Ухвала суду № 103073847, 09.02.2022, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 637/273/19

Провадження № 1-і/628/4/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі судді Демченко І.М., за участю секретаря Романової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп`янську клопотання прокурора Куп`янської окружної прокуратури Ляшева В.О. про продовження строку запобіжного заходу вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220450000307 від 23.11.2018 за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора Ляшева Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Пухтаєвича Є.В.,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12018220450000307 від 23.11.2018 з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

08.02.2022 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії попередньої ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області спливає 11.02.2022, однак раніше заявлені ризики на даний час не зменшилися та продовжують існувати. У клопотанні прокурор вказує, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 та її синів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, тому, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення.З метою забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання його спробам перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, прокурор звернувся до суду з цим клопотанням.

Відповідно до абз. 1,5 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Так, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Куп`янського міськрайонного суду Харківської області розгляд вищевказаного кримінального провадження здійснюється колегією суддів у складі головуючого судді Литвинова А.В., суддів Демченко І.М. та Коваленко О.А.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області Литвинова А.В. та, враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України продовжено карантин до 31 березня 2022 року, клопотання прокурора на підставі п.20-5 Перехідних положень КПК України у порядку ст.35КПК України передано для розгляду судді Демченко І.М.

У судовому засіданні у порядку ст. 331 КПК України поставлено на вирішення питання щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .

Прокурор Ляшев Р.В., який входить до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадження, у судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав на продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які на цей не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Пухтаєвич Є.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на відсутність зазначених у ньому ризиків та можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того вказали, що прокурором порушено порядок звернення до суду з цим клопотанням, оскільки його копію не було вручено обвинуваченому не пізніше ніж за три години по початку розгляду клопотання.

Частина третя статті 331 КПК України наголошує, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою суду від 14.12.2021 строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжений на 60 днів, тобто до 11.02.2022 включно.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Європейський Суд у справі «Макаренко проти України»(Заява № 622/11) від 30.01.2018 зазначив, що на додаток до наявності обґрунтованої підозри, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду. До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку.

Судом при вирішенні питання про необхідність продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлена наявність ризиків, визначених п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик чинення тиску на потерпілих та свідків кримінального правопорушення, які є знайомими обвинуваченого; реальна можливість переховування обвинуваченого від суду, оскільки він має паспорт для виїзду за кордон та до застосування запобіжного заходу неодноразово виїздив за межі України; ризик повторного вчинення злочину, оскільки ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, що підтверджується мотивом вчинення цього кримінального правопорушення - відмова потерпілої на продовження з ним сімейних стосунків. Обґрунтованих доводів того, що ці ризики на теперішній час зменшилися чи перестали існувати, у судовому засідання при розгляді цього клопотання не надано.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства, підстави для визначення застави відсутні.

Крім цього, у п. 73 рішення Європейського суду від 27.02.2018 у справі «Сінькова проти України» (CASE OF SINKOVA v. UKRAINE), (Заява № № 39496/11) зазначено, що тривале тримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі тільки за наявності чітких ознак існування суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.

Зважаючи на жорстокість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає, що свідоме ігнорування мотиву та способу вчинення кримінального правопорушення, особливого характеру діянь під час його вчинення, є найбільш руйнівним для основоположних прав людини та неприпустимим з боку держави, тому доходить висновку, що у даному випадку необхідність вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів суспільства від кримінально-протиправних посягань на життя людей зі сторони обвинуваченого, переважає принцип поваги до його особистої свободи та вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на порушення прокурором порядку звернення до суду з цим клопотанням, оскільки положення частини другої статті 184 КПК України щодо обов`язку прокурора вручення обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, стосуються лише у разі звернення до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, а не продовження строку його дії. Будь-яких достатніх підстав для можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, та наявність вагомих стримуючих факторів, для запобігання ризиків, зазначених прокурором, стороною захисту не надано та їх відсутність не спростована.

Керуючись ст. 176, 177, 197, 331, 350, 372, абз. 1, 5 п. 20-5 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 09.04.2022 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківська установа виконання покарань ( № 27 )».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з моменту проголошення, а ОСОБА_1 - у той же строк з моменту вручення йому копії цього судового рішення.

Суддя Куп`янського міськрайонного суду

Харківської області І.М.Демченко