Постанова № 10304429, 14.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 червня 2010 р. № 11/416 (05-5-11/19466)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційного поданняЗаступника прокурора міста Києва

напостанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010р.

у справігосподарського суду міста Києва № 11/416 (05-5-11/19466)

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до

третя особаПриватного виробничого підприємства "Сіріус", м.Київ

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

простягнення 857 018,64грн.

за зустрічним позовом Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

доКиївської міської ради

третя особаГоловне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

прозобов'язання вчинити дії за участі представників сторін:

від прокуратури –Орленко А.О.;

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи –Кузьменкова Ю.М.

У С Т А Н О В И В:

30.07.2007 між Київською міською радою (продавець) та Приватним виробничим підприємством "СІРІУС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого продавець на підставі рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 136/797 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вулиці Копилівській, 67, корп. 5 у Подільському районі міста Києва, площею 0,2331 га у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки. Земельна ділянка, що продається, належить до земель державної власності на підставі статті 13 Конституції України, статті 34 Закону України "Про власність", повноваження щодо розпорядження якими здійснює Київська міська рада згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України. Земельна ділянка продається для експлуатації та обслуговування існуючого будинку (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 2 282 974,00 грн. В рахунок цієї суми відповідно до угоди № 44 від 28.03.2006р. покупцем було сплачено продавцеві аванс у розмірі 166 878,60 грн.

Пунктом 2.2 сторони обумовили, що решта вартості земельної ділянки у сумі 2 116 095,40 грн. сплачується протягом 10-ти банківських днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки на р/р 37116001002659 в ГУ ДКУ м. Києва, МФОЛ 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Після повної сплати покупцем суми, зазначеної у розділі другому цього договору, та пені, за прострочення платежів (при наявності такої пені), продавець зобов'язувався оформити покупцеві державний акт на право власності на земельну ділянку (п.3.2).

У випадку прострочення покупцем виконання зобов’язань, установлених умовами розділу другого цього договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.4.2).

30.07.2007р. зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 884у.

31.03.2009р. заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного виробничого підприємства "СІРІУС" пені у розмірі 857018,64 грн. Одержувачем цих коштів зазначено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яких просив залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що під час проведення перевірки з приводу несплати підприємцями платежів згідно договорів купівлі –продажу земельних ділянок установлено порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань, а саме прострочено сплату коштів на 81 день, нарахована сума пені не сплачена покупцем, у зв'язку з чим заявлено відповідний позов.

01.10.2009 приватне виробниче підприємство "СІРІУС" звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до Київської міської ради стягнення збитків у розмірі 178 680,38 грн., 577 592,42грн. пені та штрафу, 450 411,74грн. процентів за користування чужими коштами в розмірі та зобов’язання Київську міську раду видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2331 га., розміщену в м. Києві по вул. Копилівській, 67, корпус 5 та здійснити його державну реєстрацію.

06.11.2009р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, мотивуючи спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Зустрічний позов задоволено частково, зобов’язано Київську міську раду видати Приватному виробничому підприємству "СІРІУС" державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2331 га, розміщену в м. Києві по вул. Копилівській, 67, корпус 5, обґрунтовуючи належним виконанням останнім своїх договірних зобов'язань, а тому міська рада неправомірно не видала відповідачу відповідний акт. В іншій частині зустрічного позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

22.03.2010р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Коротун О.М. –головуючий, Кропивна Л.В., Поляк О.І.) рішення місцевого суду в частині задоволення зустрічного позову скасовано, відмовлено ПВП "СІРІУС" у задоволенні зустрічного позову повністю. У решті рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2009р. залишено без змін. При цьому апеляційним судом змінено підстави відмови у задоволенні первісного позову, вимоги якого, вважав, заявлені на користь Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), не вказаного прокурором в якості позивача. Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що останній було заявлено до неналежного відповідача, заміну якого (на належного - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ПВП "СІРІУС" відмовилися здійснити.

У касаційному поданні прокурор посилався на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального й процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які просив скасувати та ухвалити нове про задоволення первісного позову. Заявник зазначав, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про пропущення строків позовної давності, не розглянувши обставини щодо поважності їх пропуску. Апеляційним судом не було враховано, що згідно ст.128 Земельного кодексу України кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом. Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради III сесії XXIV скликання від 19.12.2002 № 182/342 управління виконує делеговані йому Київською міською радою та її виконавчим комітетом повноваження, зокрема, здійснює контроль за надходженням коштів від продажу землі до місцевого бюджету. Пунктом 2.2 договору купівлі –продажу одержувачем коштів за цим договором зазначено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), але вони не є стороною договору. Тому, прокурор вважав, що ним правильно визначено позивача у справі з зазначенням реквізитів управління, як одержувача коштів (пені).

Проаналізувавши касаційне подання на предмет його обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог подання та скасування рішень попередніх судових інстанцій, ухвалених у порушення вимог ст.43 ГПК України, при неповно установлених фактичних обставинах справи.

          Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Тобто, позивачем у даній справі є Київська міська рада, в інтересах якої прокурором заявлено позов про стягнення з відповідача пені за порушення умов договору купівлі – продажу земельної ділянки.

Як убачається зі змісту ст. 267 Цивільного кодексу України, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, ухвалюється рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Судами обох інстанцій визнано порушення прав позивача, але поважність причин пропуску строків позовної давності саме Київською міською радою, а не прокурором, не обговорювалось. При цьому, від міськради не було витребувано додаткових доказів, пояснень щодо поважності причин пропуску цих строків.

Також, колегія суддів звертає увагу, що ПВП "СІРІУС" фактично визнавали наявність у нього несплаченої суми пені за 83 дні прострочки виконання своїх договірних зобов'язань, що убачається, зокрема з листа ПВП "СІРІУС" №0916/1 від 16.09.2009р., проте питання щодо переривання перебіг позовної давності судами не розглядалось.

Крім того, приймаючи зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, судом не мотивовано їх взаємопов'язаність, не зазначено яким чином їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, виходячи з того, що відповідачем, як правильно зазначав апеляційний суд, за зустрічним позовом мали бути Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Оскільки, саме на останніх, відповідно до п. 5 рішення Київської міської ради від 08.02.2007 №136/797, Положення про управління, покладено обов'язок, після сплати повної вартості земельної ділянки, оформити та видати ПВП "СІРІУС" в установленому порядку державний акт на право власності на земельну ділянку.

Також, колегія суддів не може погодить з висновки апеляційного суду про неправильне визначення прокурором позивача у справі, які зроблені без урахування умов укладеного між сторонами договору купівлі –продажу, Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), на що неодноразово звертав увагу прокурор.

Виходячи з того, що рахунок третьої особи, на який прокурор просив стягнути суму пені, закрито, судам слід з'ясувати куди мають бути перераховані ці кошти у разі задоволення позову.

Зважаючи на викладене та вимоги ч. 2 ст. 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання заступника прокурора міста Києва задоволити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2009р. у справі № 11/416 (05-5-11/19466) скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяВ.В. Чабан