Ухвала суду № 10305320, 24.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2010 р. м. КиївК-23418/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача Ясніцької Т.С.,

представника Генеральної прокуратури України Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві

на постанову господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року

у справі № 1/108/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дамен Шіпярдс Океан»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві,

за участю прокурора Миколаївської області

про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Дамен Шіпярдс Океан»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 14 грудня 2006 року № 00001936/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму 1398792,00 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2006 року № 00001936/0. Відшкодовано з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області на користь ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан»судовий збір у сумі 3,40 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року постанову господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та прокуратури, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві провела виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період серпень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 68/36-000/14307653 від 24 листопада 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у включенні позивачем до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених у звітному податковому періоді, які не увійшли до податкового кредиту звітного періоду (рядок 17 декларації) у розмірі 51554,00 грн., сум податку на додану вартість, фактично сплачених у звітному податковому періоді, які перевищують суму податку на додану вартість, включену до податкового кредиту звітного періоду (рядок 17 декларації) у розмірі 96085,00 грн., сум податкових векселів, які не сплачено грошовими коштами, у розмірі 1924937,00 грн., що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2006 року на 1772576,00 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 1398792,00 грн.

14 грудня 2006 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 00001936/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року у розмірі 1398792,00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пунктом 6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, для підприємств суднобудування при відємному значенні сум податку на додану вартість, визначених у порядку, передбаченому підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло відємне сальдо податку, у порядку та строки, передбачені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного періоду, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду. Також, суди виходили з того, що погашення позивачем податкових векселів за рахунок підтверджених податковим органом сум бюджетного відшкодування можна вважати такою формою сплати податку, яка дає право на бюджетне відшкодування від'ємного значення податку згідно з вимогами підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, пунктом 6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, визначені особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування, згідно з якими при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду.

Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування з врахуванням особливих правил для підприємств суднобудування є наявність від'ємного значення податку та його фактична сплата отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), то розрахунок суми бюджетного відшкодування правомірно проведений платником податку з врахуванням сум податкового кредиту, які були включені до його складу у попередніх періодах, але сплачені у звітному періоді.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 147639,00 грн.

Що ж стосується висновків податкового органу про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування у зв'язку з врахуванням податкових зобов'язань по податкових векселях, які, за твердженням відповідача, не оплачені грошовими коштами, то в цій частині суди попередніх інстанцій також обґрунтовано з ними не погодилися.

Відповідно до абзацу 1 пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді (абзац 7 пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).

За визначенням, наведеним у пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ від 16 грудня 2002 року № 508, погашенням векселя вважається здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником).

З огляду на зміст наведених правових норм, погашення позивачем податкових векселів за рахунок підтверджених податковим органом сум бюджетного відшкодування можна вважати такою формою сплати податку, яка дає право на бюджетне відшкодування від'ємного значення податку згідно з вимогами підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податкових векселях на суму 1624937,00 грн.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна