Рішення № 10303283, 06.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 64/141-10

вх. № 3123/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поєдинцев Є.В. за довіреністю від 01.02.2010р.; відповідача - Челік О.С. за довіреністю від 12.05.2010р.;

розглянувши справу за позовом Об"єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав", м. Київ;

до Приватного підприємства "Три А", м. Харків;

про стягнення 38137,14 грн.

та зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Три А", м. Харків; до Об"єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав", м. Київ;

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Об"єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. б/н від 31.03.2010р.), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Три А" основний борг в сумі 25200,00 грн.;7167,00 грн. інфляційних витрат; 3 % річних в сумі 1163,08грн., пеню в сумі 4607,06грн. та судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов договору №Х/02/06/08 від 01.06.2008р. укладеного між сторонами та додатку №1 до нього, не сплачував позивачу щомісячну винагороду за публічне виконання фонограм.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

19 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області супровідним листом (вх.№8808) документи на виконання ухвали суду від 06.04.2010р.

13 травня 2010 року відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області клопотання (вх. №9274), в якому просить суд відкласти розгляд справи, для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року розгляд справи було відкладено на 01 червня 2010 року.

31 травня 2010 року відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву (вх. №12079), в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те що позивачем пропущений строк позовної давності, вказуючи на те, що позивач про порушення його прав дізнався 06.10.2006р., отже перебіг строку розпочався 07.10.2006р. Разом з відзивом відповідач надав документи для долучення до матеріалів справи.

21 червня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду зустрічний позов про визнання договору №Х/02/09/06 від 01.09.2006р. недійсним (вх.№13802), в якому просить суд визнати договір №Х/02/09/06 від 01.09.2006 року між Об"єднанням підприємств "Українська Ліга Музичних прав" з Приватним підприємством "Три А" недійсним з дати укладення; судові витрати покласти на Об"єднання підприємств "Українська Ліга Музичних прав". Разом з зустрічним позовом були надані документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 06 липня 2010 року та прийнято до розгляду зустрічний позов Приватного підприємства "Три А".

05 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові, зустрічний позов просить задовольнити. Разом із письмовими поясненнями відповідач надав документи для долучення до матерілів справи.

06 липня 2010 року позивач надав відзив на зустрічний позов, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в зустрічному позові.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, підтримав зустрічні позовні вимоги повністю.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Первісні позовні вимоги грунтуються на наступному.

01 вересня 2006 року між Об"єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (позивач) та Приватним підприємством "Три А" (відповідач) був укладений договір №Х/02/09/06 з Додатком №1 до нього, відповідно п.1.1. якого Ліга (позивач) видає Компанії (відповідач) дозвіл на публічне виконання фонограм, а також зафіксованих у них творів та їх виконань у закладах, вказаних у Додатку №1 до договору. Відповідно до п.1.2. договору, відповідач зобов"язався виплачувати позивачу винагороду за публічне виконання фонограм.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що він є укладеним на строк до 31.12.2006р., однак у випадку, якщо жодна зі сторін цього договору протягом місяця до настання зазначеної дати не повідомить у письмовій формі іншу сторону про його розірвання, тоді договір вважається пролонгованим ще на один рік й так далі. Таким чином, зважаючи на те, що відповідні письмові повідомлення відсутні й сторони не надали доказів, що такі повідомлення були, договір є пролонгованим до 31.12.2010 року.

Згідно додатку №1 до договору, на період з 01.09.2006р. розмір щомісячної винагороди, що підлягає до сплати відповідачем, становить 700,00грн.

Відповідно до п.2.2.1. договору, відповідач зобов"язаний сплачувати винагороду на розрахунковий рахунок позивача протягом п"яти днів від початку звітного місяця.

Зобов'язання із виплати винагороди на користь позивача відповідачем виконано не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 25200,00грн. (позивачем заявлено до стягнення заборгованість за три роки - 36 місяців).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 25200,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1163,08грн. та інфляційні у сумі 7167,00грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 3.2. договору №Х/02/09/06 від 01.09.2006р. встановлено, що у випадку порушення термінів оплати винагороди Компанією протягом 3-х місяців, Компанія зобов"язалась сплатити Лізі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4607,06 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у зустрічному позові обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір №Х/02/06/08 від 01.06.2008р. є недійсним з моменту його укладення на підставі того, що він укладений в порушення вимог чинного законодавства, оскільки був підписаний директором ПП "Три А" внаслідок введення його в оману й спонукання з боку представників відповідача.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, запрошення щодо укладення договору (або здійснити пропозицію), в порядку ст. 641 ЦК України, було розміщене на інтернет сторінці офіційного веб-сайту ОП "Українська ліга музичних прав" (www.musicliga.org), яке є відкритою інформацією для широкого кола осіб - власників закладів, що здійснюють використання фонограм. Також на сайті був розміщений типовий договір про виплату винагороди за використання фонограм, для ознайомлення, де визначені всі істотні умови договору. Із цією інформацією був ознайомлений відповідач перед підписанням договору.

З пояснень відповідача за зустрічним позовом вбачається, що позивачем за зустрічним позовом був підписаний спірний договір, який був направлений на адресу відповідача за зустрічним позовом для підписання вповноваженою на це особою з його сторони. Після цього підписаний договір також з боку відповідача за зустрічним позовом був вручений відповідачу. При цьому сторони корегувались вимогами ст. 627 ЦК України щодо свободи договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, результатом чого стало підписання спірного договору.

Згідно положень ст. 211 ЦК України, вказано, що місце вчинення дво-або багатостороннього правочину встановлюється відповідно до ст. 647 ЦК України. А відповідно до згаданої статті 647 ЦК України, щодо місця укладення договору, в ній визначено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором. Саме договором, за домовленістю сторін було встановлено місце укладення - місто Київ, оскільки це є адреса сторони за договором -юридичної особи ОП "Ліги музичних прав", де вона і знаходиться, що і було відображено у договорі. Отже доводи відповідача щодо того, що спірний договір був укладений із порушеннями його прав є безпідставними.

Посилання позивача за зустрічним позовом щодо завищення суми винагороди за договором також є цілком безпідставним, оскільки він вважає невідповідність цієї суми розмірам роялті, затвердженим Постановою КМУ від 18 січня 2003 р №71. Однак відповідачем був повідомлений про умови договору та підписав його.

Окрім того, згідно ч. 4 ст. 37 та ч. З ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", Кабінетом Міністрів України встановлюються умови виплати та визначаються саме мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних прав та порядок їх індексації.

Статтею 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", визначено, що авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України (Постановою КМУ від 18 січня 2003 року №72).

Також у цій статті вказано, що, зокрема, розмір та порядок виплати авторської винагороди встановлюється сторонами на підставі досягнутої угоди і що в результаті є укладеним договором. Саме це і було в добровільному порядку здійснене при укладанні спірного договору між позивачем та відповідачем.

Щодо посиланнь позивача за зустрічним позовом на те, що він жодного разу не підписував акти виконаних робіт, які передбачені Договором, посилання що відповідач за зустрічним позовом не виставляв рахунків на оплату, не вимагав оплати та не надсилав претензій, то вони спростовуються умовами Договору, а саме п. 2.2.1 договору, у якому вказано, що ПП "Три А" зобов'язалось не пізніше як за п'ять днів після завершення звітного місяця виплачувати ОП "Лізі музичних прав" винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок Ліги. Номер рахунку був зазначений у пункті 4 договору про реквізити сторін.

Приписами ст. 42 ГК України встановлено, що Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення првочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Натомість в даному разі позивач за зустічним позовом не довів наявності обставин з якими закон пов’язує можливість визнання угоди недійсною в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не обгрунтовані, не доведені матеріалами справи та такі, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за первісним позовом у даній справі покладаються на відповідача та судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом, суд покладає на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 204, 211, 215, 526, 530, 610, 611, 625, 647 Цивільного кодексу України, ст. 33, ч. 4 ст. 37 та ч. З ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Три А" (61128, м. Харків, пр. 50-років СРСР, 151-В, код ЄДРПОУ 32675764, р/р 26004010485900 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Об"єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав" (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28, код ЄДРПОУ 32309633, р/р 2600710748 в ВАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175) основний борг в сумі 25200,00 грн.;7167,00 грн. інфляційних витрат; 3 % річних в сумі 1163,08грн., пеню в сумі 4607,06грн., 381,37грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства "Три А" до Об"єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав" відмовити повністю.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення підписаний 09 липня 2010 року.