерпілого вже восьма за час розгляду справи, і жодна з попередніх, як і ця не були обґрунтовані. Такі дії потерпілого свідчать про зловживання процесуальними правами направленими на затягування судового розгляду.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали заяви, а також первісний висновок експерта, клопотання про призначення експертизи, ухвалу суду під головуванням судді Мельниченко С.П. від 21.01.2021, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відводу судді Мельниченко С.П.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Упередженість - думка, що склалася заздалегідь, без урахування об`єктивних фактів. Під упередженим ставленням розуміють таке, яке склалося на особистій неприязні до людини, яка може бути обумовлена психологічною несумісністю або відомими фактами, що не відносяться до предмету розгляду.

Також під упередженим відношенням слід розуміти таке відношення до справи, яке не дозволить прийти законне рішення у справедливому процесі незалежним суддею.

Існування неупередженості повинно визначатися: 1) на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також, 2) на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.

Щодо об`єктивного критерію, то потерпілим не надано, а в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про наявність упередженості судді.

Щодо суб`єктивного критерію, то упередженість судді, на думку потерпілого, виразилась у:

- прийнятті суддею процесуального рішення, яке суперечить вимогам Постанови пленуму Верховного Суду України;

- у невірному відображенні у процесуальному рішенні аргументації потерпілого на користь свого клопотання;

- у невчиненні дій головуючим суддею направлених на припинення протиправної поведінки ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Оцінюючи першу обставину, слід нагадати, що суддя приймаючи процесуальне рішення у кримінальному провадженні, вільний від будь-якого впливу.

Ухвала суду від 21.01.2021 детально обґрунтована і мотивована і підстав стверджувати про те, що рішення очевидно суперечить нормам КПК України немає.

Посилання ж потерпілого на Постанову Пленуму Верховного Суду України недоречене, так як, ця постанова носить рекомендаційний характер, а висновки викладені у ній не є обов`язковими для суду. Більш того, ухвала суду не суперечить і цій постанові Пленуму, так як з ухвали судді від 21.01.2021 видно, що немає підстав вважати первісний висновок неповним чи незрозумілим.

Оцінюючи другу обставину, суд звертає увагу, що при викладі тексту судового рішення суддя не зобов`язаний дослівно викладати доводи сторін, достатньо щоб вони були викладені в обсязі необхідному для розуміння того яке питання вирішується, які мотиви надані сторонами та яких висновків дійшов суд.

Доводи потерпілого про «перекручування» його слів необґрунтовані, так як в ухвалі не змінено сенс його висловлювання, а лише сформульовано його у стилі викладення судового рішення. Що ж стосується доводу про те, що суддя ухилився від відповіді на питання наявності психологічного тиску на потерпілого, то до такого висновку суд може прийти тільки у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів в їх сукупності і не має права оцінювати доказ на стадії судового розгляду, як про це фактично просив потерпілий.

Оцінюючи третю обставину, слід звернути увагу, що відразу після того як ОСОБА_2 почав нецензурно висловлюватись, суддею Мельниченко С.П. було попереджено обвинуваченого про недопустимість такої поведінки і можливість застосування санкцій у виді видалення з зали суду на час судового розгляду.

Таким чином, за суб`єктивним критерієм не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість судді Мельниченко С.П., а тому в задоволенні заяви належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 81, 369-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П. від участі у розгляді кримінального провадження № 42016000000002133, стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.355 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Федоріщев С.С.