Постанова № 10303429, 08.07.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2010 р. Справа № 35/129-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача – Вартік О.В. –дов.,

відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 1077Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 р. у справі № 35/129-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна», м. Київ

до Приватної фірми «Кібела», м. Мерефа Харківського району Харківської області

про стягнення 19 710,86 грн.,

встановила:

Позивач, ТОВ «Компанія Май Україна», у квітні 2009 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 19710,86 грн., з яких: 18 393,64 грн. заборгованості за договором та 1317,22 грн. пені, а також понесених позивачем судових витрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 01.08.2008 р. № 8/П.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року у справі № 35/129-09 (суддя Пелипенко Н.М.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2010 року по справі № 35/129-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені обставини справи.

Так, як стверджує позивач, судом першої інстанції зроблені невірні висновки щодо відсутності заборгованості за договором, оскільки така заборгованість підтверджена також актом звірки між сторонами. Зазначені ж судом суми платежів відповідачем здійснювалися в рахунок погашення попередніх поставок.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вказує, що поставка товару по спірній накладній здійснена поза межами договору № 8/П, оскільки в такій накладній відсутнє посилання на номер та дату спірного договору. Також, відповідач вказує, що після отримання товару за цією накладною ним здійснена оплата коштів у розмірі, який перевищує суму поставки, а відтак, судом першої інстанції зроблені вірні висновки про відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем.

06.07.2010 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване перебуванням представника відповідача у тарифній відпустці та необхідністю надання суду додаткових пояснень і доказів.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки чинне законодавство не обмежує відповідача у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді, крім того, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою.

До того ж, колегія суддів враховує і те, що через неналежне виконання представниками сторін (в тому числі і відповідача) своїх зобов'язань, справа у суді апеляційної інстанції розглядається вже майже три місяці, а в суді першої інстанції розгляд справи розпочато ще у квітні 2009 р. та закінчено у лютому 2010 р. Таким чином, враховуючи закінчення передбачених законом процесуальних строків розгляду справи, колегія суддів не вбачає можливості відкладення розгляду справи.

Представником позивача в судове засідання 07.07.2010 р. надано витребувані судом документи на підтвердження всіх поставок та оплат в межах строку дії спірного договору, та інші докази.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо оплати отриманої продукції, у нього виник борг у розмірі 18393,64 грн. (залишок неоплаченої продукції по накладній № МУ-009445 від 17.11.2008 р. –остання поставка), на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 1317,22 грн. за період з 18.12.2008 р. по 06.04.2009 р. (за 109 днів).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем надано докази оплати товару на суму, яка перевищує суму стягнення, а відтак, судом зроблені висновки, що вартість отриманого товару відповідачем повністю оплачена.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки, як встановлено із матеріалів справи, заявлена позивачем сума боргу підтверджується належними доказами, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 08.01.2008 р. між сторонами по справі було укладено договір поставки № 8/П, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар, кількість та асортимент якого вказується в накладній, що складена на підставі замовлення відповідача (т. 1 а.с. 10-18).

П. 2.1 договору сторони передбачили оформлення замовлення будь-яким способом, що прийнятний для відповідача.

П. 5.3 договору сторони передбачили, що відповідач здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу –30 календарних днів.

П. 7.2 договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасну оплату товару –стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Матеріали справи свідчать що позивачем до стягнення заявлено 18393,64 грн. (залишок неоплаченої продукції по накладній № МУ-009445 від 17.11.2008 р. на суму поставки 27341,96 грн. –остання поставка –т. 1 а.с.19), на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 1317,22 грн. за період з 18.12.2008 р. по 06.04.2009 р. (за 109 днів –т. 1 а.с. 4).

Відповідну суму боргу позивач підтверджував також актом звірки від 31.12.2008 р., який підписаний обома сторонами (т. 1 а.с. 21).

Під час апеляційного провадження у справі колегією суддів було встановлено, що в період дії спірного договору позивачем на адресу відповідача було поставлено товару на загальну суму 224 893,64 грн., з яких відповідачем оплачено 206 500,00 грн. На підтвердження всіх поставок та оплат позивачем надано видаткові накладні, які містять відмітку відповідача про прийняття товару, та банківські виписки про оплату (т. 2 а.с. 55-93).

Отже, залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 18393,64 грн. (що є залишком неоплаченої продукції по накладній № МУ-009445 від 17.11.2008 р. на суму поставки 27 341,96 грн. –остання поставка –т. 1 а.с.19), на яку позивачем обґрунтовано нараховано пеню у розмірі 1 317,22 грн. за період з 18.12.2008 р. по 06.04.2009 р. (за 109 днів –т. 1 а.с. 4).

За таких обставин та з урахуванням положень ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 546, 551, 611, 629 ЦК України, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та пені є такими, що підтверджені належними доказами, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що ж стосується заперечень відповідача щодо того, що поставка товару здійснювалась не у межах спірного договору, відповідне спростовується матеріалами справи, оскільки поставка спірного товару здійснена в межах строку дії такого договору, позивач своєю довідкою (т. 2 а.с. 34) підтвердив відсутність інших договірних стосунків між сторонами, а відповідач зворотного не довів. Крім того, як вбачається із банківських виписок, відповідач сам визнавав факт отримання товару в межах спірного договору, оскільки, здійснюючи часткову оплату коштів, посилався саме на договір № 8/П.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що договором не передбачено обов’язкової письмової форми заявок, умовами договору оплата товару не поставлена в залежність від факту передання чи не передання товаросупроводжувальних документів згідно з п. 2.7 договору, в силу ст.181 ГК України сторони за договором здійснили фактичні дії на його виконання, а тому посилання відповідача на відсутність заявок, неотримання ним товаросупроводжувальних документів та на неукладеність договору є безпідставними та не приймаються колегією суддів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 3, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

постановила:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року у справі № 35/129-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми «Кібела»(62472, Харківська область Харківський район м. Мерефа вул. Дніпропетровська, 283 Код 30035446 п/рахунок 26007026814305 у відділенні № 2 ВАТ «Укрексімбанк»філії м. Харкова МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна» (04074. м. Київ вул. Замковецька, 5 Код 35442324 р/рахунок 26003020003996 у філії УніКредитБанк ТзОВ у м. Києві МФО 300744) 18 393,64 грн. боргу, 1 317,22 грн. пені, 197,11 грн. витрат на оплату держмита за подання позову, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 98,56 грн. витрат на оплату держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Погребняк В. Я.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Шевель О. В.