ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2010 року Справа № 39/208-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Павловського П.П.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
за участю представників:
від позивача-1: Легенченко І.С. представник, посвідчення №49 від 17.11.08;
від позивача-2: Алєксєєнко А.І представник, довіреність №б/н від 27.05.10;
від відповідача: Петушков І.С. представник, довіреність №02/1/17 від 05.03.10;
Прокурор у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, апеляційної скарги Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ;
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року;
у справі № 39/208-09;
за позовом, Прокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі позивачів:
позивача-1, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ;
позивача-2, Комунального виробничого житлово-ремонтно експлуатаційного підприємства Жовтневого району, місто Дніпропетровськ;
до відповідача, Приватного підприємства “Созидатель 2000”, місто Дніпропетровськ;
про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 271925,14 гривень.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства “Созидатель 2000”, місто Дніпропетровськ;
до відповідача-1, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ;
до відповідача-2, Комунального виробничого житлово-ремонтно експлуатаційного підприємства Жовтневого району місто Дніпропетровськ;
про визнання частково недійсними договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста та додаткової угоди.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор міста Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом, в інтересах держави позивача-1, в особі Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, позивача-2, комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району міста Дніпропетровська в якому просить суд стягнути з відповідача, Приватного підприємства “Созидатель 2000” на користь Позивача-1 –52017,96 гривень заборгованості по орендній платі, та 15678,97 гривень пені, на користь Позивача-2 –204228,21 гривень заборгованості по орендній платі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов’язання за договором оренди нерухомого майна № 267-УКВ/08 від 11 лютого 2008 року, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, стосовно оплати орендної плати.
В ході розгляду справи відповідач ПП “Созидатель 2000” звернувся до господарського суду з зустрічним позовом в якому просить суд:
визнати договір оренди нерухомого майна №267 - УКВ/08 від 11 лютого 2008 року, що належить до комунальної власності територіальної громади міста - недійсним в частині площі нежитлового приміщення та вартості згідно незалежної оцінки.
Вважати площу нежитлового приміщення, що надається в оренду - 259,6 м2, а вартість нежитлового приміщення, що передається в оренду згідно з незалежною оцінкою становить 1632364,8 гривень без ПДВ, що перебуває на балансі KB ЖРЕП Жовтневого району міста Дніпропетровська;
визнати додаткову угоду від 21 січня 2009 року до вищевказаного договору оренди нерухомого майна, недійсною в частині площі нежитлового приміщення та вартості згідно незалежної оцінки.
Вважати площу нежитлового приміщення, що надається в оренду - 259,6 м2, а вартість нежитлового приміщення, що передається в оренду згідно з незалежною оцінкою 2598596 гривень без ПДВ, що перебуває на балансі КВ ЖРЕП Жовтневого району міста Дніпропетровська.
Позовні вимоги мотивовані тим, що орендодавець, позивач-1, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради фактично передав не 330,8 м2, а 259,6 м2.
Різницю між даними площами складає площа тамбуру на першому поверсі та площа сходових кліток на першому, другому та третьому поверхах будівлі.
Відповідно до правовстановлювальних документів вищевказані спірні приміщення, тамбур та сходові клітки, знаходяться в загальному користуванні.
У зв’язку з цим орендар, відповідач, ПП “Созидатель 2000” на протязі дії договору оренди та додаткової угоди до нього надмірно сплачував на користь орендодавця, позивача-1, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради орендну плату за 71,2 м2.
Рішенням господарського суду у справі №39/208-09 від 11 лютого 2010 року (суддя Ліпинський О.В.) в частин позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення з ПП “Созидатель 2000” суми 74893,27 гривень основного боргу та 2932,13 гривень пені, провадження у справі припинено.
В решті первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов Приватного підприємства „Созидатель 2000" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 267-УКВ/08 від 11.02.2008 року та додаткову угоду до нього від 21.01.2009 року в частині площі орендованого нежитлового приміщення, та його вартості згідно незалежної оцінки, зокрема щодо включення до неї тамбура на першому поверсі та сходових клітин на першому, другому та третьому поверхах будівлі за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 82.
Судові витрати у справі покладено на позивача ПП “Созидатель 2000”.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що позивачем-1, Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, не надано доказів в підтвердження існування в нього права власності, на приміщення тамбура на першому поверсі та сходові клітини на першому, другому та третьому поверхах будівлі, що розташовані за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 82, у зв’язку з чим, останнім не доведено його право на передачу зазначених приміщень в оренду за спірним договором.
Позивач-1 не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.
Позивач-1 просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що згідно з роз’ясненнями Фонду державного майна України, якщо в оренду передається цілий поверх або група кімнат і місцями загального користування користується виключно орендар, то їх площу можна включати до об’єкта оренди.
В такому випадку визначається єдина річна орендна ставка за весь об’єкт оренди.
Оскільки орендар використовує три цілих поверхи та має окремий вхід то позивач-1 вважає, що відповідач повинен платити орендну плату за всю площу надану в оренду відповідно до укладеного договору.
На апеляційну скаргу відповідач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, первісний позов задовольнити в повному обсязі, в зустрічному позові відмовити повністю.
Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що
відповідно до пункту 2 рішення Дніпропетровської міської ради №41/11, від 21 березня 2007 року, “Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста”, комітет комунальної власності міської ради визначений єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради №27/14, від 25 квітня 2007 року, найменування комітету комунальної власності міської ради було змінено на управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.
11 лютого 2008 року між позивачем-1, Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, орендодавцем, та відповідачем,
ПП “Созидатель 2000”, орендарем, був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 267-УКВ/08.
Згідно умов зазнаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення площею 330,8 м2, яке розташовано в будівлі за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 82, на 1-3 поверхах триповерхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 2080090 гривень без ПДВ, що перебуває на балансі позивача-2, Комунального виробничого житлово-ремонтно експлуатаційного підприємства Жовтневого району, міста Дніпропетровська.
Згідно акта приймання-передачі від 11 лютого 2008 року позивач-1 передав, а відповідач прийняв об’єкт оренди - приміщення площею 330,8 м2.
Відповідно до пункту 3.5 договору оренди №267-УКВ/08 орендар, ПП “Созидатель 2000”, зобов’язався щомісяця перераховувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 3.2 укладеного договору орендна плата коригується на індекс інфляції.
З моменту підписання до договору додаткової угоди від 22 січня 2009 року, орендар зобов’язувався сплачувати 50% орендної плати до загального фонду міського бюджету міста Дніпропетровська, та 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача - комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району.
Відповідач своїх зобов’язань за договором оренди майна, не виконав і орендна плата у визначені даним договором терміни до міського бюджету у повному обсязі сплачена не була.
Після отримання листа претензії на невиконання договору відповідач надав для погодження з позивачем-1, управлінням комунальної власності міської ради акт приймання-передачі від 30 квітня 2009 року, підписаний орендарем та балансоутримувачем, за яким відповідач повернув, а балансоутримувач прийняв об’єкт оренди, для розірвання укладеного договору оренди.
Таким чином після погодження акту приймання-передачі на підставі частини 2 статті 795 Цивільного Кодексу України та пунктів 2.6, 11.1 вказаного договору, укладений договір оренди припинив свою дію за погодженням сторін.
Судова колегія не погоджується з висновком господарського про відмову в задоволені первісного позову та задоволені зустрічного позову.
Оскільки як було встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи відповідач своїх зобов’язань за договором оренди майна, від 11 лютого 2008 року №267-УКВ/08, не виконав і орендна плата у визначені даним договором терміни до міського бюджету у повному обсязі сплачена не була.
Відповідно до частини 2 статті 188 ГК України 6 квітня 2009 року
позивач-1, управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради надіслав, відповідачу лист - претензію №7/3-670 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі, пеню, а також запропонувало з’явитися для розірвання спірного договору оренди у випадку несплати заборгованості по орендній платі, пені у повному обсязі до визначеної у вказаному листі дати.
Але як було встановлено господарським судом після отримання листа претензії на невиконання договору відповідач надав для погодження з позивачем-1, управлінням комунальної власності міської ради акт приймання-передачі від 30 квітня 2009 року, підписаний орендарем та балансоутримувачем, за яким відповідач повернув, а балансоутримувач прийняв об’єкт оренди, для розірвання укладеного договору оренди.
Таким чином на підставі частини 2 статті 795 ЦК України та пунктів 2.6, 11.1 укладеного договору, після погодження акту приймання-передачі, спірний договір оренди припинив свою дію за погодженням сторін.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’я-зання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, за не виконання зобов’язань за договором оренди сторони несуть відповідальність встановлену законодавчими актами України та договором.
Тому судова колегія вважає за необхідне позовні вимоги задовольнить, стягнувши з відповідача на користь позивачів грошову заборгованість.
Стосовно посилання відповідача на те, що позивачем-1, Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, не надано доказів в підтвердження існування в нього права власності, на приміщення тамбура на першому поверсі та сходові клітини на першому, другому та третьому поверхах будівлі, у зв’язку з чим, останнім не доведено його право на передачу зазначених приміщень в оренду за спірним договором.
Судова колегія погоджується з висновком позивача-1, про те, що відповідно до роз’яснень Фонду державного майна України, випливає, якщо в оренду передається цілий поверх або група кімнат і місцями загального користування користується виключно орендар, то їх площу можна включати до об’єкта оренди.
В такому випадку визначається єдина річна орендна ставка за весь об’єкт оренди.
Як було встановлено у судовому засіданні в даному випадку орендар використовує три цілих поверхи та має окремий вхід.
Крім того договір оренди був укладений на 330,8 м2 з урахуванням всього приміщення з умовами якого відповідач погодився підписавши його.
До матеріалів справи відповідач надав платіжні доручення про перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості.
Судова колегія вважає за необхідним врахувати оплачені кошти.
У зв’язку з чим загальна сума боргу повинна бути зменшена на оплачену суму, а саме:
до загального фонду міського бюджету 15678,96 –2932,13 гривень = 12746,84 гривень.
до комунально-виробничо житлового підприємства Жовтневого району міста Дніпропетровська 204228,21 гривень –14893,27 гривень = 189334,94 гривень;
Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково, в задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, апеляційної скарги Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ, задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року у справі № 39/208-09, скасувати.
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
стягнути з відповідача, Приватного підприємства “Созидатель 2000” (вулиця Плеханова, будинок №24, кімната 37, місто Дніпропетровськ, 49000, Ідентифікаційний номер 30669942, свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО №401383 від 9 грудня 1999 року, р/р: 26004015011324 в ДФ “Укрексімбанк”) до загального фонду міського бюджету (Отримувач: Управління державного казначейства в Жовтневому районі, міста Дніпропетровська, код ЗКПО 24246786, р/р 33211871700005, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 22080401) заборгованість по орендній платі у сумі 52017,96 гривень та пені у сумі 12746,84 гривень.
стягнути з відповідача, Приватного підприємства “Созидатель 2000” (вулиця Плеханова, будинок №24, кімната 37, місто Дніпропетровськ, 49000, Ідентифікаційний номер 30669942, свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО №401383 від 9 грудня 1999 року, р/р: 26004015011324 в ДФ “Укрексімбанк”) на користь Комунального виробничого житлово-ремонтно експлуатаційного підприємства Жовтневого району (вулиця Набережна Перемоги, будинок №82, місто Дніпропетровськ, 49000, р/р 26000091207211 у Дніпропетровській обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 305017, ЄДРПОУ 05451351) заборгованість по орендній платі у сумі 189334,94 гривень;
судові витрати покласти на відповідача.
Видати накази.
В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Судді В.В. Швець
О.В. Чус
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко
Судове рішення № 10303341, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 07.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 39/208-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: