Постанова № 10303666, 01.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11278/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир»про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Орієнтир»про стягнення заборгованості. Обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідач не виконує вимоги чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»та не виплачує заборгованість по сплаті збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 107459 грн. 17 коп.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2009 року у задоволені позову відмовлено.

На зазначену постанову суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з огляду на таке.

Згідно з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що даним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи в суді відсутні правові підстави для підтвердження заборгованості у товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир»по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Орієнтир»є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі по тексту Закон №400/97-ВР) та ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV).

Статтею 19 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі по тексту Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до 4.1, 4.2 Інструкції та ст. 4 Закону №400/97-ВР.

Відповідно до ст. 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Пунктом 8.1 Інструкції встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені п. 5.1 п. 5.2, п. 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Законів України «Про здійснення контролю за сплатою збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та збору на обовязкове соціальне страхування»від 21 травня 1999 року №700-XIV, «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III, «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV головним спеціалістом відділу аудиту управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту УПФУ) Гейко О.В. проведена позапланова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати ТОВ «Орієнтир»внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2009 року. За результатами даної перевірки складено акт від 16 березня 2009 року №38/03, яким встановлено суму простроченої заборгованості ТОВ «Орієнтир» із страхових внесків (зборів) в розмірі 107459 грн. 17 коп.

У звязку з цим, 18 березня 2009 року УПФУ направлено на адресу відповідача вимогу від 18 березня 2009 року №Ю-365, згідно з якою загальна сума боргу платника страхових внесків становить 107459 грн. 17 коп. 06 квітня 2009 року зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням №360850.

Відповідно до пункту 3 ст. 106 Закону №1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобовязаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач 14 квітня 2009 року звертався до УПФУ із заявою про узгодження вимоги №Ю-365 від 18 березня 2009 року, в якій просив скасувати вимогу. Рішенням УПФУ від 28 квітня 2009 року №6221/08 дану заяву залишено без задоволення, а вимогу без змін. 15 травня 2009 року відповідач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - ГУПФУ) зі скаргою, в якій просив скасувати рішення УПФУ №6221/08 та вимогу про сплату боргу №Ю-365.

Відповідно до п. 2.4. Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за №81/8680 (далі по тексту Порядок) за результатами розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки територіальний орган Пенсійного фонду зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та повідомити про нього особу, що подала заяву.

Згідно з п. 2.5 Порядку передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду приймає одне з таких рішень:

- про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги;

- про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.

Пунктом 6.2. Порядку встановлено, що рішення про результати розгляду скарги та/або заяви страхувальника, оформляється відповідно до вимог законодавства про мови (додаток 8). Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу Пенсійного фонду, який розглядав скаргу та/або заяву.

У вступній частині рішення зазначаються: повне найменування особи, яка подала скаргу та/або заяву, прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності, посадової особи скаржника; відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги та/або заяви; відомості про предмет оскарження, якого стосується скарга та/або заява; дата прийняття скарги та/або заяви до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції). Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги та/або заяви, дату і номер вимоги про сплату недоїмки або оскаржуваного рішення, посаду, прізвище та ініціали керівника органу Пенсійного фонду (або його заступника), який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання особи, яка подала скаргу та/або заяву. У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та/або заяви та докази, на яких ґрунтуються висновки посадової особи органу Пенсійного фонду, яка розглядала скаргу та/або заяву, а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу та/або заяву. Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги та/або заяви або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі та/або заяві.

З аналізу тексту рішення ГУПФУ від 10 червня 2009 року №12474/08 вбачається, що дане рішення не відповідає вимогам п. 2.4, п. 2.5, п. 6.2, отже колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду не приймається до уваги.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено позовні вимоги позивача. Натомість, відповідачем не підтверджено неправомірність винесення УПФУ вимоги від 18 березня 2009 року №Ю-365 та не надано доказів, які б підтверджували правильність нарахування та своєчасність сплати ТОВ «Орієнтир»страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, у звязку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2009 року скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладено, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир»(код ЄДРПОУ 21601175) на користь управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 107459 грн. 17 коп. (сто сім тисяч чотириста пятдесят девять гривень сімнадцять копійок) зарахувавши дані кошти на розрахунковий рахунок 2560830126 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869448.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:< Текст >