Ухвала суду № 10303462, 16.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року справа №2а-13643/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів : Юрченко В.П., Горбенко К.П.

при секретарі Чуріковій Я.О.

за участю :

представника позивача Курдюбової О.С., Хоруженко В.В.

представників відповідача Тищенко С.О., Полторацької Т.В., Крікорової К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 27 січня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-13643/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталінком»

до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Світ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, за наслідками перевірки фінансово - господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Світ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року складено акт перевірки № 3321/23-3/31349240 від 20.05.2009 р. , на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 р. № 0001242341/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 140777 грн. та застосовані штрафні санкції на підставі п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 53810,8 грн., у загальній сумі 194587,8 грн.

Позивач вважає, що ним правомірно віднесено до валових витрат вартість послуг зі зберігання товару, бо ця операція є самостійною господарською операцією, яка не залежить від обставин подальшого продажу цього товару третім особам, правовими наслідками виконання такої угоди є сам факт збереження товару. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить норми, яка б вимагала віднесення до складу валових витрат лише тих витрат з придбання товару, від продажу яких отриманий прибуток. База оподаткування податком на прибуток не залежить від вартості придбання матеріальних цінностей та визначається лише за договірною ціною. Крім того, ДПІ не врахований той факт, що позивач був вимушений продати товар за нижчою ціною, ніж планувало.

Вважає, що розробка проектно-технічної документації - це будь-яке заплановане створення або перетворення об'єкту у майбутньому, у даному випадку, це створення ніколи неіснуючого нестандартного обладнання. Ця документація не зареєстрована у відповідному органі і не може вважатися об'єктом інтелектуальної власності. За таких обставин, позивач правомірно відніс до складу валових витрат вартість послуг з розроблення такої документації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року позов задоволено, а саме :

скасовано податкові повідомлення - рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції від 04.06.2009 р. № 0001242341/0 та від 07.08.2009 р. № 0001242341/1 про нарахування податку на прибуток у сумі 140777 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 53810 грн. 80 коп., у загальній сумі 194587 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції не обґрунтував прийняту ним постанову, висновки вказані в цій постанові не відповідають обставинам справи.

Представники відповідача наполягали на скасуванні судового рішення першої інстанції.

Представники позивача наполягали на залишенні постанови суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

За наслідками перевірки фінансово - господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Світ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року складено акт перевірки № 3321/23-3/31349240 від 20.05.2009 р. «Про результати планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Світ», ЄДРПОУ 31349240 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року».

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 р. № 0001242341/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 140777 грн. та застосовані штрафні санкції на підставі п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 53810,8 грн., у загальній сумі 194587,8 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2009 року була здійснена заміна позивача Закритого акціонерного товариства «Світ» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталінком».

З акту перевірки вбачається, що підставою нарахування позивачеві податку на прибуток підприємств у сумі 140777 грн. стало наступне.

Під час проведення перевірки ДПІ встановлено порушення позивачем п. 1.32. статті 1, п. 5.1., п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.2. п. 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок якого відбулось заниження валового доходу у 2008 році у сумі 463110 грн., а саме : позивачем у 2 кварталі 2008 до складу валових витрат віднесено вартість послуг щодо відповідального зберігання товару у сумі 463110 грн., які не повязані з його господарською діяльністю.

Перевіркою встановлено придбання позивачем товару розєднувачів, які залишені ним на відповідальне зберігання. У подальшому позивач здійснив реалізацію розєднувачів, загальний фінансовий результат від проведеної операції є збитковим.

Позивачем за договором № 03.01.08 від 28.12.2007 року придбані розєднувачі РЗД-1-35/1000УЗ (надалі товар) у кількості 68 шт. на загальну суму 1157775 грн.

У звязку із відсутністю відповідних складських приміщень придбаний товар згідно договору зберігання № 28/12-хр від 28.12.2007 року переданий позивачем ТОВ «ТК «Вікос» на відповідальне зберігання. Передання роз'єднувачів на відповідальне зберігання підтверджується актами приймання від 03.01.2008 року, 21.10.2008 року, 17.11.2008 року. Вказаний договір виконаний сторонами, що підтверджується актом про надання послуг, платіжними дорученнями та податковими накладними.

Зазначений товар був реалізований позивачем ТОВ «Компанія «СКС-ІНФО» за договором купівлі-продажу № 2 від 06.08.2008 року на загальну суму 1161245,52 грн.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено п. п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 1.24. Закону передбачено, що відповідальне зберігання - це господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір № 28/12- хр від 28.12.2007 року повязаний з господарською діяльністю позивача та що включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг щодо відповідального зберігання товару є правомірним.

Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем 5.3.2. п. 5.3. статті 5, п. п. 8.2.1. п. 8.2. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищення валових витрат у 2008 р. у сумі 100000 грн., а саме: позивачем у 3 кварталі 2008 року до складу валових витрат неправомірно віднесені витрати на придбання технічної документації на обладнання, які підлягають амортизації у сумі 100000 грн., які позивач повинен був віднести на збільшення первісної вартості придбаного обладнання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем укладений договір з ВАТ «Камет» № 16790 від 22.02.2008 року.

За вказаним договором на підставі накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 176 від 28.05.2008 року, 196 від 05.06.2008 року, 287 від 10.10.2008 року позивачем отримане обладнання ділянки точного лиття по газифіцируємим моделям (ЛГМ) по виробництву відливок для високовольтних ізоляторів, а саме : рольганг привідний, теліжка трансбордерна, ванна підвспінювання пінополістиролу та опоки.

12.02.2008 року позивачем був укладений договір № 11789 з ВАТ «Камет» - виконавець, згідно якого виконавець зобов'язаний розробити проектно-технічну документацію організації дільниці точного лиття по газифіцируємим моделям (ЛГМ) по виробництву відливок для високовольтних ізоляторів, яка містить в собі: розробку робочого проекту дільниці ЛГМ; розробку експлуатаційно-технологічної документації на обладнання дільниці ЛГМ і технічної документації на допоміжне нестандартне обладнання, яке виготовляється замовником.

За вказаним договором ВАТ «Камет» зобов'язання виконані, що підтверджується актом здачі-прийому робіт № 233 від 11.07.2008 року, актами прийому - передачі технічної документації та програмного продукту від 25.03.2008 року, 28.05.2008 року, 05.06.2008 року, 28.07.2008 року, за виконанні роботи позивачем були сплачені грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 25.02.2008 року, позивачу ВАТ «Камет» була видана податкова накладна № 482 від 25.02.2008 року.

У відповідності до акту здачі - прийому робіт від 11.07.2008 року № 233 позивачем отримані роботи по етапу 2 договору № 11789 від 12.02.2008 року щодо розроблення експлуатаційно-технологічної документації на обладнання ділянки ЛГМ та технічної документації на допоміжне нестандартне обладнання, яке виготовляється замовником.

Згідно листа ВАТ «Камет» від 14.11.2008 року № 31-224 придбане обладнання відноситься до розряду стандартного обладнання, а також, що зазначена проектно - технічна документація передбачала виготовлення нестандартного обладнання, але виготовлення нестандартного обладнання виявилося недоцільне.

Перевіркою встановлено, що позивачу на підставі актів прийому-передачі програмного продукту та технічної документації переданий програмний продукт. Відповідно до умов договору може допускатися доробка програмного продукту, тому 28.07.2008 року актом № 249 передано остаточну проектно-технічну документацію та складено акт здачі - прийому робіт № 233 від 11.07.2008 року по договору від 12.02.2008 року № 11789, відповідно до якого виконавцем виконані наступні роботи по етапу 2 вказаного договору, а саме: «розробка експлуатаційно-технологічної документації на обладнання ділянки ЛГМ та технічної документації на допоміжне нестандартне обладнання, яке виготовляється замовником, відповідно до договору № 11789 від 12.02.2008 року». Роботи виконані у повному обсязі та вартість робіт становить 100000 грн., ПДВ 20000 грн., всього на суму 120000 грн. ДПІ зазначає, що технічна документація розроблена виключно на нестандартне обладнання, яке виготовляється замовником та без неї обладнання не може бути зібрано, введене в експлуатацію для використання у запланованих цілях, витрати на придбання технічної документації повинні збільшувати первісну вартість придбаного обладнання, а не включатися до складу валових витрат відповідного податкового періоду.

Згідно п. п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

У відповідності до п. п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпунктом 5.4.2. п. 5.4. ст. 5 Закону передбачено, що до валових витрат включаються, зокрема, витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що укладений договір зберігання товару та включення витрат на придбання технічної документації на обладнання правомірно позивачем віднесено до складу валових витрат, оскільки це повязано з господарською діяльністю товариства, а тому неправомірність нарахування позивачеві податку на прибуток у сумі 140777 грн. призводить до неправомірності застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у сумі 53810 грн. 80 коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі № 2а-13643/09/0570 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 21.06.2010 року.

Головуючий

Судді