Ухвала суду № 10305249, 29.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2010 р. м. КиївК-2792/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача Теслюк О.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської ОДПІ Донецької області на постанову Господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2007 року по справі № 26/282а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Красноармійська»до Красноармійської ОДПІ Донецької області, третя особа: Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2007 року, позовні вимоги Державного підприємства «Вугільна компанія «Красноармійська»до Красноармійської ОДПІ Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 08.02.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.05.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній сказі Красноармійської ОДПІ Донецької області просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, з 06.03.2006 р. по 31.03.2006 р. працівниками Красноармійської ОДПІ Донецької була здійсненна планова виїзна перевірка своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного та іншого законодавства ДП «Вугільна компанія «Красноармійська»за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складено акт №25/23-0-31599557 від 21.04.2006 р.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382340/2 від 11.08.2006 р., яким визначено позивачу суму податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету, на загальну суму 176465,00 грн. в тому числі основний платіж 130817,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 45648,00 грн.

Зокрема, в зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №115 від 29.01.99 р. та п.5.5 ст.5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України №105/309 від 23.06.99 р., зареєстрованої Мінюстом України 16.07.99р. №474/3767, а саме, що при розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, ДП «ВК «Краснолиманська»не обчислювало збір за геологорозвідувальні роботи за видобуток супутніх корисних копалин метану та германію, в результаті чого занижено збір за геологорозвідувальні роботи за 2005 рік в сумі 130817,00 грн.

Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр м. Донецьк складено акт перевірки користувача надр від 05.04.2006 р. 06.04.2006 р., в якому зазначено, що нарахування платежів за геологорозвідувальні роботи здійснюється без застосування підвищувального коефіцієнту до нормативу за погашені запаси вугілля, що суперечить п. 5.5 Інструкції. Також вказано, що на балансі підприємства, крім основної корисної копалини вугілля, знаходяться супутні корисні копалини германій та метан. Запаси цих корисних копалин погашаються пропорційно погашенню запасів вугілля. Газ метан поступає на поверхню в ході роботи систем вентиляції та випереджальної примусової дегазації. Остання передбачає відкачку вакуумними насосами по трубопроводам газоповітряної суміші зі свердловин, які проходяться з вентиляційних штреків. Частина суміші використовується для роботи котельних. Германій, який міститься у вугіллі у розсіяному вигляді, під час збагачення вугілля та його наступної переробки на коксохімзаводах не вилучається.

Судами попередніх інстанції було встановлено, що позивач має спеціальний дозвіл №3317 від 19.12.1999 р. на користування надрами, який виданий йому Міністерством екології та природних ресурсів, запаси оцінені ДКЗ СРСР, протоколи №3836 від 24.11.1962 р., №8659 від 17.12.1980 р., №4784 від 26.01.1966 р., ТЕР ВО «Укрвуглегеологія»протокол №1339 від 29.06.1989 р.

Основним видом діяльності позивача є видобуток вугілля підземним способом, про що зазначено в акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Також встановлено і підтверджується матеріалами справи, що вилучення газу метану та германію є технологічно вимушеним процесом, внаслідок того, що дегазація вугледобувного масиву (технологічний процес по штучному вилученню метану з вуглепородного масиву) є складовою частиною процесу вугледобування, тому не може вважатися видобутком корисних копалин, а щодо вилучення германію, то вміст германію у вугіллі шахти нижчий від мінімальної норми вмісту 25г/т і становить 1,2г/т вугілля, внаслідок чого його не можна віднести до супутніх корисних копалин як товарну продукцію позивача, видобуток якої є економічно доцільним. При цьому, технології вилучення германію при збагаченні рядового вугілля взагалі не існує, оскільки цей елемент входить до складу не мінеральної, а органічної складової вугілля, в якій утримується міцними хімічними звязками, які не руйнуються під час збагачення вугілля.

Згідно ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів).

Статтею 33 Кодексу України «Про надра»встановлено, що відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази. Порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанови від 29 січня 1999 р. №115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння»та від 5 травня 1997 р. N 432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

Пунктом 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, визначено, що у разі якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

Пунктом 6 Інструкції «Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету»передбачено, що у разі якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

Наведеними Порядком та Інструкцією не визначено, що вважається супутньо залягаючи ми корисними копалинами.

Матеріалами справи підтверджується, що вилучення германію та метану є технологічно вимушеним, технології вилучення германія з вугілля на даному підприємстві взагалі не існує, а метан вилучається з метою забезпечення безпеки у процесі видобутку вугілля.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанції вірно дійшли правомірного та обґрунтованого висновку, що метан та германій, також, не можуть вважатися супутньо залягаючими корисними копалинами, тобто відсутній факт видобутку позивачем германію та газу метану, як супутніх корисних копалин.

Крім того, суди правильно не приймали до уваги доводи податкової інспекції щодо ліцензії на користування надрами №2571 від 29.07.02 р., оскільки матеріалами справи встановлена відсутність факту видобутку позивачем германію та газу метану, як супутніх корисних копалин, а також те, що кількість германію в вугіллі позивача значно нижче діючої норми, тому його не можна відносити до супутніх корисних копалин.

Підсумовуючи вищевказане, суд касаційної інстанції вважає, що податковий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000382340/2 від 11.08.2006 р., яким визначено позивачу суму податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету, на загальну суму 176465,00 грн. в тому числі основний платіж 130817,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 45648,00 грн., діяв поза межами чинного законодавства і тому спірне податкове повідомлення-рішення правомірно визнано судами недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Красноармійської ОДПІ Донецької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________Н.Є. Маринчак

________М.І. Костенко

________Є.А. Усенко