Постанова № 10303656, 29.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 13/1 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2010 р.

Справа № 13/1

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2009 р. у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Август-Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002842305/0 від 23.04.2008 року,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Август-Україна» (далі - Позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі Відповідач) про скасування рішення № 635 від 27.03.2009 року про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002842305/0 від 23.04.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2009 року позов було задоволено. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення № 0002842305/0 від 23.04.2008 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами Відповідача була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Україна» за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р, за результатами якої було складено акт № 158\1 -23-05-32304169 від 15.04.2008 р.

У вказаному акті перевірки було зафіксовано порушення п.5.1, ст.5., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5., Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94). А саме: Позивачем було занижено податок на прибуток в сумі 120 768.00 грн.. у тому числі: І кв. 2006р. - 14250,00 грн., II кв. 2006р. - 14250,00 грн., НІ кв. 2006р. - 14250.00 грн., IV кв2006р. - 14250,00 грн., І кв. 2007р. - 15750,00 грн., II кв. 2007р. - 26091.75 грн.. III кв. 2007р. - 21926,25 грн.

На підставі висновків, які зазначені в акті, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002842305/0 від 23.04.2008 року, яким було донараховано податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 120 768.00 грн.. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60 384,00 грн., усього сума податкового зобов'язання 181 152,00 грн.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону № 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вказаною нормою законодавець ставить обов`язковість підтвердження валових витрат первинною документацією, яка передбачена до вказаного виду послуг (товарів).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач уклав з суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, і ОСОБА_6, договори про надання послуг по проведенню маркетингових досліджень та збору інформації про ринок засобів захисту рослин. Згідно з умовами вказаних договорів для кожного і підприємців визначена територія збору інформації та проведення досліджень.

Відповідно до договорів виконавці повинні проводити маркетингові дослідження та надавати інформаційні послуги за наступними напрямками: можливості, економічна ефективність та перспективи ведення позивачем комерційних операцій в регіоні серед споживачів, що здійснюють господарську діяльність; розрахунки цін, відомості про їх динаміку за весняний та осінній періоди, ступінь розвитку ринкової інфраструктури регіону, попит на продукцію, перспективи його розширення, доведення до потенційних споживачів необхідної інформації про товари та послуги, які реалізує позивач.

На підставі актів виконаних робіт по зазначених договорах позивач відніс до складу валових витрат за 1 квартал 2006 року - 3 квартал 2007 року витрати на придбання інформаційних і маркетингових послуг в сумі 495 000,00 грн.

У відповідності до ч.1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проаналізувавши вказані акти виконаних робіт, які були надані Виконавцями на підтвердження обсягу виконаних робіт, колегія суддів звертає увагу на те, що вони не містять такого реквізиту як: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Відсутність вказаного реквізиту на первинних документах робить неможливим здійснення оцінку обсягу виконаних робіт та здійснення перевірки вказаного обсягу.

Тому, вказані акти виконаних робіт не можна вважати первинними документами, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, вказані суб`єкти підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є штатними працівниками Позивача, які працюють на посадах регіональних менеджерів.

Відповідно до посадових інструкцій регіонального менеджера до кола його обов'язків входять, зокрема, завдання щодо проведення комплексних досліджень та збору інформації стосовно ситуації на ринку засобів захисту рослин і ринку агропродукції, тобто ті завдання, для вирішення яких укладалась вищезазначені договори про маркетингові дослідження.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 і ОСОБА_6 надавали послуги, які передбачені їх посадовими інструкціями як для штатних працівників Позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає невірними висновки суду першої інстанції, що витрати, які підтверджені актами виконаних робіт, що складені Позивачем та суб`єктами підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 і ОСОБА_6 можуть бути віднесені до складу валових витрат.

У відповідності до п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів погоджується з розрахунком розміру штрафних санкцій, які застосовані до Позивача.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2009 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 05.07.2010 року