Постанова № 10303348, 08.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2010 року Справа № 8/39-10(32/228-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л. О. (доповідач);

суддів: Бахмат Р. М, Євстигнеєва О. С.

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 15.06.2010 року:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.10.09, представник;

від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Приватна транспортна фірма Україна-2”, с. Валове на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2010 року у справі № 8/39-10(32/228-09)

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг

до відповідача: Приватного підприємства “Приватна транспортна фірма Україна-2”, с. Волове

про стягнення заборгованості за договором суборенди від 01.12.2007р. у розмірі 51216,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Субєкт підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Кривий Ріг звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства “Приватна транспортна фірма Україна-2”, с. Волове про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 51216,00грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2010 року у справі № 8/39-10(32/228-09) (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 51216,00 грн. основного боргу, 512,16 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2010 року у справі № 8/39-10(32/228-09) скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що він не мав і не має ніякої заборгованості перед позивачем з суборендної плати, а тому, позовні вимоги є безпідставними. Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що на його адресу не надходив лист відповідача від 12.01.2008 року, та що у цьому листі відповідач просить розірвати договір, а не заявляє вимогу про відмову від договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2010 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 15.06.2010 року.

15.06.2010 року у судовому засіданні оголошено перерву на 08.07.2010 року.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення з відповідною відміткою, яка підтверджує, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства “Приватна транспортна фірма Україна-2”, с. Валове він був повідомлений належним чином та беручи до уваги те, що неявка відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

01 грудня 2007 р. між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 суборендодавець та приватним підприємством “Приватна транспортна фірма Україна-2”- суборендар був укладений договір оренди, відповідно до якого суборендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове володіння обєкт суборенди, що складається з виробничої площадки та виробничого приміщення, що розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 26.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що суборендна плата обєкта суборенди нараховується в наступних розмірах:

-Експлуатаційний майданчик, який знаходиться поза зоною дії крану 3,00 грн. за 1 кв. м. в місяць без урахування ПДВ

-виробниче приміщення 15,00 грн. за 1 кв. м. в місяць без урахування ПДВ

Суборендна плата сплачується за місяць попередній звітному місяцю в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок суборендодавця на підставі виставлених рахунків з моменту підписання акту прийому-передачі суборенди.

За актами приймання-передачі виробничих площ від 01.12.2007 року суборендодавець передав, а суборендар прийняв орендоване майно.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем зобовязань за договором оренди щодо своєчасної сплати орендної плати просив стягнути з відповідача суму боргу 51216,00 грн.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Питання дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін врегулюванні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, якою встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору майна в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що суборендар має право відмовитися від виконання договору, попередивши суборендодавця за місяць до припинення виконання зобовязання за договором.

14 січня 2008 року відповідач направив позивачу листа №1, в якому просив суборендодавця достроково, станом на 01.03.2008 року, розірвати договір суборенди виробничих приміщень по вул. Окружна, 26 в м. Кривому Розі, який колегією суддів розцінюється як відмова від договору.

Докази направлення зазначеного листа надані суду.

Зазначаючи в рішенні про ненадання доказів розірвання або припинення спірного договору, суд першої інстанції помилково послався на п. 4.2, 4.3 договору від 01.12.2007 року, якими врегульовані питання внесення змін до договору, в той час, як йдеться про відмову від договору.

З огляду на викладене договір від 01.12.2007 року є розірваним 01.03.2008 року.

Зобовязання за договором щодо сплати орендної плати за січень, лютий 2008 року відповідачем виконано.

Оскільки в силу ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків, з розірванням договору права та обовязки його учасників (сторін) припиняються.

З урахуванням наведеного у господарського суду були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача орендної плати за березень-грудень 2008 року.

Враховуючи викладене, рішення прийнято місцевим господарським судом за неповністю дослідженими обставинами справи, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Приватна транспортна фірма Україна-2”, с. Валове задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2010 року у справі № 8/39-10(32/228-09) скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг(АДРЕСА_1, 50007, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “Приватна транспортна фірма Україна-2”, с. Волове (с. Валове, Криворізький район, Дніпропетровська обл., 53050, код ЄДРПОУ 24433502) 257 грн. державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р.М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв