Постанова № 10303833, 20.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2010 р. м. КиївК-9246/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретаріПатюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008 у справі № 2а-1399/07 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом приватного підприємства «Техно-Імпорт»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008, позов Приватного підприємства (ПП) «Техно-імпорт» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.05.2007 № 0001902305/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1424358,00 грн., в тому числі 949572,00 грн. основний платіж та 474786,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України»від 01.10.1997 № 1104.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1424358,00 грн. (в т.ч. 949572,00 грн. основний платіж та 474786,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 24.05.2007 № 4075/2305/31798061 про порушення позивачем пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.

Суд встановив, що протягом 2006 року при імпорті товару на митну територію України позивач поставив митному органу 55 податкових векселів на загальну суму 1420157,00 грн., з яких 3 векселі першої категорії (строк погашення настав до закінчення терміну подачі податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, в якому відбулася поставка податкових векселів органу митного контролю) на загальну суму 93357,10 грн. були погашені шляхом перерахування грошових коштів до бюджету. Податок на додану вартість по 52 векселях другої категорії ( строк погашення настав після закінчення терміну подачі податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, в якому відбулася поставка податкових векселів органу митного контролю) у загальній сумі 1326800,00 грн. позивач в податковому обліку включив до податкових зобовязань (рядок 6 «+», рядок 19.1 «-«, рядок 19.2 «+» податкової декларації з податку на додану вартість). В податкових деклараціях за наступні звітні періоди позивач включив податок у загальній сумі 978565,00 грн., на яку видані податкові векселі, до податкового кредиту (рядок 12.2). При цьому перерахування грошових коштів до державного бюджету за цими векселями не було.

Відповідно до абзацу шостого пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР у разі якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Абзацом сьомим цього пункту встановлено, що якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом абзацу шостого пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР сплата, як умова включення податку на додану вартість за податковим векселем до податкового кредиту, означає сплату податкового зобовязання за декларацією, а не податковим векселем, оскільки в іншому випадку має місце подвійне погашення податкового векселя; позивач включив до податкових зобовязань суми податку на додану вартість за податковими векселями, тобто погасив векселя і має право на податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, виходив з того, що позивач на дату поставки податкових векселів органу митного контролю мав право на суму бюджетного відшкодування, наявність якої підтверджена податковими деклараціями за 2006 рік та представником відповідача в судовому процесі. При цьому апеляційним судом встановлено, що перевірка податковим органом на підтвердження суми бюджетного відшкодування не проводилася, відповідна довідка про підтвердження суми бюджетного відшкодування, в тому числі на дати поставки податкових векселів органу митного контролю не складалась.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо підстав задоволення позову, однак, не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

За відсутності юридичних фактів, з якими норми абзаців шостого та сьомого пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР повязують право платника податку на погашення податкового векселя, а саме: сплати податку за податковим векселем до бюджету, підтвердження суми бюджетного відшкодування, достатньої для погашення податкового векселя, податковим органом на дату подання податкового векселя митному органу - відсутні законні підстави для висновку про погашення позивачем податкових векселів другої категорії, як і відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008.

В позові про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.05.2007 № 0001902305/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є. Маринчак

підписТ.М.Шипуліна