Рішення № 10303260, 06.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2010 р.Справа № 17/42-746

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль

до відповідача: Професійно-технічного училища № 23 м. Скалат, м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області

За участю представників від:

позивача: Луків Р.М., юрисконсульт, доручення№ 01/10-2010 від 02.01.10р.;

відповідача: Колісник Р.М., головний бухгалтер, довіреність№ 158 від 07.06.10р.;

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", м. Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської області 23.04.2010р. з позовом до Професійно-технічного училища № 23 м. Скалат, м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, про стягнення 69583,63 грн. заборгованості згідно укладеного між сторонами договору на постачання і транспортування природного газу №20/д-01 від 01.01.09р., з яких: 64899,84 грн. основного боргу, 2477,00 грн. пені, 1844,09 грн. інфляційних нарахувань та 362,70 грн. –3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору на постачання і транспортування природного газу №20/д-01 від 01.01.09р. з доповненням №3 від 30.04.2009р. до нього; копіями актів прийому-передачі природного газу за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. включно; розрахунком заборгованості; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 20.05.2010р.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 08.06.2010р. у зв’язку з заявленим відповідачем клопотанням, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.06.2010р. у зв’язку з необхідністю подання сторонами доказів, спрямованих на всебічне, повне та об’єктивне вирішення даного господарського спору. У відповідності до ухвали голови господарського суду Тернопільської області від 22.06.2010р. розгляд справи відкладено на 06.07.2010р. у зв’язку з відпусткою судді та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 22.06.2010р.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву №01/1069 від 08.06.2010р. про уточнення суми позову, у відповідності до якої, посилаючись на часткову сплату боргу в сумі 40011,00 грн., борг Професійно-технічного училища № 23 м. Скалат станом на 07.06.2010р. складав 25149,89 грн. основного боргу 2477,00 грн. пені, 1844,09 грн. інфляційних нарахувань та 362,70 грн. –3% річних.

Окрім того, у відповідності до поданої 22.06.2010р. заяви №01/1164 від 22.06.2010р. (вх. №14136 (н)) позивач зазначив, що 15.06.2010р. Професійно-технічним училищем № 23 м. Скалат повністю погашено залишок заборгованості в сумі 25149,89 грн. за спожитий природний газ, у зв’язку з чим станом на 22.06.2010р. основний борг відповідача згідно договору на постачання і транспортування природного газу №20/д-01 від 01.01.09р. відсутній.

В решті позову позовні вимоги позивач підтримує.

Відповідачем в судовому засіданні також повідомлено про сплату основного боргу, на підтвердження чого суду, згідно листа №193 від 05.07.2010р., надано суду копії платіжних доручень №132 від 14.04.2010р. (на суму 41649,00 грн.), №197 від 13.05.2010р. (на суму 1445,47 грн.), №207 від 13.05.2010р. (на суму 910,05 грн.), №196 від 13.05.2010р. (на суму 37665,48 грн.), №247 від 14.06.2010р. (на суму 10890,00 грн.), №248 від 14.06.2010р. (на суму 14259,89 грн.).

Окрім того, у відзиві на позов №157 від 07.06.2010р. училище позовні вимоги щодо нарахованих штрафних санкцій не визнає з огляду на статус відповідача як "неприбуткової організації", відповідні видатки на оплату природного газу якого фінансуються з Державного бюджету України, відтак, просить в задоволенні позову про стягнення 2477,00 грн. пені, 1844,09 грн. інфляційних нарахувань та 362,70 грн. –3% річних –відмовити. Наводить відповідач також заперечення щодо порядку розрахунку пені та 3% річних, які, на думку відповідача, є дещо завищеними, тобто невірно розрахованими.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

01 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", як Постачальником та Професійно-технічним училищем № 23 м. Скалат, як Покупцем, укладено договір на постачання і транспортування природного газу за № 20/д-01 (далі Договір).

У відповідності до п.п. 1.1., 2.1.1., 2.2.2 та 6.1. Договору Постачальник зобов'язувався поставити природний газ в мережі Покупця згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити його на умовах і в строки, визначені договором, а саме: грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Термін дії договору погоджений сторонами у п. 11.1. Договору, а саме: до 31.12.2009р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 днів до закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін та на тих же умовах (п. 11.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору фактична кількість поставленого природного газу визначається на підставі щомісячних актів фактичного споживання природного газу, які підписуються Покупцем та Постачальником.

Відповідно до наданих позивачем актів прийому-передачі природного газу від 31.10.09р., 30.11.09р., 31.12.09р., 31.01.2010 року, 28.02.2010р. та 31.03.2010р., підписаних обома сторонами вбачається, що Скалатським ГНС ВАТ "Тернопільгаз" поставлено споживачу –Професійно-технічному училищу № 23 м. Скалат у жовтні 2009р. –3860 куб.м. природного газу, у листопаді 2009р. –3400 куб.м. природного газу, у грудні 2009р. –13868 куб.м. природного газу, у січні 2010р. - 28867 куб. м. природного газу, в лютому 2010р. – 27408 куб. м. природного газу та в березні 2010р. –13242 куб. м. природного газу, всього 90,645 тис.куб.м.

30.04.09р. сторонами підписано доповнення до договору №20/д-01 згідно якого п. 5.1. договору доповнено та визначено ціну природного газу за Договором в розмірі 2668,75 грн. за 1000 м3, в тому числі 48,49 грн. –цільова надбавка до тарифу на природний газ 2%, 49,56 грн. –тариф на постачання газу, 144,96 грн. –вартість транспортування газу мережами постачальника та 1,44 грн. вартість транспортування газу мережами ДК «Укртрансгаз».

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору щодо оплати за поставлений йому природний газ згідно договору та надані послуги з постачання і транспортування природного газу.

Судом встановлено, і це не заперечено відповідачем у справі, що в порушення умов договору останній не виконував своїх зобов’язань, та не проводив в повному обсязі та у строки, визначені розділом 6 Договору розрахунків за газ, внаслідок чого станом на 19.04.2010р. сума заборгованості складала 64250,84 грн. (з урахуванням часткової сплати протягом жовтня 2009р. - березня 2010р. боргу в сумі 177658,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок по рахунку ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз").

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами немає розбіжностей щодо кількості та вартості поставленого позивачем відповідачу природного газу у заявлений період (з жовтня 2009р. по березень 2010р. включно).

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

Разом з тим, з наданих в судових засіданнях банківських виписок по рахунку позивача за 15.06.2010р., 19.04.2010р. та 18.05.2010р., копій платіжних доручень №132 від 14.04.2010р., №197 від 13.05.2010р., №207 від 13.05.2010р., №196 від 13.05.2010р., №247 від 14.06.2010р., №248 від 14.06.2010р., вбачається, що відповідачем після подання позову до господарського суду повністю погашено заборгованість за договором на постачання і транспортування природного газу №20/д-01 від 01.01.2009р. в сумі 64899,84 грн., тому в цій частині вимог суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами по даних вимогах станом на день розгляду судом справи, - відсутній.

Разом з тим, виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору сторонами визначено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. Договору, Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За таких обставин справи, оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені та подані суду розрахунки пені за період з 10.02.2010 р. по 21.04.2010р. (71 день), виходячи з розміру щомісячних нарахувань, що за підрахунками позивача становить 2477,00 грн., господарський суд, виходячи з того, що 19.04.2010р. відповідачем сплачено 41649,00 грн. боргу (а не 41000,00 грн. згідно розрахунку позивача), відтак, здійснивши власний перерахунок вважає, що до задоволення підлягають вимоги про стягнення з відповідача 2358,04 грн. пені (нарахованої за період з 10.02.2010р. по 19.04.2010р.), як такі, що відповідають вимогам ч.6 ст. 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та п. 7.2. договору, а також не суперечать чинному законодавству.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 118,96 грн. пені господарський суд відмовляє, оскільки вимоги в цій частині неправомірно заявлені позивачем.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оцінивши подані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань (за період з лютого по березень 2010р. включно) в сумі 1844,09 грн. та 3% річних (за період з 10.02.2010р. по 20.04.2010р.) в сумі 362,70 грн., суд, здійснивши власний розрахунок, беручи до увагу сплату відповідачем 19.04.2010р. 41649,00 грн. боргу, вважає, що до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 345,28 грн. –3% річних за період з 10.02.2010р. по 19.04.2010р. та 1844,09 грн. інфляційних нарахувань як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають визначеним Держкомстатом України індексам інфляції за період з лютого по березень 2010р. та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, який передбачено нормами чинного законодавства.

В задоволенні вимог про стягнення 17,42 грн. –3% річних, господарський суд відмовляє у їх стягненні оскільки вони є невірно розраховані через нарахуванням із суми боргу 64899,84 грн. за 2 дні (19.04.2010р. та 20.04.2010р.).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надаючи правову оцінку запереченням відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних з огляду на неприбутковість організації та її бюджетне фінансування, суд не вважає, що такі обставини можуть бути підставою для звільнення Училища від відповідальності у вигляді сплати неустойки та збитків, завданих інфляційними процесами, оскільки згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, у зв’язку з чим заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані.

Таким чином, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи підлягають до задоволення частково в розмірі 4547,41 грн., в тому числі 2358,04 грн. нарахованої пені, 345,28 грн. –3% річних та 1844,09 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем 19.04.10р.), тобто до моменту звернення з позовом до господарського суду. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 409,58 грн. підлягає поверненню у відповідності до ст. 47 ГПК України.

У судовому засіданні 06.07.2010р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42–47, 20, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 811, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Професійно-технічного училища № 23 м. Скалат, м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, вул. Л.Курбаса, 30, ідентифікаційний код 02547642 –2358,04 грн. пені, 345,28 грн. –3% річних, 1844,09 грн. інфляційних нарахувань та 931,84 грн. судових витрат на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, ідент. код 03353503.

3.          В частині стягнення 64899,84 грн. –припинити провадження у справі.

4.           В решті позову –відмовити.

5.          Повернути Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, ідент. код 03353503 з Державного бюджету України –409,58 грн. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №3552 від 19.04.2010р.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "09" липня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                            Н.О. Андрусик