Рішення № 10303284, 07.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2010 р. Справа № 05/59-10

вх. № 1432/5-05

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Шлейко А.Б. (довіреність від 15.01.10 р.),

відповідача - Пересади Н.І. (довіреність від 25.02.10 р.),

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ Україна Лімітед" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" (м. Харків)

про стягнення 46002,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

За збільшеною позовною заявою позивач просить стягнути з ТОВ "Венттехсервіс" (61044, м. Харків, пр. Московський, 257. Р/р 26002016816460 у відділенні №2 філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618, код ЄДРПОУ 31060630) на користь ТОВ "СБМ Україна Лімітед" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, р/р 2600452240 в ПуАТ "СЕБ Банк" м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 35634814) основну заборгованість за договором №122/04/09 від 01.01.09 р. в сумі 43835,76 грн., 1229,69 грн. - пені, втрати від інфляції - 761,02 грн., 179,95 грн. - 3% річних, всього - 46002,42 грн., а також всі судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу - 12000,00 грн., держмито в розмірі 460,02 грн. та оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки №122/04/09 від 01.01.09 р.

Позивач надав клопотання, в якому просить долучити до справи додані документи згідно додатку.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач, в відзиві на позовну заяву, не визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі та просить в їх задоволенні відмовити позивачу в повному обсязі, посилаючись на порушення позивачем умов договору №122/04/09 від 01.01.09 р.

Відповідач в додаткових поясненнях по справі від 14.05.10 р. за №785/10-юр вказує, що належним виконанням ТОВ "Венттехсервіс" зобов’язання по оплаті товару вважатиметься перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "СБМ Україна Лімітед" протягом 14 календарних днів після здійснення продажу товару третім особам згідно п. 6.4 договору поставки №122/04/09 від 01.01.09 р., але товар на загальну суму 43836,00 грн. на даний час не реалізований ТОВ "Венттехсервіс", отже і строк оплати за вказаним договором не наступив, тому відсутнє порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача.

Також, відповідач в додаткових поясненнях по справі від 04.06.10 р. за №975/2010-юр вказує, що оскільки станом на 04.06.10 р. позивачем не здійснено жодних дій щодо проведення сумісно з відповідачем звірки залишку нереалізованого товару за договором поставки №122/04/09 від 01.01.09 р. і підписання відповідного акту, він залучив до проведення інвентаризації представника ІП "Малахіт", яке є орендодавцем площі складу, за результатами якої складений і підписаний інвентаризаційною комісією ТОВ "Венттехсервіс", матеріально-відповідальною особою та представником ІП "Малахіт", інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей на 04.06.10 р., який підтверджує, що товар на загальну суму 43836,00 грн. на даний час не реалізований ТОВ "Венттехсервіс", а отже і строк оплати за договором поставки №122/04/09 від 01.01.09 р. не наступив, тому на момент звернення позивача до суду, відсутнє порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача.

Відповідач надав копії видаткових накладних №1813 від 22.09.09 р. та №1814 від 22.09.09 р., а також довідку про знаходження в ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.09 р. сторонами був укладений договір поставки №122/04/09 (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язується в порядку і строки, встановлені даним договором, передати у власність покупцю (відповідачу) товар, в ухваленій кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Згідно п. 1.3 договору кількість і асортимент кожної партії постачаємого товару вказується в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яке є невід’ємною частиною даного договору. Накладні оформлюються на кожну партію постачаємого товару і мають силу специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 2.8 договору постачальник зобов’язаний здійснити поставку партії товару протягом семи календарних днів від дати узгодження сторонами замовлення.

Згідно п. 6.4 договору покупець здійснює оплату на умовах реалізації з оплатою один раз у 14 днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 79835,76 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних та довіреностей відповідача на отримання товару.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в загальній сумі 36000,00 грн., посилаючись на те, що решта товару на загальну суму 43836,00 грн. ще не реалізована. На підтвердження викладеного відповідач надав суду складений з представником ІП "Малахіт" інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей на 04.06.10 р., оскільки представник позивача не з’явився до відповідача для участі в інвентаризації залишків нереалізованого товару.

Таким чином, залишок нереалізованого товару становить 43836,00 грн., що дорівнює сумі заборгованості, яка обліковується у позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки сторонами в п. 6.4 договору встановлено, що оплата здійснюється за реалізований товар, а залишок товару на суму 43836,00 грн. ще не реалізований відповідачем, то строк оплати його не настав, а відтак відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій.

Позивач не надав суду доказів реалізації відповідачем товару на суму заборгованості або зміни сторонами умов оплати поставленого товару.

Посилання позивача на закінчення строку дії договору, встановленого пунктом 11.1 договору (31.12.09 р.), як на дату настання строку оплати нереалізованого товару, суд вважає безпідставним, оскільки ані діюче законодавство, ані договір не пов’язують закінчення строку дії договору з настанням строку виконання зобов’язань відповідачем по оплаті нереалізованого товару.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором №122/04/09 від 01.01.09 р. в сумі 43835,76 грн., пені в сумі 1229,69 грн., втрати від інфляції в сумі 761,02 грн., 3% річних в сумі 179,95 грн. необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, сплачених ФОП Довженко О.В. за договором від 26.01.10 р. в сумі 12000,00 грн., також не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки: по-перше, відповідач не є стороною за договором від 26.01.10 р.; по-друге, вони не є судовими витратами, так як не пов’язані з розглядом справи та сплачені фізичній особі-підприємцю, а не адвокату, як це передбачено статтею 44 ГПК України; по-третє, ці витрати не є збитками.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на позивача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 08.07.10 р.